У Х В А Л А
24 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 240/8389/20
Провадження № 11-439за20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула матеріали скарги ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 року, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року та ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі № 240/8389/20 за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - Головне управління ПФУ), третя особа - Ліквідаційна комісія Управління МВС України в Житомирській області, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ПФУ, у якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення з 01 січня 2016 року основного розміру призначеної йому на підставі Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії з 90 до 70 відсотків його грошового забезпечення та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії у розмірі 90 відсотків нового, підвищеного грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2016 року.
Житомирський окружний адміністративний суд ухвалами від 26 червня 2020 року відкрив провадження в адміністративній справі № 240/8389/20 та зупинив провадження в цій справі до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 510/1286/16-а, оскільки дійшов висновку про подібність правовідносин у цих справах.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі, ОСОБА_1 звернувся до Сьомого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 30 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 року - без змін.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 08 грудня2020 року відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року на підставі пункту 11 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), оскільки можливість касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі після її перегляду в апеляційному порядку чинним процесуальним законодавством не передбачена.
Не погодившись із ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року, ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою.
Разом із цим у КАС України чітко визначено випадки, у яких перегляд судових рішень (залежно від категорії справи) здійснює саме Велика Палата Верховного Суду, а також підстави такого перегляду в окремих випадках.
Так, відповідно до частини третьої статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Згідно із частиною четвертою статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.