ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 грудня 2020 року
м. Київ
справа №813/704/17
адміністративне провадження №К/9901/43747/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Бевзенка В.М., Берназюка Я.О., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Оброшине" Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України до Державної екологічної інспекції у Львівській області, третя особа - Львівська державна лісовпорядна експедиція, про визнання протиправним і скасування припису в частині, за касаційною скаргою Державного підприємства "Дослідне господарство "Оброшине" Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Матковської З.М., Запотічного І.І., Шавеля Р.М. від 28.09.2017,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2017 року Державне підприємство "Дослідне господарство "Оброшине" Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (далі - ДП "ДГ "Оброшине", Підприємство, позивач) звернулося з позовом до Державної екологічної інспекції у Львівській області (далі - Держекоінспекція, відповідач), третя особа - Львівська державна лісовпорядна експедиція, у якому просило визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Львівській області №36/89 від 20.01.2017 в частині пунктів 1 та 3 про зобов`язання провести посадки лісових культур на невкритій лісовою рослинністю площі в кварталі 1 виділу 17 на площі 1,3 га та про зобов`язання провести реконструктивну рубку в кварталі 3 виділу 5 на площі 6,6 га (далі - спірний припис).
2. В обґрунтування позову наводились аргументи про те, що згідно матеріалів безперервного лісовпорядкування земель лісового фонду ДП "ДГ "Оброшине" за 2014-2015 роки, квартал 1 виділу 17 запроектовано під природне поновлення, а тому проведення на такій ділянці штучних посадок лісових культур є необґрунтованими. Щодо оскаржуваного пункту 3 припису, яким покладено на позивача зобов`язання привести реконструктивну рубку в кварталі 3 виділу 5 на площі 6,6 га., позивач зазначав, що такі рубки у виділі 5 кварталу 3 в матеріалах базового лісовпорядкування 2005 року не проектувались, що підтверджується довідкою №9 від 19.01.2017, виданою Львівською державною лісовпорядною експедицією.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2017 позов задоволено, а саме - визнано протиправним та скасовано спірний припис в оскаржуваній позивачем частині.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що станом на момент проведення перевірки діяли матеріали безперервного лісовпорядкування земель лісового фонду ДП "ДГ "Оброшине" за 2014 рік. Вказані матеріали були належним чином затверджені Львівською державною лісовпорядною експедицією. Отже, згідно матеріалів безперервного лісовпорядкування земель лісового фонду ДП "ДГ "Оброшине" за 2014-2015 роки, квартал 1 виділу 17 запроектовано під природне поновлення, а тому проведення на такій ділянці штучних посадок лісових культур є необґрунтованими.
5. Суд першої інстанції погодився з доводами представника позивача про те, що створення на даній площі штучних посадок лісових культур в перші роки ревізійного періоду буде суперечити Проекту організації та розвитку лісового господарства підприємства на 2016-2015 роки та пункту 13 Правил відтворення лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №724 від 12.05.2007 "Про затвердження правил поліпшення якісного складу лісів", яким передбачено, що перевага надається природному відновленню лісів.
6. Також суд встановив, що згідно долученої до матеріалів справи довідки Львівської державної лісовпорядної експедиції №9 від 19.01.2017 базовим лісовпорядкуванням 2005 року на таксаційному виділі 5 кварталу 3 реконструктивні рубки не проектувались. Вказане не запроектовано також і в матеріалах безперервного лісовпорядкування земель лісового фонду ДДГ "Оброшине" за 2014 рік, які діяли на момент проведення перевірки та винесення припису, окремі пункти якого оскаржуються.
7. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову в повному обсязі.
8. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 ухвалене судом першої інстанції судове рішення скасовано та відмовлено у задоволенні позову.
9. Скасовуючи прийняту судом першої інстанції постанову, апеляційний суд виходив з того, що під час проведення перевірки в період з 11.01. 2017 по 17.01.2017 Державна екологічна інспекція у Львівській області керувалась матеріалами базового лісовпорядкування 2005 року, яке проводилось Львівською державною лісовпорядною експедицією і які, відповідно до статті 48 Лісового кодексу України затверджені і погоджені у встановленому порядку.
10. Проведеним аналізом матеріалів базового лісовпорядкування 2005 року встановлено, що станом на 01.01.2006 в кварталі 1 виділ 17 на площі 1,3 га запроектовано створення лісових культур з головною породою дуб звичайний.
11. Однак на час проведення перевірки (минуло 11 років), запроектований захід не виконано, чим порушено статтю 48 Лісового Кодексу України, пункту 11 "Правил відтворення лісів".
12. Також апеляційний суд відзначив, що відповідач при прийняті рішень не може керуватись матеріалами безперервного лісовпорядкування, які не затверджені і погоджені у встановленому статті 48 Лісового кодексу України порядку і при цьому суттєво міняють зміст чинного базового лісовпорядкування 2005 року в частині створення лісових культур.
