1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Рішення



РІШЕННЯ

Іменем України



21 грудня 2020 року

Київ

справа № 9901/26/20

адміністративне провадження № П/9901/26/20



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Соколова В. М.,

суддів: Губської О. А., Загороднюка А. Г., Калашнікової О. В., Уханенка С. А.,

за участю:

секретаря судового засідання Совяк-Круковського М. В.,

представника позивача Лук`янової М. Л.,



розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження у режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивачка) звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України, Комісія, відповідач), у якому просить:

- визнати протиправними дії та рішення ВККС України щодо невмотивованого відкладення розгляду питання про внесення до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) рекомендації про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області;

- визнати протиправною бездіяльність ВККС України щодо невирішення питання про внесення до ВРП рекомендації про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області;

- зобов`язати ВККС України розглянути питання про внесення до ВРП про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що була призначена на посаду судді строком на п`ять років і термін її повноважень закінчився 17 січня 2019 року. Рішенням ВККС України від 22 липня 2019 року № 643/ко-19 визначено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області ОСОБА_1 набрала 784,5 бали та визнано такою, що відповідає займаній посаді. Отже, з 22 липня 2019 року були виконані усі передбачені законодавчими нормами вимоги для призначення ОСОБА_1 суддею Дубенського міськрайонного суду Рівненської області безстроково і відповідач у межах своєї компетенції та повноважень мав вирішити питання про внесення рекомендації ВРП для призначення позивачки на посаду судді. Водночас Комісія тричі відкладала розгляд питання щодо внесення рекомендації ВРП щодо призначення ОСОБА_1, що призвело до порушення прав останньої на доступ до професії судді, у якої вже понад дванадцять місяців як завершився строк повноважень. Причини та мотиви такого рішення Комісії позивачці повідомлені не були, як і самі рішення про відкладення розгляду її питання. При цьому ОСОБА_1 зауважує про те, що розгляд та прийняття рішення з питання надання рекомендації про призначення кандидата на посаду судді підлягає розгляду палатою ВККС України, однак з невідомих позивачці причин засідання Комісії 6 серпня 2019 року проводилося відповідачем у формі пленарного засідання. Позивачка вказує про те, що рішення Комісії, її палат та колегій викладаються у письмовій формі із зазначенням підстав та мотивів його ухвалення, водночас рішення про відкладення розгляду питання щодо рекомендування ОСОБА_1 окремими документами не оформлювалися. Позивачка стверджує, що досі в передбачений Законом України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" не поінформована про підстави та мотиви рішень Комісії щодо неї.

Отже, на думку ОСОБА_1, дії ВККС України не відповідають способу та порядку їх вчинення, визначеному законом, рішення про відкладення не містить обґрунтувань та мотивів, якими керувалася Комісія, розглядаючи питання щодо позивачки, незважаючи на те, що це обумовлює настання юридично значимих наслідків для неї не лише у формі позбавлення права на професію і роботу, але і в порушенні основоположних принципів, гарантованих Конституцією України, Законом України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", здійснювались поза розумними строками, незважаючи на очевидну потребу в заповненні вакансій у суді та наявністю об`єктивних можливостей розгляду питання.

Відповідач відзив на позовну заяву ОСОБА_1 не подавав, що не позбавляє права Суд у силу приписів частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вирішити справу за наявними матеріалами.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 27 січня 2020 року Верховний Суд відкрив провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ВККС України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та призначив справу до розгляду у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за правилами спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п`яти суддів.

Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2020 року задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та вирішено проводити розгляд справи, призначений на 21 грудня 2020 року о 16 годині, у режимі відеоконференції.

У судове засідання 21 грудня 2020 року з`явився представник позивача - адвокат Лук`янова М. Л.

Від позивачки надійшла заява про розгляд справи без її участі у зв`язку з перебуванням на лікарняному та за участю її представника.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Ухвалою від 21 грудня 2020 року Верховний Суд закрив провадження в адміністративній справі № 9901/26/20 у частині позовних вимог про зобов`язання ВККС України розглянути питання про внесення до ВРП рекомендації про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області, у зв`язку з прийняттям відмови позивача від цієї позовної вимоги.

Установлені судом обставини справи

Указом Президента України від 17 січня 2014 року № 13/2014 ОСОБА_1 призначена на посаду судді Дебальцевського міського суду Донецької області строком на п`ять років.

Відповідно до Указу Президента України від 16 березня 2016 року № 99/2016 ОСОБА_1 була переведена на роботу на посаді судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області у межах п`ятирічного строку.

22 липня 2017 року ОСОБА_1 змінила прізвище з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 " на підставі свідоцтва про зміну імені, виданого Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.

