ОКРЕМА ДУМКА
Судді Великої Палати Верховного Суду Сімоненко В. М.
у справі № 9901/362/19 (провадження № 11-178заі20) за позовом
ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання протиправним і скасування рішення.
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення ВРП від 11 червня 2019 року
№ 1615/0/15-19 «Про звільнення судді ОСОБА_1 з посади судді Солом`янського районного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України» за скоєння дисциплінарних проступків у вигляді невжиття суддею заходів щодо розгляду справ протягом строку, встановленого законом (справи № 760/18916/16-ц, № 760/2875/17-ц), зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення (справа № 760/21634/15-ц), несвоєчасного надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень (справи № 760/15898/17,
№ 760/18916/16-ц, № 760/2875/17-ц), а також дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом "а" пункту 1 та пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402), під час розгляду справи № 760/21223/17-ц,
а саме: умисне істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов?язків; умисне допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків; допущення суддею поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, що є істотним дисциплінарним проступком.
Підставою для притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, як встановлено судами, стали висновки
Першої Дисциплінарної палати ВРП про допущення суддею дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106
Закону № 1402-VIII.
Рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 червня 2020 рокувідмовлено у задоволенні позову.
Судове рішення мотивовано тим, що оскаржене рішення ухвалено повноважним складом ВРП, підписано всіма членами, що брали участь в його прийнятті, містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення та мотиви,
з яких ВРП дійшла відповідних висновків. Таким чином, під час судового перегляду не встановлено визначених частиною другою статті 57
Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII) правових підстав для визнання протиправним та скасування спірного рішення.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначила, що суд першої інстанції порушив її право на ефективний захист, оскільки послався на інше судове рішення, не надавши власної оцінки встановленим фактам у сукупності з аргументами позивачки, що не може бути визнано належним судовим контролем, а посилання на формальні підстави для скасування рішення не відповідають принципу судового захисту. Також суд не перевірив дотримання ВРП вимог справедливого розгляду справи позивачки, адже, на думку скаржниці, її притягнуто до дисциплінарної відповідальності за процесуальні порушення, які не було належним чином доведено, а її доводам щодо цих обставин суд оцінки не надав. Крім цього, суд не перевірив доводів позивачки щодо вмотивованості оскаржуваного рішення ВРП, оскільки навіть у тих судових рішеннях, на які послався суд, немає відповіді на всі аргументи ОСОБА_1 . Також скаржниця вважає, що суд залишив поза увагою її аргументи з приводу незабезпечення права на розгляд питання про її звільнення неупередженим складом ВРП.
За наслідками розгляду цієї апеляційної скарги Велика Палата Верховного Суду
17 грудня 2020 року прийняла постанову, якою залишила касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 червня 2020 року - без змін.
В обґрунтування такого рішення зазначено відсутність підстав, визначених пунктами 1 та 2 частини другої статті 57 Закон № 1798-VIII, для скасування оскаржуваного рішення ВРП, оскільки наявні в матеріалах справи документи, зокрема витяг з протоколу засідання ВРП від 11 червня 2019 року та ксерокопія оскаржуваного рішення ВРП, свідчать про те, що це рішення підписане повноважним складом ВРП та всіма її 15 членами, які брали участь у його ухваленні.
Оцінюючи рішення ВРП від 11 червня 2019 року № 1615/0/15-19 на його відповідність пункту 3 частини другої статті 57 Закону № 1798-VIII, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що це рішення містить конкретну підставу звільнення позивача, визначену Конституцією України, та є вмотивованим.
Велика Палата Верховного Суду у справі, що переглядається, вважала, що в межах судового розгляду, предметом якого є законність рішення ВРП про звільнення судді, не можуть оцінюватися обставини дисциплінарної справи відносно судді (у тому числі мотиви ВРП й оцінка нею обставин, що стали підставою для прийняття рішення в межах дисциплінарного провадження стосовно судді, а також окремі процедурні рішення ц