13. Суд апеляційної інстанції, встановивши, що згідно листа Львівської державної лісовпорядної експедиції від 23.03.2017 №23.03.2017 матеріали лісовпорядкування 2015 року на даний час не погоджені і не затверджені в порядку, установленому статтею 48 Лісового кодексу України, дійшов висновку, що такі матеріали не можуть вважатись чинними.
14. Відповідно до матеріалів базового лісовпорядкування 2005 року в розділі Фонд реконструктивних рубок станом на 01.01.2006 в кварталі 3 виділ 5 на площі 6,6 га ростуть малоцінні деревні породи віком 20 років.
15. Таким чином, з наведеного слідує, що ДП "ДГ Оброшине" вчасно не вжило заходів для поліпшення якісного складу лісів, не провело реконструкції малоцінних насаджень лісокультурними методами, внаслідок чого на даний час в кварталі 3 виділ 5 на площі 6,6 га ростуть малоцінні деревні породи осики.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
16. Не погоджуючись з вищевказаною постановою апеляційного суду, позивач, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДП "ДГ Оброшине" розташоване на території Пустомитівського району Львівської області.
18. У період з 11.01.2017 по 17.01.2017 на підставі наказу та направлення на перевірку №36, Державною екологічною інспекцією у Львівській області було проведено планову перевірку дотримання ДП "ДГ "Оброшине" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, за результатами якої складено акт про виявлені порушення № 36/89 від 17.01.2017.
19. Зауваження до проведеної перевірки викладені у письмових зауваженнях до акту №36/89.
20. 20.01.2017 Державною екологічною інспекцією у Львівській області винесено припис № 36/89, пунктами 1, 3 якого зобов`язано ДП "ДГ "Оброшине":
- на невкритій лісовою рослинністю площі в кварталі 1 виділу 17 на площі 1,3 га провести посадки лісових культур відповідно до типу лісорослинних умов;
- в кварталі 3 виділу 5 на площі 6,6 га в насадженні малоцінних деревних порід провести реконструктивну рубку;
21. Контроль за виконанням припису покласти на Державну екологічну інспекцію у Львівській області.
22. Позивач, не погоджуючись з пунктами 1, 3 вищевказаного припису, звернувся з даним позовом до суду.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
23. Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд не надав належної правової оцінки обставинам справи і наявним у ній доказам й не врахував того, що станом на час проведення відповідачем у 2017 році планової перевірки діяли матеріали безперервного лісовпорядкування 2014 року, які не передбачали здійснення заходів, про які іде мова у пункті 1 спірного припису, стосовно проведення посадки лісових культур породи дуб звичайний, а визначали природне оновлення площі.
24. Скаржник наполягає, що як у вищезгаданих матеріалах безперервного лісовпорядкування за 2014 рік, так і матеріалах базового лісовпорядкування за 2005 рік, не було запроектовано реконструктивних рубок в кварталі 3 таксаційного виділу 5, а тому, на переконання позивача, вимога спірного припису стосовно здійснення таких лісовпорядних заходів не ґрунтується на вимогах закону.
25. При цьому, в касаційній скарзі звертається увага на те, що виконання оскаржуваних пунктів спірного припису суперечитиме матеріалам безперервного лісокористування за 2014 рік та проекту матеріалів базового лісокористування за 2015 рік, якими не запроектовано посадки лісових культур на невкритій лісовою рослинністю площі в кварталі 1 виділу 17 на площі 1,3 га (передбачено природне відновлення лісів на цій площі), а також реконструктивної вирубки в кварталі 3 таксаційного виділу 5.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Згідно з приписами частини першої статті 2 Закону України від 25.06.1991 №1264-XII "Про охорону навколишнього природного середовища" відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
27. Частиною першою статті 5 вищенаведеного Закону встановлено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
28. За змістом статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про охорону, захист, використання та відтворення лісів.
29. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі (частина друга статті 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
30. Центральним органом виконавчої влади, який входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, є Державна екологічна інспекція України (пункт 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 №454/2011, чинне станом на час виникнення спірних правовідносин).
31. Відповідно до статті 3 Лісового кодексу України лісові відносини в Україні регулюються також Конституцією України, цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
32. За правилами частини першої статті 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
33. У відповідності з приписами частини другої статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані:
1) забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку;
2) дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів;
3) вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення;
4) вести первинний облік лісів;
5) дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель;
6) забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства;
8) забезпечувати безперешкодний доступ до об`єктів електромереж, інших інженерних споруд, які проходять через лісову ділянку, для їх обслуговування.
34. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства визначені статтею 28-1 Лісового кодексу України. За змістом цієї статті Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, окрім іншого: організовує ведення лісовпорядкування, обліку лісів, державного лісового кадастру та моніторингу лісів; організовує ведення лісового господарства і раціональне використання лісових ресурсів (пункти 3, 4 частини першої статті).