У Х В А Л А
7 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/1/21
Провадження № 11-4ав21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,
розглянувши заяву про самовідвід судді Пророка Віктора Васильовича від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК) про визнання дій протиправними та скасування рішень
за апеляційною скаргою адвоката Близнюка Ігоря Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 3 січня 2021 року,
УСТАНОВИЛА:
3 січня 2021 року адвокат Близнюк І. В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ЦВК, у якому просив:
- визнати протиправними дії ЦВК 30 грудня 2020 року щодо проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці № 530394;
- визнати протиправним та скасувати протокол від 30 грудня 2020 року повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці № 530394;
- визнати протиправною та скасувати постанову ЦВК від 30 грудня 2020 року № 587 "Про проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчих дільницях з виборів Пришибського сільського голови Кременчуцького району Полтавської області 25 жовтня 2020 року";
- визнати протиправними дії ЦВК 30 грудня 2020 року щодо проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчих дільницях № 530302, 530303, 530304, 530408, 530409;
- визнати протиправними та скасувати протоколи від 30 грудня 2020 року повторногопідрахунку голосів виборців на виборчих дільницях № 530302, 530303, 530304, 530408, 530409;
- визнати протиправним та скасувати протокол ЦВК від 30 грудня 2020 року про результати голосування звиборів Пришибського сільського голови Кременчуцького району Полтавської області в єдиному одномандатному виборчому окрузі.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 3 січня 2021 року повернув позовну заяву позивачці та її представнику на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
5 січня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду (через Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду) надійшла апеляційна скарга адвоката Близнюка І. В. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 3 січня 2021 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ від 5 січня 2021 року суддею-доповідачем у справі визначено суддю Прокопенка О.Б.
7 січня 2021 року суддя Великої Палати Верховного Суду Пророк В. В. на підставі пункту 5 частини першої статті 36 КАС заявив самовідвід від розгляду цієї справи.
На обґрунтування своєї заяви суддя Пророк В. В. зазначив, що, на його думку, був порушений порядок визначення судді для розгляду справи 7 січня 2021 року. Відповідно до частини першої статті 73 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) 7 січня - Різдво Христове - є святковим днем. Частина друга статті 73 КЗпП визначає, що робота не провадиться у дні релігійних свят, зокрема, 7 січня - Різдво Христове.
За загальним правилом автоматизований розподіл справ та їх розгляд здійснюється у робочі дні.
Саме тому у відповідних судах адміністративної юрисдикції на підставі належно оформлених організаційно-розпорядчих документів на час виборчого процесу та впродовж періоду встановлення результатів виборів встановлюється особливий порядок роботи відповідного адміністративного суду та графік чергування колегій суддів для розгляду так званих виборчих справ.
Таким чином, для участі судді у розгляді справи у вихідний чи святковий день необхідне відображення у табелі обліку робочого часу (як обов`язкової підсистеми обліку кадрів АСДС) залучення такого судді до роботи у вихідний чи святковий день на підставі належним чином оформленого організаційно-розпорядчого документа.
Оскільки до відома судді Пророка В. В. не були доведені будь-які організаційно-розпорядчі документи щодо залучення його до роботи у святковий день 7 січня 2021 року, то, на його думку, був порушений порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений статтею 31 КАС, а отже, вважає за необхідне заявити про свій самовідвід від розгляду цієї справи.
За приписами частини першої статті 40 КАС питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Перевіривши наведені суддею Великої Палати Верховного Суду Пророком В. В. на обґрунтування заяви про самовідвід доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 36 КАС суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Головна мета відводу - гарантувати безсторонність суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігти будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
У рішенні від 9 листопада 2006 року в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об`єктивного критерію ЄСПЛ указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52).
Посилання ж судді Пророка В. В. на порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений статтею 31 цього Кодексу, оскільки 7 січня 2021 року - це святковий день і є вихідним, а відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 7 січня 2021 року о 9 год 23 хв 47 с для розгляду визначеної справи його включено до складу колегії суддів для розгляду справи і при цьому до його відома не доведені будь-які організаційно-розпорядчі документи щодо залучення судді Пророка В. В. до роботи у святковий день, не свідчать про наявність визначених пунктом 5 частини першої статті 36 КАС обставин та інших передумов для відводу судді з огляду на таке.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 19 КАС спори щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму (виборчі спори), підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 118 КАС процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.