ПОСТАНОВА
Іменем України
11 січня 2021 року
Київ
справа №620/878/19
адміністративне провадження №К/9901/30240/19, №К/9901/30749/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №620/878/19
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державна судова адміністрація України
про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії,
за касаційними скаргами Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області і Державної судової адміністрації України
на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року (прийняту у складі: головуючого судді Зайця О.В.)
і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2019 року (прийняту у складі: головуючого судді Аліменка В.О., суддів Безименної Н.В., Бєлової Л.В.).
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державна судова адміністрація України, в якому просила:
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області щодо розрахунку суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з посадового окладу в розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 4 грудня 2018 року і станом на 1 січня 2019 року;
- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області здійснювати розрахунок суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці, виходячи з посадового окладу у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, починаючи з 4 грудня 2018 року;
- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області видати позивачці: (1) оновлену довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 4 грудня 2018 року, виходячи з посадового окладу у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 7 грудня 2017 року №2246- VIII, з відповідною доплатою за вислугу років; (2) оновлену довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 1 січня 2019 року, виходячи з посадового окладу у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23 листопада 2018 року №2629-VIII, з відповідною доплатою за вислугу років.
2. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що відповідачем протиправно при обрахунку величини суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці взято 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб замість 15 мінімальних заробітних плат, оскільки рішенням Конституційного Суду України №11-р/2018 від 4 грудня 2018 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення частини третьої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-VIII. Це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат". Позивачка вказує, що звільнена з посади судді у зв`язку з виходом у відставку без проходження кваліфікаційного оцінювання, а тому обчислення суддівської винагороди для визначення щомісячного довічного грошового утримання повинно здійснюватися згідно статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI.
3. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2019 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області щодо розрахунку суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з посадового окладу в розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 4 грудня 2018 року і станом на 1 січня 2019 року.
Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області видати:
1) оновлену довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 4 грудня 2018 року, виходячи з посадового окладу у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 7 грудня 2017 року №2246-VIII, з відповідною надбавкою за вислугу років;
2) оновлену довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 1 січня 2019 року, виходячи з посадового окладу у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23 листопада 2018 року №2629-VIII, з відповідною надбавкою за вислугу років.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції й постановою суду апеляційної інстанції, Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області та Державна судова адміністрація України звернулися із касаційними скаргами до Верховного Суду, в яких просять їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
5. Верховний Суд ухвалами від 9 грудня 2019 року відкрив касаційні провадження за скаргами Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області і Державної судової адміністрації України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2019 року у справі №620/878/19 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державна судова адміністрація України, про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії.
6. Позивачка подала відзив на касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, в якому зазначила про необґрунтованість доводів, викладених скаржником. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Позивачка є суддею у відставці, з 20 вересня 2016 року перебуває на обліку в Ніжинському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України й отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди.
8. 12 грудня 2018 року та 14 січня 2019 року позивачка зверталася до відповідача із заявами про надання довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з посадового окладу судді станом на 4 грудня 2018 року і станом на 1 січня 2019 року.
9. На вказані заяви відповідачем були надані довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 12 грудня 2018 року №03/36-1120 та від 16 січня 2019 року №03/36-142, в яких відображено зміни розміру складових суддівської винагороди судді, виходячи із розрахунку 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
10. Позивачка, вважаючи, що обчислення суддівської винагороди для визначення довічного грошового утримання має здійснюватися згідно приписів статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції рішення Конституційного суду України від 4 грудня 2018 року №11-р/2018, тобто 15 мінімальних заробітних плат, звернулася до суду з позовом.
ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Задовольняючи частково позовні вимоги суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Конституційний суд України у своєму рішенні від 4 грудня 2018 року №11-р/2018 відновив право на отримання посадового окладу у розмірі 15 мінімальних заробітних плат з 1 січня 2015 року, а також зазначили, що положення частини третьої статті 133 Закону №2453 (у редакції Закону №192) звужує зміст та обсяг гарантій незалежності суддів у частині зменшення гарантованого розміру винагороди судді, створює загрозу для незалежності як судді, так і судової влади в цілому, а також передумови для впливу на суддю через розмір його матеріального забезпечення. Відтак, на думку судів першої та апеляційної інстанцій, відповідачем протиправно здійснено розрахунок суддівської винагороди позивачки для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розрахунку 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. У касаційних скаргах скаржники вказали, що пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року №1774-VIII встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів і заробітної плати працівників та інших виплат. Зазначили також, що ця норма є чинною, неконституційною не визнавалася, а тому її належить застосовувати при видачі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - "КАС України") здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального і процесуального права.