ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 922/1125/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
за участю секретаря судового засідання - Гогуся В.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 (головуючий суддя Попков Д.О., судді Стойка О.В., Пелипенко Н.М.) у справі
за позовом Харківської міської ради
до Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Акціонерного товариства "Харківобленерго"
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2019 року Харківська міська рада (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" (далі - ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко", відповідач) про усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою територіальної громади міста Харкова площею 2,2115га (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) по проспекту Ювілейному, 5 у місті Харкові, яка використовується відповідачем, шляхом демонтажу споруди ТА 1130-1133 площею 80 кв. м, трансформаторної підстанції площею 128 кв. м, двох комплектних трансформаторних підстанцій, огорожі та розподільчого щита площею 24 кв. м.
2. Позов обґрунтовано тим, що незаконне розміщення на земельній ділянці комунальної власності майна відповідача, яке не увійшло до переліку об`єктів самочинного будівництва щодо яких рішенням Харківської міської ради від 22.08.2018 № 1183 надано дозвіл на збереження та використання земельної ділянки для їх експлуатації та обслуговування, перешкоджає законному власнику користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою під вказаними об`єктами, що відповідно до приписів частини 1 статті 391 Цивільного кодексу України, статей 152, 158 Земельного кодексу України є підставою для усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.08.2019 позов задоволено. Суд вирішив усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою територіальної громади міста Харкова площею 2,2115 га (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) по проспекту Ювілейному, 5 у місті Харкові, яка використовується ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко", шляхом демонтажу споруди ТА 1130-1133 площею 80 кв. м, трансформаторної підстанції площею 128 кв. м, двох комплектних трансформаторних підстанцій, огорожі та розподільчого щита площею 24 кв. м.
4. Судове рішення мотивовано тим, що розміщення відповідачем самочинних споруд на земельній ділянці комунальної форми власності без оформлення правовстановлюючих документів на використання земельної ділянки для розміщення таких споруд перешкоджає законному власнику земельної ділянки - територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради володіти, розпоряджатися та користуватися земельними ділянками під вказаними об`єктами, що відповідно до положень статей 15, 16, 316, 319, 391, 396 Цивільного кодексу України, статей 116, 125, 126, 152, 158, 212 Земельного кодексу України є підставою для усунення перешкод у такому користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу цих об`єктів.
5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 рішення суду першої інстанції залишено без змін з тих же підстав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Відповідача
6. Відповідач подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, в якій просить її скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи Відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
7. Касаційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки справу розглянуто за відсутності відповідача, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання та суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки особи, що не була залучена до участі у справі, що відповідно до пунктів 5, 8 частини 1 статті 310 ГПУ України є безумовною підставою для скасування судового рішення.
8. Також, суд апеляційної інстанції застосував норми матеріального права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, від 10.04.2018 у справі № 1519/2-787/11, від 11.04.2018 у справі № 161/14920/16-а та у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 910/6631/18, від 04.03.2020 у справі № 826/7508/16 щодо компетенції органу місцевого самоврядування як суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, щодо істотності порушених прав позивача як власника земельної ділянки та наявності порушеного права (пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України).
Позиція інших учасників справи у відзиві на касаційну скаргу
9. Позивач у відзиві на касаційну скаргу посилається на те, що доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на нормах матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, у зв`язку з чим просив залишити касаційну скаргу без задоволення, оскаржувані судові рішення без змін.
10. Третьою особою відзив на касаційну скаргу не надано, що у відповідності до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення у даній справі у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
11. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №163356320 від 12.04.2019, земельна ділянка загальною площею 2,2115 га (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) по пр. 50-річчя ВЛКСМ, 5 (змінено на проспект Ювілейний, 5), знаходиться у комунальній власності (запис про право власності № 6105644 від 23.06.2014), власником є Харківська міська рада.
12. За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2017 у справі №922/827/17, яким розірвано Договір оренди землі від 30.06.2004, укладений між Харківською міською радою та АТ "Концерн АВЕК та Ко", 06.07.2017 припинено право оренди земельної ділянки загальною площею 2,2115 га (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) по пр. 50-річчя ВЛКСМ, 5 (проспект Ювілейний, 5) для експлуатації та обслуговування розширення зони роздрібної торгівлі існуючого торговельного центру ПАТ "Концерн АВЕК та Ко".
13. За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №160403248 від 21.03.2019 право власності на нежитлову будівлю літ. "Ч-1" загальною площею 60,4 кв. м по проспекту Ювілейному, 5 у міста Харкові, зареєстровано за ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" на підставі свідоцтва про право власності від 14.07.2004.
