1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



05 січня 2021 року

м. Київ

справа № 1718/2-а-834/11

адміністративне провадження № К/9901/31721/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Шарапи В.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Іщук Л.П., суддів Обрізка І.М., Онишкевича Т.В.),

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) на підставі статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) звернувся до суду із заявою, в якій просив замінити позивача ОСОБА_1 на його правонаступника ОСОБА_2 та замінити відповідача Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області на його правонаступника Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області, мотивуючи свої вимоги тим, що постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 5 серпня 2011 року у справі № 1718/2-а-834/11 зобов`язано відповідача провести нарахування та виплату допомоги ОСОБА_1, однак останній помер, присуджених сум не отримав, заявник є спадкоємцем померлого.

Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 1 вересня 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну сторони у справі № 1718/2-а-834/11 відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що питання заміни сторони її правонаступником на стадії виконання судового рішення повинно вирішуватись в порядку, передбаченому статтею 379 КАС України, в тому числі за наявності доказів, що допомога була нарахована померлому або присуджена йому на підставі судового рішення, що набрало законної сили, однак не отримана померлим.

У заяві про заміну сторони правонаступником заявником не ставиться питання про заміну сторони виконавчого провадження в порядку статті 379 КАС України, а заявлено про процесуальне правонаступництво в порядку статті 52 КАС України.

Враховуючи те, що заявником заяву про заміну сторони правонаступником подано після вирішення справи по суті та ухвалення судом рішення, яке набрало законної сили, суд першої інстанцій дійшов висновку про відсутність підстав для заміни сторони правонаступником у справі.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 1 вересня 2020 року.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно з частиною другою статті 293 КАС України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

З аналізу зазначеної норми суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в апеляційному порядку, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені тільки ті ухвали, можливість оскарження яких прямо передбачена КАС України.

Статтею 294 КАС України серед переліку ухвал, що підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, не визначено ухвали суду про відмову в заміні сторони у справі.

З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити, оскільки ухвала, яку оскаржує ОСОБА_2, не підлягає апеляційному оскарженню.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, вважаючи його прийнятими з порушенням норм процесуального права, ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу до цього суду для продовження розгляду.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що відповідно до пункту 20 частини першої статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

На думку скаржника, з аналізу вказаної вище норми процесуального закону вбачається, що ухвалу суду щодо заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) може бути оскаржено. У випадку ж, якби конструкція даної статті КАС України містила формулювання не "щодо заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво)", а "про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво)", то таке формулювання виключало б можливість оскарження ухвал про відмову в заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження в апеляційному порядку.

Позиція інших учасників справи

Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалою Верховного Суду від 4 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі №1718/2-а-834/11, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 4 січня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 5 січня 2021 року.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанцій та доводів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року не відповідає, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є прийнятні з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 1 вересня 2020 року.

Зокрема, суд апеляційної інстанції виходив з того, що статтею 294 КАС України серед переліку ухвал, що підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, не визначено ухвали суду про відмову в заміні сторони у справі.

У зв`язку із цим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити, оскільки ухвала суду першої інстанції про відмову в заміні сторони у справі, яку оскаржує ОСОБА_2, не підлягає апеляційному оскарженню.

Надаючи оцінку зазначеним висновкам суду апеляційної інстанції, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.


................
Перейти до повного тексту