1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



05 січня 2021 року

м. Київ

справа № 813/3748/16

адміністративне провадження № К/9901/40833/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді - Блажівської Н.Є.(суддя -доповідач),

суддів: Желтобрюх І.Л., Шишова О.О.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року(суддя Кравців О.Р.)

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2017 року (судді: Улицький В.З., Гулид Р.М., Кузьмич С.М.)

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Галнафтохім"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство "Галнафтохім" (надалі - Позивач, ПАТ "Галнафтохім") звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС (надалі - Відповідач, СДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23 вересня 2016 року № 0001083900/12546, яким до Позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 365400,00 грн.

На обґрунтування позову зазначило, що висновки Відповідача, викладені в акті перевірки, є безпідставними, оскільки у 2015 році Позивач не здійснював контрольованих операцій в розумінні Податкового кодексу України (надалі також - ПК України), а відтак відсутні підстави для подання відповідного звіту.

На переконання Позивача, операції по виплаті відсотків за користування кредитом з контрагентом резидентом Республіки Кіпр не можна визнавати контрольованими, оскільки загальна ставка податку з даних відсотків не є на 5 і більше пунктів нижча, ніж в Україні. Зважаючи на те, що при виплаті відсотків Nuvarena Limited за користування кредитом за 2015 рік, Позивач сплатив податок у розмірі 2% від загальної суми процентів та вважає, що вищевказана операція не є контрольованою, а відповідно у ПАТ "Галнафтохім" відсутнє порушення вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України.

Крім того, Позивач вважав, що операції із відповідним резидентом не впливають на об`єкт оподаткування.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2017 року, позов задоволено.

Ухвалюючи рішення, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що законодавець, визначаючи критерії віднесення господарської операції до контрольованої, наголошує на тому, що така операція повинна впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток. Однак досліджувана господарська операція між ПАТ "Галнафтохім" та Nuvarena Limited з виплати процентів за користування кредитними коштами такому критерію не відповідає, позаяк не може відображатися на рахунках бухгалтерського обліку, які передбачені для обліку прибутків, збитків та фінансових результатів. Вона з одного боку зменшує активи (грошові кошти), так як є за своєю суттю операцією, яка передбачає списання коштів на користь отримувача, а з другого боку зменшує зобов`язання по виплаті таких відсотків, відтак не змінює фінансовий результат.

Крім того, оскільки Позивачем утримано з контрагента 2% від загальної суми процентів, а контрагентом сплачено у бюджет Республіки Кіпр корпоративний податок на прибуток за ставкою 12,5% на виконання вимог Закону Республіки Кіпр "Про податок на прибуток" (з врахуванням внесених змін), а загалом 14,5%, суди дійшли висновку з точки зору суб`єктного критерію, а саме - належність нерезидента до країни, в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсотків нижче, ніж в Україні, відповідна господарська операція не є контрольованою в розумінні вимог Податкового кодексу України.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач з доводами та вимогами скаржника у надісланому запереченні не погоджувався, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін. Вказував, що судами при ухваленні оскаржуваних рішень не допущено порушень норм матеріального та процесуального права.



2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

За результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Галнафтохім" складено акт від 8 вересня 2016 року № 285/28-06-39/23958622, а також доповнення і зміни до нього від 15 вересня 2016 року.

Відповідно до висновків, вказаних в акті, Позивачем порушено вимоги підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України.

Вказані порушення Відповідач пов`язав із тим, що Позивач, здійснюючи із Nuvarena Limited, яке є резидентом Республіки Кіпр, операції, повинен був подати у порядку, визначеному підпунктом 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України звіт про контрольовані операції.

23 вересня 2016 року Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001083960/12546, яким застосовано штраф у розмірі 365400,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Позивачем (позичальник) та Nuvarena Limited (кредитор) укладено кредитний договір від 17 вересня 2010 року № К-22/09-1001.

Згідно з умовами цього договору, а також, враховуючи положення додаткових угод до нього, Позивач отримав кредит, за користування яким повинен оплачувати відсотки, крім того повинен був повернути кредитні кошти у розмірі 25000000,00 доларів США не пізніше 18 січня 2017 року.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у 2015 році Позивачем сплачено нерезиденту обумовлені кредитним договором відсотки за користування кредитними коштами, при цьому ним було утримано та сплачено до державного бюджету України відповідно до Конвенції між Урядом України та Республікою Кіпр про уникнення подвійного оподаткування 2% від загальної суми виплачених нерезидентові коштів.

При цьому, вважаючи, що відповідна операція не є контрольованою, Позивач не подавав звіт про контрольовані операції.



3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

3.1. Доводи Відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)

У касаційній скарзі, обґрунтовуючи порушення норм матеріального та процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, Відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано ту обставину, що операції, щодо оплати користування кредитними коштами відповідно до підпункту 39.2.1.4 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України є контрольованими та посилається при цьому на Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".

Відповідач вважає необґрунтованими висновки про те, що виплата відсотків не впливає на об`єкт оподаткування податком на прибуток.

3.2. Доводи Позивача (особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу)

У запереченні на касаційну скаргу, вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій законними та обґрунтованими, Позивач посилається на те, що визначальною ознакою визнання операцій контрольованими є не сам факт віднесення країни до відповідного переліку, а ставка податку на прибуток (корпоративного прибутку), яку сплачує нерезидент в країні своєї реєстрації. Оскільки ставка податку на прибуток, що сплачена контрагентом (резидентом Республіки Кіпр) лише на 2,5 відсоткових пункти нижча, ніж в Україні Позивач вважає, що відповідні операції не є контрольованими.

Позивач також зазначає, що ним утримано з контрагента 2% від загальної суми процентів, а контрагентом сплачено у бюджет Республіки Кіпр корпоративний податок на прибуток за ставкою 12,5% на виконання Закону Республіки Кіпр "Про податок на прибуток" від 2002 року (з врахуванням внесених змін), а загалом 14,5%, а відтак з точки зору суб`єктного критерію (а саме - належність нерезидента до країни, в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсотків нижче, ніж в Україні) вважає, що операція не належить до контрольованої, а відповідно у ПАТ "Галнафтохім" відсутнє порушення вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

Згідно з підпунктом 39.4.2 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України платники податків (крім Національного банку України), які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, інформацію про здійснені контрольовані операції одночасно з поданням декларації з податку на прибуток підприємств (додаток до декларації).

Відповідальність за неподання звіту про контрольовані операції передбачена положеннями пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України. Згідно із цією нормою неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів). Зокрема у разі неподання звіту про контрольовані операції такий штраф встановлений у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Таким чином, якщо платники податків (крім Національного банку України), здійснюючи протягом звітного періоду контрольовані операції, не подали звіт, така бездіяльність становить порушення, відповідальність за яке передбачена пунктом 120.3 ПК України.

Отже, передумовою, яка надасть можливість вирішити спір, є встановлення обставин щодо того, чи є відповідна операція контрольованою в розумінні положень Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України (з 1 січня 2015 року) для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.

Під час визначення переліку держав (територій) Кабінет Міністрів України враховує такі критерії:

- держави (території), у яких загальна ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні;

- держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією.

Протягом 2015 року були чинні наступні переліки держав, затверджені розпорядженнями Кабінету Міністрів України:

- Перелік держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №1042 (втратив чинність 14 травня 2015 року);

- Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року №449-р (втратив чинність 16 вересня 2015 року);

- Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року №977-р.


................
Перейти до повного тексту