Рішенням ВККС України від 1 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області ОСОБА_1 .

Рішенням від 22 липня 2019 року № 643/ко-19 Комісія визначила, що суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 784,5 бала; визнала суддю Дубенського міськрайонного суду Рівненської області ОСОБА_1 такою, що відповідає займаній посаді.

При цьому повноваження судді ОСОБА_1 припинилися 17 січня 2019 року у зв`язку із закінченням строку, на який її було призначено.

Комісією призначено розгляд питання про рекомендування ОСОБА_1 для призначення на посаду судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області.

Однак, розгляд зазначеного питання тричі було відкладено, зокрема 6 серпня, 21 жовтня та 1 листопада 2019 року.

Станом на день звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом ВККС України не вирішено питання про внесення до ВРП рекомендації про її призначення на посаду судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області.

Позивачка, вважаючи протиправними дії і рішення відповідача щодо відкладення розгляду питання про внесення до ВРП рекомендації про її призначення на посаду судді, а також щодо невирішення питання про внесення до ВРП рекомендації, звернулася до суду з даним позовом.

Застосування норм права, оцінка доказів та мотиви ухваленого рішення

Основними принципами незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, закріплено, що особи, відібрані для судових посад, повинні мати високі моральні якості і здібності, а також відповідну підбору і кваліфікацію в галузі права (пункт 10). Термін повноважень суддів, їх незалежність, безпеку, відповідну винагороду, умови служби, пенсії і вік виходу на пенсію повинні належним чином гарантуватися законом (пункт 11). Судді, яких призначають чи обирають, мають гарантований термін повноважень до обов`язкового виходу на пенсію чи завершення строку повноважень там, де це встановлено (пункт 12).

Згідно з положеннями Європейської хартії про статус суддів (Рада Європи, 1998 р.) у кожній європейській державі основні принципи закону про статус суддів викладаються у внутрішніх нормах найвищого рівня, а його основні положення - в нормах не нижче законодавчого рівня. Закон надає кожному судді, який вважає, що його/її права, передбачені законом, або його власна незалежність чи незалежність судового процесу знаходиться під загрозою або будь-яким чином ігнорується, можливість звернутися з цього приводу до незалежного органу з пропозицією вжити дієвих заходів для виправлення ситуації або запропонувати, яким чином її можливо виправити.

Відповідно до Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 року на 1098-му засіданні заступників міністрів, з метою сприяння ефективному здійсненню правосуддя та постійному підвищенню його якості відповідно до параграфа 58 держави-члени мають впроваджувати системи оцінювання суддів органами судової влади (параграф 42).

Згідно з статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України (стаття 126).

Відповідно до підпунктів 2, 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України повноваження суддів, призначених на посаду строком на п`ять років, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Такі судді можуть бути призначені на посаду судді в порядку, визначеному законом. Відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.

Пунктом 20 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон

1402-VIII) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", оцінюється колегіями ВККС України в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно зі статтею 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС України.

Частиною першою статті 88 Закону № 1402-VIII передбачено, що ВККС України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Пунктами 10 та 11 розділу V Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС України від 3 листопада 2016 року № 143/зп-16, установлено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності займаній посаді Комісія ухвалює одне з таких рішень: про відповідність займаній посаді судді; про невідповідність займаній посаді судді. Рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимального можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен із критеріїв бала, більшого за 0.

Відповідно до абзацу шостого пункту 13 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII) за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя, призначений на посаду строком на п`ять років до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", повноваження якого припинилися із закінченням строку, на який його було призначено, може бути призначений на посаду за поданням ВРП за умови підтвердження відповідності цій посаді згідно з підпунктами 2, 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.

Судом установлено, що суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області ОСОБА_1 пройшла кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді та рішенням Комісії від 22 липня 2019 року № 643/ко-19 визнана такою, що відповідає займаній посаді.

Разом з тим на час ухвалення Комісією указаного рішення повноваження ОСОБА_1 як судді припинилися у зв`язку із закінченням строку, на який її було призначено.

Приписами частин першої та другої статті 36 Закону № 1798-VIII закріплено, що призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням ВРП.

ВРП ухвалює рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду за результатами розгляду рекомендації ВККС України, до якої обов`язково додається особова справа (досьє) кандидата на посаду судді.

З наведеного слідує, що прийняттю рішення ВРП щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду передує внесення ВККС України відповідної рекомендації.

Статтею 93 Закону № 1402-VIII обумовлено, що до повноважень Комісії входить, зокрема внесення до ВРП рекомендації про призначення кандидата на посаду судді.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 КАС України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.


................
Перейти до повного тексту