1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



05 січня 2021 року

м. Київ

справа № 826/48/16

адміністративне провадження № К/9901/19779/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року (головуючий суддя - Федорчук А.Б.)

та на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Файдюк В.В., судді - Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.В.)

у справі №826/48/16

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідолення - рнішення, рішення та зобов`язання вчинити певні дії,



ВСТАНОВИВ:



У грудні 2015 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі- позивач, платник, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністартивним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач 1, ДПІ у Дніпровському районі), Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач 2, ДПІ у Печерському районі) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, рішення та зобов`язання вчинити певні дії.



На обґрунтування позовних вимог зазначив, що несплата неузгодженої суми грошового зобов`язання не призводить до виникнення у платника податкового боргу, а тому рішення відповідача 1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку за №1354 від 24.12.2015, що було прийняте з підстав наявності у ФОП ОСОБА_1 податкового боргу станом на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів є протиправним та підлягає скасуванню. Також позивач зазначає, що звільнений від сплати земельного податку, а тому податкове повідомлення - рішення відповідача 2 від 16.06.2014 за №1158-15 є протиправним та підлягає скасуванню.



Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі №1158-15 від 16.06.2014; визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Дніпровському районі про анулювання реєстрації платника єдиного податку №1354 від 24.12.2015; стягнуто з ДПІ у Печерському районі за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1218,00 грн; стягнуто з ДПІ у Дніпровському районі за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 487,20 грн.



Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач звільнений від подання податкової звітності та нарахування земельного податку, а тому податкове повідомлення - рішення ДПІ у Печерському районі від 16.06.2014 за №1158-15 є протиправним та підлягає скасуванню. Також, Окружний адміністративний суд зазначив про протиправність рішення ДПІ у Дніпровському районі про анулювання реєстрації платника єдиного податку №1354 від 24.12.2015 з огляду на те, що податкове повідомлення - рішення від 16.06.2014 №1158-15, на підставі якого за позивачем (на думку контролюючого органу) рахувалася сума податкового боргу є протиправним та скасоване судом, визначена ним сума податкових зобов`язань є неузгодженою, відповідно у платника був відсутній податковий борг, а у відповідача 1 були відсутні правові підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку.



Не погодившись із зазначеною постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року, ДПІ у Печерському районі подала апеляційну скаргу, в якій відповідач 2 зазначив про наявність правових підстав для визначення позивачу земельного податку в розмірі 17571,64 грн та правомірність податкового повідомлення - рішення від 16.06.2014 №1158-15. Фактично ДПІ Печерському районі оскаржило в апеляційному порядку постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року лише в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Печерському районі від 16.06.2014 №1158-15.



Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року без змін. Постанова суду першої інстанції переглядалася судом апеляційної інстанції лише в частині правомірності податкового повідомлення - рішення ДПІ у Печерському районі від 16.06.2014 №1158-15.



Ухвалою Вищого адміністративного суду від 30 червня 2016 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року залишено без руху, а ухвалою від 04 серпня 2016 року повернуто скаржнику.



Також, ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві оскаржила постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року в апеляційному порядку. На обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач 1 зазначив про правомірність свого рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку №1354 від 24.12.2015. ДПІ у Дніпровському районі оскаржила постанову суду першої інстанції лише в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування скасування рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку №1354 від 24.12.2015.



Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року апеляційну скаргу ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року без змін. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у платника податкового боргу та відсутність у ДПІ у Дніпровському районі правових підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку з огляду на те, що протиправність податкового повідомлення - рішення від 16.06.2014 №1158-15, на підставі якого за позивачем (на думку відповідача 1) обліковувався податковий борг, встановлена судим рішення, що набрало законної сили.



Не погодившись із постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року ДПІ у Дніпровському районі звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права просила їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що за наявності у платника податкового боргу контролюючий орган має право анулювати реєстрацію платника єдиного податку. При цьому, анулювання відбувається останнім днем другого із двох послідовних кварталів, у яких була наявність податкового боргу. З урахуванням зазначеного, відповідач 1 наголошує на правомірності свого рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку №1354 від 24.12.2015.



Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Печерському районі від 16.06.2014 №1158-15 відповідачем 1 в апеляційному порядку не оскаржувалась, а тому не є предметом касаційного розгляду.



Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ у Дніпровському районі.



03 березня 2017 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому платник зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.



09 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України, в редакції від 03.10.2017).



Підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.



Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.



Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивач є фізичною особою-підприємцем з 08 липня 2013 року, перебуває на обліку в органах ДФС як суб`єкт підприємницької діяльності та є платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5%.



Посадовими особами ДПІ у Дніпровському районі проведено камеральну перевірку позивача щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, за результатами якої складено акт від 24.12.2015 №1354/26-53-17-05 (далі - Акт перевірки).


................
Перейти до повного тексту