1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



05 січня 2021 року

м. Київ

справа №500/2544/19

адміністративне провадження №К/9901/25217/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 500/2544/19

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправним і скасування рішення,

за касаційною скаргою Галицької митниці Держмитслужби на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: В. Я. Макарик, Н. В. Бруновська, В. З. Улицький) від 03 вересня 2020 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Тернопільської митниці ДФС (далі - відповідач), у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості Тернопільської митниці ДФС від 06 травня 2019 року № UA403000/2019/000664/2.

2. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року позов задоволено повністю, яке ухвалено у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження. Повний текст судового рішення скаржник отримав 12 грудня 2019 року про що свідчить наявне в матеріалах справи зворотне повідомлення.

3. На зазначене рішення суду першої інстанції 08 січня 2020 року відповідач оскаржив його в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги, яку ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме не надано документ про сплату судового збору. Надано відповідачу строк десять днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.

4. Відповідно до даних на штампі про вручення поштового відправлення, ухвалу судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху скаржник отримав 28 січня 2020 року, проте, ухвалою апеляційного суду від 21 лютого 2020 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала, оскільки у встановлений судом строк відповідачем не усунуто її недоліків.

5. Копію даної ухвали апелянтом отримано 02 березня 2020 року згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 7900728679928.

6. 04 березня 2020 року (відповідно до штемпелю вхідної кореспонденції суду першої інстанції на апеляційній скарзі) Галицька митниця Держмитслужби повторно подано апеляційну скаргу на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року у справі № 500/2544/19 разом із заявою про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та платіжним дорученням № 168 від 03 лютого 2020 року, проте ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, яку отримано 30 березня 2020 року згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 7900728865136.

7. 01 квітня 2020 року Галицькою митницею Держмитслужби втрете подано засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу, додавши до неї платіжне доручення № 168 від 03 лютого 2020 року про сплату судового збору та заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення.

8. В обґрунтування поважності причин пропуску строку скаржник вказує, що відповідачу перешкоджала вчасно звернутись до суду відсутність коштів для сплати судового збору. Зазначає, що Тернопільську митницю ДФС реорганізовано шляхом приєднання до Галицької митниці Держмитслужби. Також покликається на те, що ним вчинялись дії, спрямовані на усунення недоліків апеляційної скарги.

9. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку із визнанням неповажними причин пропуску строку на апеляційне оскарження, викладених у клопотанні про поновлення такого строку та запропоновано відповідачу в десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску. Разом з тим, судом зазначено, що у разі отримання скаржником ухвали про залишення апеляційної скарги без руху:

- в період дії карантинних заходів недоліки апеляційної скарги підлягають усуненню у десятиденний строк, з дня закінчення карантинних заходів, запроваджених нормативними актами України;

- по завершенню дії карантинних заходів недоліки апеляційної скарги підлягають усуненню у десятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

10. У встановлений судом строк відповідачем було подано клопотання про визнання поважними причин пропуску строку та поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року у справі № 500/2544/19, яке мотивоване тим, що первинна апеляційна скарга подана в межах строку на апеляційне оскарження, однак ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року повернена скаржникові на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. Скаржник зазначає, що ним вчинялись дії спрямовані на усунення недоліків первинної апеляційної скарги, однак у зв`язку із опрацюванням значної кількості справ, з метою вжиття заходів для їх належного супроводження, які перейшли її від Тернопільської митниці ДФС та відсутністю бюджетного фінансування для сплати судового збору відповідач був позбавлений можливості вчасно виконувати вимоги процесуального закону.

11. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року у справі №500/2544/19, внаслідок чого, відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

12. 05 жовтня 2020 року не погоджуюсь з вказаною ухвалою Галицька митниця Держмитслужби подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у справі № 500/2544/19 та справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, оскільки вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції є необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

13. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 24 листопада 2020 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву.

14. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

15. При прийнятті оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції виходив із того, що невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

16. Також, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

17. При цьому, відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень при повторному зверненні до апеляційного суду не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГ

18. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

19. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зокрема скаржник зазначає, що звертався з апеляційною скаргою вперше і її було подано з дотриманням строків на апеляційне оскарження, проте була відсутня можливість сплатити судовий збір з причин незалежних від його волевиявлення. Окрім того, відповідач просить звернути увагу на незначний проміжок часу при зверненні з апеляційною скаргою вдруге та втрете, а також на сплату судового збору.

ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

21. Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

22. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

23. За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

24. Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.


................
Перейти до повного тексту