ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 січня 2021 року
м. Київ
справа № 804/6826/17
адміністративне провадження № К/9901/49798/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши матеріали адміністративної справи № 804/6826/17
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКСПАК" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКСПАК" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Т. І. Ясенова, О. В. Головко, А. В. Суховаров) від 22 березня 2018 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "МІКСПАК" (далі - ТОВ "МІКСПАК") звернулося з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 11 вересня 2017 року № 0011551202, винесеного на підставі акту перевірки № 790/04-36-12-02/32502186 від 19 серпня 2017 року.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що помилково зареєстровані податкові накладні не є підставою для включення до податкових зобов`язань та були скориговані. За цими накладними не відбулося жодної господарської операції, не надходили кошти та не було відвантажено товар. Обсяги постачання товарів/послуг та суми ПДВ, вказані в помилковій (другій) податковій накладній та/або розрахунок коригування, не підлягають відображенню в декларації. Отже позивачем не було допущено порушення норм чинного податкового законодавства, а прийняте податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року позов задоволено.
Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення № 0011551202 від 11 вересня 2017 року.
4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року та прийнято нову, якою у задоволені позову відмовлено.
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 03 травня 2018 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року.
6. Ухвалою Верховного Суду (колегія у складі суддів: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.) від 14 травня 2018 року прийнято до розгляду касаційну скаргу позивача та відкрито касаційне провадження по ній, встановлено строк у п`ятнадцять днів з моменту вручення копії ухвали про відкриття касаційного провадження у справі для подання відзиву на касаційну скаргу.
7. 18 червня 2018 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
8. На підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року № 2278/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку", що унеможливлює її участь у розгляді касаційної скарги.
9. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
10. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 19 серпня 2017 року службовими особами відповідача проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2017 року ТОВ "МІКСПАК", за результатами якої складено акт № 790/04-36-12-02/32502186 від 19 серпня 2017 року, за висновками якого, перевіркою встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "МІКСПАК" завищено суму від`ємного значення, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму ПДВ 3573 грн.
12. 07 вересня 2017 року ТОВ "МІКСПАК" направило заперечення на акт № 90/04-36-12-02/32502186 від 19 серпня 2017 року, в яких зазначено, що розбіжність у сумі 3573,00 грн. між податковими зобов`язаннями, задекларованими в податковій декларації з ПДВ за червень 2017 року, та сумою зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних виникла за рахунок помилково зареєстрованих податкових накладних. За вищевказаними податковими накладними не відбулося жодної господарської операції, не надходили кошти на поточний рахунок і не було відвантаження товару.
13. 11 вересня 2017 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011551202 форми "В4", яким визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 3573,00 грн.
14. Листом від 25 вересня 2017 року № 24786/10/04-36-12-01-16 ГУ ДФС у Дніпропетровській області, за результатом розгляду заперечення ТОВ "МІКСПАК", повідомлено, що висновки, викладені в акті перевірки № 790/04-36-12-02/32502186 від 19 вересня 2017 року правомірні та відповідають нормам чинного законодавства.
15. 26 вересня 2017 року ТОВ "МІКСПАК" направило до ГУ ДФС у Дніпропетровській області скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0011551202 від 11 вересня 2017 року, прийняте на підставі акта перевірки № 790/04-36-12-02/32502186 від 19 серпня 2017 року.
16. 13 жовтня 2017 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення № 28072/10/04-36-10-01-09 про залишення скарги без розгляду.
17. Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідач не мав права під час проведення камеральної перевірки досліджувати повноту нарахування позивачем податків, а за результатами її здійснення виносити з цього питання будь-яке рішення. А тому, діючи не у спосіб, передбачений Законом, відповідач провів камеральну перевірку з питань, які є відмінними від питань, що входили до предмета камеральної перевірки, що призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. В результаті чого, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
19. Суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення виходив з того, що позивач у відповідності до норм податкового законодавства повинен був віднести податкові накладні № 6, 7, 9, 16 до суми податкових зобов`язань за червень 2016 року, після реєстрації коригування відповідних податкових накладних у підприємства виникло право на зменшення суми податкових зобов`язань відповідно у липні, серпні, вересні 2017 року. За таких обставин, платником податків допущено порушення норм податкового законодавства України, внаслідок чого відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011551202 від 11 вересня 2017 року.
20. При цьому, суд апеляційної інстанції вважав висновки суду першої інстанції безпідставний щодо відсутності права відповідача під час проведення камеральної перевірки досліджувати повноту нарахування позивачем податків, а за результатами її здійснення виносити з цього питання будь-яке рішення, оскільки відповідно до вимог податкового законодавства камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність, а тому встановивши порушення порядку віднесення податкових накладних до податкових зобов`язань відповідного податкового періоду, контролюючим органом цілком обґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення, яким підприємству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
21. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
22. Позивач, наводить доводи аналогічні доводам адміністративному позову, відзиву на апеляційну скаргу, здійснює виклад обставин та надає їм відповідну оцінку, цитую норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваним судовим рішенням, а тому повторному зазначенню не потребують.
23. Зокрема, скаржником зауважено, що позивачем були виконанні всі дії для своєчасного та правомірного коригування помилково складених податкових накладних та відповідного внесення скоригованих податкових накладних до податкової декларації за відповідний період, після здійснення коригування. При цьому, позивач зазначає, що внаслідок таких коригувань, фактично не відбулось зменшення податкових зобов`язань позивача, у той час, як своєю постановою суд апеляційної інстанції фактично стягує з позивача безпідставну суму. Роз`яснення про те, що "помилковим" податковим накладним не місце у ПДІ-декларації, є і в офіційному виданні податківців "Віник. Право знати все про податки і збори", 2017, № 31-32, с. 84, в ПК від 29 січня 2018 року № 313/6/99-99-15-03-02-15/ІПК. Також, скаржник звертає увагу на роз`яснення Державної фіскальної служби України в листах № 2208/6/99-99-19-03-02-15 від 03 лютого 2016 року та № 1721/6/99-99-19-03-02-15 від 29 січня 2016 року.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Враховуючи положення пункт 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
25. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
26. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. (пункт 1.1. статті 1 Податкового кодексу України).
28. Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
29. Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
30. Статтею 76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
31. Пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
32. Згідно з пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
33. Як слідує з матеріалів справи та встановлено судами, податковим органом проведено перевірку (камеральну) податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2017 року ТОВ "МІКСПАК", за результатами якої складено акт № 790/04-36-12-02/32502186 від 19 серпня 2017 року, за висновками якого, перевіркою встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "МІКСПАК" завищено суму від`ємного значення, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму ПДВ 3573 грн.
34. Аналіз зазначених правових норм свідчить, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення усіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.