14. Рішенням Харківської міської ради №1183/18 від 22.08.2018 дозволено ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" збереження самочинно розпочатого будівництва нежитлових будівель (торгівельного призначення): літ. "3-1", літ. "І-2", літ. "М-2", літ. "Н-2", літ. "Т-2", літ. "У-2", літ. "Ш-2", літ. "Є-2", літ. "В-1", літ. "Д-2", літ. "Е-1", літ. "Ї-2", літ. "Л-2", літ. "О-2", літ. "С-2", літ. "Ф-2", літ. "Ч-2", літ. "Й-2", літ. "К-2", літ. "П-2", літ. "Р-2", літ. "X-2", літ. "Г-2", літ. "А-2", літ. "АА-2", літ. "Я-2", літ. "Ю-2", літ. "Щ-2", літ. "ББ-2", літ. "ВВ-2", літ. "ГГ-2", літ. "Ц-2", літ. "Б-2", літ. "И-2", літ. "Ж-2" по проспекту Ювілейному, 5. Змінено вид використання земельної ділянки площею 2,2115 га (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) по проспекту Ювілейному, 5 на "для завершення будівництва нежитлових будівель торгівельного призначення та подальшої експлуатації та обслуговування об`єктів". Надано вказану земельну ділянку в оренду із земель територіальної громади міста Харкова строком до 22.08.2028 для завершення будівництва нежитлових будівель торгівельного призначення та подальшої експлуатації та обслуговування об`єктів по проспекту Ювілейному, 5. Встановлено, що завершення будівництва об`єкту слід виконати до 22.08.2021.
15. З листування сторін, долученого до матеріалів справи, судами встановлено, що спірні об`єкти не входили у зазначене вище рішення Харківської міської ради, яким надано дозвіл на збереження самочинно збудованих нежитлових приміщень по проспекту Ювілейному, 5 у місті Харкові.
16. Згідно з бухгалтерською довідкою від 16.08.2018 на балансі ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" знаходяться такі будівлі та будови, розташовані на земельній ділянці площею 2,2115 га (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) по проспекту Ювілейному, 5:
- капітальні будівлі та споруди, незавершеного будівництва - літ. "А-2", "Б-2", "В-1", "Г-2", "Д-2", "Е-1", "Ж-2", "3-1", "И-2", "І-2", "Й-2", "К-2", "Л-2", "М-2", "Н-2", "О-2", "П-2", "Р-2", "С-2", "Т-2", "У-2", "Ф-2", "X-2", "Ч-2", "Ч-1", "Ц-2", "Ш-2", "Щ-2", "Ю-2", "Є-2", "Я-2", "ВВ-2", "ББ-2", "АА-2", "ГГ-2";
- некапітальні споруди та будови - №39, №12, №13, №14, розподільча трансформаторна підстанція (РП ТП) та головний розподільчий щит (ГРЩ-1).
17. Крім того, знаходження на земельній ділянці (кадастровий номер 6310136600:14:001:0014) по проспекту Ювілейному, 5 споруди ТА 1130-1133 площею 80 кв. м, трансформаторної підстанції площею 128 кв. м, двох комплектних трансформаторних підстанцій, огорожі та розподільчого щита площею 24 кв. м, підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 25.03.2019, складеного Департаментом територіального контролю Харківської міської ради, у якому зазначено, що вказана земельна ділянка використовується ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" без оформлення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статей 125, 126 Земельного кодексу України, а також те, що згідно з технічним висновком про стан будівельних конструкцій, розташованих на території розширення зони роздрібної торгівлі існуючого торгівельного центра по проспекту Ювілейному, 5 у місті Харкові та можливості їх подальшої експлуатації, виконаного ТОВ "Інститут Градпроект" на замовлення ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко", торгівельні споруди №№12, 13, 14, 39 некапітальні.
18. Відповідно до інформації Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради в Єдиному реєстрі документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасуванні та анулюванні документів щодо об`єктів будівництва: споруди ТА 1130-1133 площею 80 кв. м, трансформаторної підстанції площею 128 кв. м, двох комплектних трансформаторних підстанцій, огорожі та розподільчого щита площею 24 кв. м по пр. 50-річчя ВЛКСМ, 5 (проспекту Ювілейний, 5), розміщених на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції України ("www.dabi.gov.ua", розділ "реєстр дозвільних документів"), який містить відповідну інформацію з травня 2011 року, відсутня інформація щодо означених об`єктів.
19. Згідно листа № 493/1 від 16.08.2018, направленого ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" на адресу Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, зокрема, надавалась гарантія щодо знесення об`єкту ТА1130-1133 терміном до 01.11.2018.
20. Апеляційним судом, на підставі додатково поданих відповідачем документів, які прийняті судом до розгляду, встановлено, що підключення електроустановок ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" до електричних мереж АТ "Харківобленерго" здійснено на підставі Договору про приєднання до електричних мереж № 1/20/03 від 20.03.2006 та документації щодо підключення складеної останнім, з яких вбачається, що спірне електричне обладнання прийнято в експлуатацію у 2006 році. Постачання електричної енергії ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" здійснюється АТ "Харківобленерго" на підставі Договору про постачання електричної енергії №25 від 01.06.1999 (в редакції Додаткової угоди від 07.11.2013). Крім цього, з Додаткової угоди від 10.11.2009 до Договору про постачання електричної енергії № 25 від 01.06.1999 вбачається, що до електромережі ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" на підставі Договору про постачання електричної енергії №000610 від 17.03.2005 приєднано як субспоживач Закрите акціонерне товариство "Український мобільний зв`язок", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна", а відтак, до спірної електромережі ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" як субспоживача приєднано ПрАТ "ВФ Україна".
