Постанова
11 січня 2021 року м. Київ
справа № 372/2340/19 провадження № 51-1503ск19
Суддя Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду Шевченко Т.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на судові рішення відносно нього,
в с т а н о в и л а :
У касаційній скарзі ОСОБА_1 висуває вимогу про перегляд у касаційному порядку судових рішень відносно нього.
Постановою Верховного Суду від 23 листопада 2020 року ОСОБА_1 було відмовлено у витребуванні справи за його касаційною скаргою на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 лютого 2017 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 07 квітня 2020 року.
29 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, без урахування попередньої постанови Верховного Суду.
Відповідно до ст. 387 Кримінально-процесуального кодексу України
від 28 грудня 1960 року (далі - КПК 1960 року) зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам, зазначеним у ст. 350 КПК 1960 року.
Згідно зі ст. 398 КПК 1960 року підставами для скасування або зміни вироку та ухвали касаційним судом є лише істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону чи невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Касаційна скарга не відповідає вимогам пунктів 4, 5 ч. 1 ст. 350 КПК 1960 року, оскільки не містить аргументованих доводів на підтвердження істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону та неправильного застосування кримінального закону з огляду на положення статей 370, 371 КПК 1960 року.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 387та ч. 1 ст. 350 КПК України 1960 року у касаційній скарзі зазначаються: вирок, ухвала чи постанова, на які подається касаційна скарга. Як убачається з касаційної скарги, ОСОБА_1 не зазначив, які саме судові рішення оскаржуються ним в касаційному порядку.
Вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції, мають узгоджуватися з положеннями ст. 396 КПК 1960 року, якою регламентовано, що у результаті касаційного розгляду справи суд приймає одне із таких рішень: залишає вирок, постанову чи ухвалу без зміни, а касаційні скарги - без задоволення; скасовує вирок, постанову чи ухвалу і направляє справу на нове розслідування або новий судовий чи апеляційний розгляд; скасовує вирок, постанову чи ухвалу і закриває справу; змінює вирок, постанову чи ухвалу.
Однак касаційна скарга ОСОБА_1 не містить вимоги до суду касаційної інстанції, яка б узгоджувалась з положеннями ст. 396 КПК 1960 року.
Крім того, у касаційній скарзі ОСОБА_1 висловив недовіру судді Шевченко Т.В., посилається на те, що суддя неодноразово приймала рішення за його касаційними скаргами.
Відповідно до ст. 54 КПК 1960 року суддяне може брати участі в розгляді кримінальної справи: 1) якщо він є потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або родичем кого-небудь з них, а також родичем слідчого, особи, яка провадила дізнання, обвинувача або обвинуваченого; 2) якщо він брав участь у даній справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, особа, яка провадила дізнання, слідчий, обвинувач, захисник або представник інтересів потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 21) якщо він під час досудового розслідування справи вирішував питання щодо проведення обшуку, виїмки, огляду, обрання, зміни чи скасування запобіжних заходів, продовження строків тримання під вартою, або розглядав скарги на затримання чи на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи або закриття справи; 22) якщо він під час досудового розслідування справи розглядав питання про усунення захисника в порядку, передбаченому статтею 611 цього Кодексу;3) якщо він особисто або його родичі заінтересовані в результатах справи;