ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 820/5045/18
адміністративне провадження № К/9901/1641/19
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
26.06.2018 Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків та зупинити видаткові операції платника податків на рахунках платника податків, відкритих у банківських установах, які обслуговують Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у зв`язку з відмовою платника податків в реалізації контролюючим органом права на проведення фактичної перевірки, заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області прийнято рішення від 22.06.2018 року №6447/ФОП/20-40-14-10-19 про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Так, з урахуванням вказаних обставин та в силу діючих норм законодавства, контролюючий орган просить підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та зупинити видаткові операції платника податків на рахунках платника податків, відкритих у банківських установах, які обслуговують ФОП ОСОБА_1 .
Встановлені судами обставини та короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 в задоволені позовних вимог відмовлено.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
Посадовими особами Головного управління ДФС у Харківській області згідно з підпунктом 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 07.06.2018 року №4116 та направлень на проведення перевірки від 07.06.2018 року №5368, №5369, №5280, №5281 з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, проведення перевірок дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, оформлення трудових відносин з працівниками 11.06.2018 року було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1, за місцем здійснення господарської діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 для проведення фактичної перевірки.
Однак, представник Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від отримання копії наказу та направлення на перевірку відмовився, а також було відмовлено в допуску до перевірки та надано письмове пояснення щодо причин не допуску до фактичної перевірки.
Посадовими особами Головного управління ДФС у Харківській області за місцем проведення перевірки, а саме: АДРЕСА_1, було складено акт недопуску до проведення фактичної перевірки від 11.06.2018 року №4358/20-40-14-10/ НОМЕР_1, що засвідчує факт відмови представника відповідача у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки у двох примірниках.
На підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України податковим органом 22.06.2018 року о 12:35 год. за вих. №6447/ФОП/20-40-14-10-19 прийнято Рішення про застосування адміністративного арешту майна Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у зв`язку з відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.
22.06.2018р. позивач, Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою в порядку ст. 283 КАС України, в якій просив суд:
- підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків та зупинити видаткові операції платника податків на рахунках платника податків - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 р. провадження по справі закрито з тих підстав, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 заперечує проти вимог заяви, зокрема проти підстав проведення перевірки, відтак, суд дійшов висновку, що відносини по даній справі мають спірний характер та вбачають в собі спір про право, а тому справу не може бути розглянуто в порядку, встановленому ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України, що зумовлює необхідність закриття провадження відповідно до частини першої ст. 238 КАС України.
Суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення про відмову в задоволені позовних вимог податкового органу по даній справі, керувались приписами пунктів 94.10, 94.19 статті 94 Податкового кодексу України, відповідно до якого арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом, та у разі відсутності протягом цього строку рішення суду, такий адміністративний арешт вважається припиненим.
Суди зазначили, що оскільки з моменту застосування рішенням Головного управління ДФС у Харківській області від 22.06.2018 року адміністративного арешту майна відповідача вже минуло 96 годин, встановлених законом для його перевірки, тому застосований адміністративний арешт є припиненим, а позовні вимоги контролюючого органу в цій частині є такими, що не підлягають задоволенню.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків, відкритих у банківських установах, які обслуговують Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, суди зазначили, що таку вимогу відповідачем обґрунтовано положеннями Податкового кодексу України, які регулюють арешт коштів, в порядку статті 94 Податкового кодексу України. Підпунктом 94.6.2 пункту 96.4 статті 96 Податкового кодексу України закріплено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Крім того, судом зазначено, що відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу підставою для зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків, відкритих у банківських установах є наявність податкового боргу, а не недопуск до проведення перевірки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що судові рішення були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій невірно застосували приписи статті 94 Податкового кодексу України. Зазначає, що платник податків зобов`язаний не перешкоджати законній діяльності контролюючого органу, та виконувати законні вимоги посадових осіб. Посилається на те, що єдиною підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки законодавець визначив непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених Податковим кодексом України, платнику податків цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням встановлених вимог. Вважає, що адміністративний арешт майна платника податків - це винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом. Зауважує, що саме арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення податкового органу до суду. Жодного рішення податковий орган в такому разі не приймає, що не враховано судами попередніх інстанцій.
Окрім зазначеного, скаржник вважає, що при підтвердженні обґрунтованості рішення податкового органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків судовим рішенням після спливу строку, встановленого Податковим кодексом України, фактично поновиться дія застосованого арешту майна платника податків, що надасть можливість контролюючому органу реалізувати відповідні наслідки такого арешту.