21. Розміщення ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" зазначених електроустановок без належного оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку комунальної форми власності, стало підставою для звернення до суду з негаторним позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу цих об`єктів.
22. Частиною 1 статті 300 ГПК України визначено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
23. Таким чином, предметом касаційного розгляду є законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень у межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
24. Щодо оскарження рішення судів попередніх інстанцій з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, колегія суддів виходить з такого.
25. Як вже зазначалось, касаційне провадження у справі відкрито відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
26. Оцінюючи доводи скаржника викладені у касаційній скарзі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, Суд виходить з того, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин); зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (такий висновок було зроблено в постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 910/3040/16).
27. Під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти рішення у тих справах, де однаковими є предмет і підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини, а також матеріально-правове регулювання спірних відносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.
28. Щодо визначення подібності правовідносин Суд звертається до правової позиції, викладеної в мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 305/1180/15-ц (абзац 18), від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16 (пункт 5.5), від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11 (абзац 20), від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц (абзац 18).
29. Суд вважає помилковими доводи відповідача з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України про те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, що наведені у пункті 8 цієї постанови, виходячи з такого.
30. Зі змісту перелічених судових рішень Суд вбачає, що наведені в них висновки Верховного Суду стосуються застосування норм права у правовідносинах, які не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.
31. Так, у справі №1519/2-787/11 розглянуто позов Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради до фізичної особи про зобов`язання привести самочинно реконструйоване домоволодіння до попереднього стану, з підстав порушення Законів України "Про основи містобудування" та "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки реконструкцію здійснено без необхідних дозвільних документів та з недотриманням вимог пожежних, санітарно-епідеміологічних та інших установлених державою норм і правил. За результатами касаційного перегляду вказаної справи, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 зроблено висновок про дуалістичний характер повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування, як власних, так і делегованих, а саме, що одні повноваження є владними, інші - такими, що спрямовані на реалізацію цими органами повноважень власника, управителя, і які знаходяться поза межами публічно-правової сфери. Враховуючи те, що спір у справі № 1519/2-787/11 не пов`язаний з вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом знесення самочинно збудованих об`єктів містобудування, тому такий спір є публічно-правовим і його належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
32. У справі №161/14920/16-а предметом розгляду був позов Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради до фізичної особи-підприємця про зобов`язання знести самочинно збудоване приміщення (кафе). Великою Палатою Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 зроблено висновок, що звертаючись до суду з позовом про знесення об`єкту самочинного будівництва і мотивуючи такий позов порушеннями архітектурних, містобудівних, пожежних, санітарних або інших подібних норм і правил, суб`єкт владних повноважень діє не з метою захисту своїх приватних прав та інтересів, а з метою захисту прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав та з метою запобігти можливих суспільно значимих несприятливих наслідкам порушення відповідних норм і правил. Таким чином, спори, які виникають за участю суб`єкта владних повноважень з метою реалізації у спірних відносинах наданих йому законодавством владних управлінських функцій, є публічно-правовими. За таких обставин висновок Львівського апеляційного адміністративного суду, що цей спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, є помилковим та не відповідає фактичним обставинам справи.
33. Водночас Верховний Суд постановою від 04.03.2020 у справі № 826/7508/16 (предметом розгляду у якій був спір про визнання протиправним та скасування рішення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про необхідність вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою) скасував рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції, що не означає остаточного вирішення спору у такій справі, а, отже, й остаточного формування правового висновку Верховного Суду у справі, який може враховуватись при розгляді інших справ у подібних правовідносинах. Хоча слід зауважити, що, з урахуванням суб`єктного складу учасників, виконуваних позивачем функцій та повноважень у спірних правовідносинах, а також підстав позову, правовідносини у вказаній справі та справі, що розглядається, також не є подібними
34. З викладеного вбачається, що висновки Верховного Суду в перелічених постановах, на відміну від даної справи, не стосуються захисту прав власника земельної ділянки та застосування відповідних норм права у правовідносинах, які виникли внаслідок неправомірного розміщення відповідачем на такій земельній ділянці спірних споруд.
35. Водночас наведені у касаційній скарзі цитати з постанов Верховного Суду по суті є викладенням висновків судів, які стосуються встановлених під час розгляду відповідних справ фактичних обставин, що формують зміст правовідносин, та їх оцінки у кожному конкретному випадку в межах дискреційних повноважень судів.