Постанова
Іменем України
29 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 179/126/18
провадження № 61-14900св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільгосппідприємство "Дудківка",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппідприємство "Дудківка" на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2018 року у складі судді Ковальчук Т. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2019 року у складі колегії суддів: Варенко О. П., Лаченкової О. В., Свистунової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппідприємство "Дудківка" (далі - ТОВ "СП "Дудківка"), посилаючись на те, що відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 № 129153, виданого 26 липня 2002 року, йому належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 6,450 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.
Вказану земельну ділянку він згідно з договором оренди земельної ділянки, укладеним 29 серпня 2002 року та зареєстрованим 10 грудня 2009 року Магдалинівським відділом Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" за № 040912301399, передав в оренду строком на 10 (десять) років ТОВ "СП "Дудківка".
Згідно з даними ДПА земельна ділянка перебуває не в оренді, а в лізингу, що суперечить статті 807 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та діючому договору оренди земельної ділянки.
Також позивач зазначав, що відповідач не займається сівозмінами, щороку засіває на полях соняшник та кукурудзу, чим створює загрозу для родючості стану ґрунтів земельної ділянки.
Відповідно до умов пункту 2.2 договору оренди земельної ділянки відповідач зобов`язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати 1,5 % від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного підвищення коефіцієнту індексації за кожен календарний рік терміну дії договору та у формі: натуральна - пшениця - 500 кг, фуражне зерно - 1500 кг, сонях - 200 кг, цукор - 75 кг, один візок соломи; відробіткова - обробіток присадибної ділянки (оранка та культивація) - до 0,5 га, посів - до 0,3 га, механізоване збирання зернових - до 0,3 га, надання транспортних послуг - до 30 км.
Послуги, які надаються орендарем і не входять (не враховуються) до розміру орендної плати, - ритуальні послуги у випадку смерті орендодавця.
Розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами та повинен коригуватися згідно з індексацією грошової оцінки землі та вимог чинного законодавства і не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством.
Мінімальний розмір орендної плати за землі сільськогосподарського призначення більше не обмежений розміром земельного податку.
З 01 квітня 2015 року орендна плата для цих категорій земель не може бути менша 3 % грошової оцінки землі (як і для інших категорій земель).
Проте орендар не враховує щорічне підвищення коефіцієнту індексації за кожен рік користування землею, товарну продукцію видає згідно з умовами початкового договору та орендну плату в грошовій формі не сплачує. Із цим питанням він неодноразово звертався до відповідача, але відповіді не отримував.
З огляду на зазначене, позивач просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки та стягнути несплачену орендну плату в розмірі 53 395,00 грн.
Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Договір оренди земельної ділянки від 29 серпня 2002 року № 131, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ "СП "Дудківка", зареєстрований 10 грудня 2009 року Магдалинівським відділом Дніпропетровського державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" за № 040912301399, розірвано. Стягнуто з ТОВ "СП "Дудківка" на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати орендної плати в розмірі 17 405,44 грн; судовий збір в розмірі 704,80 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що між сторонами не було погодження щодо виплати орендної тільки у натуральній та відробітковій формі, у зв`язку із чим посилання позивача щодо невиконання відповідачем зобов`язань з виплати орендної плати у грошовій формі є обґрунтованим, відповідач неналежним чином виконує умови договору, у зв`язку із чим істотно порушується договір - через систематичність несплати орендної плати в грошовій формі. За таких обставин, на думку суду першої інстанції, наявні достатні підстави для припинення права користування відповідача земельною ділянкою, яка належить позивачеві.
Також судом першої інстанції зазначено, що з урахуванням того, що позивач звернувся до суду 24 січня 2018 року та вимагає виплати орендної плати з 2012 року, то обґрунтованим є посилання представника відповідача про пропуск позивачем трирічної позовної давності. Суд першої інстанції вважав за можливе задовольнити вимоги позивача щодо невиплаченої орендної плати лише за період з 2015 року по 2016 рік в розмірі 17 405,44 грн, оскільки позивачем подано позовну заяву із пропуском трирічної позовної давності, представником відповідача заявлено про її застосування, що відповідно є підставою для відмови у позові в частині стягнення заборгованості з виплати орендної плати з 2012 року по 2014 рік.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "СП "Дудківка" залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, зазначив, що передбачених статтею 376 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав для його скасування колегією суддів апеляційного суду не встановлено.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У серпні 2019 року ТОВ "СП "Дудківка" звернулось засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2019 року, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог скасувати повністю та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 повністю. Касаційна скарга містила клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень на час розгляду справи в суді касаційної інстанції.
У касаційній скарзі заявник посилається на те, що:
- суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що позивач жодного разу не відмовлявся від отримання орендної плати у натуральній та відробітковій формі, не заявляв про те, що бажає отримувати орендну плату грошима, а отже, орендна плата була погоджена між сторонами саме в натуральній та відробітковій формі;
- не погоджується із розрахунками позивача та судів щодо суми заборгованості за орендною платою в грошовій формі. Позивачем фактично отримано орендну плату в грошовому еквіваленті в сумі 96 096,46 грн, що значно більше, ніж зазначає позивач та встановлено договором, і факт виплати орендної плати, окрім інших доказів, підтверджується довідкою органу державної фіскальної служби;
- Указ Президента України від 02 лютого 2002 року "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)", на який посилаються суди, має рекомендаційний характер та не обов`язковий для виконання сторонами;
- з боку відповідача не було допущено систематичного невиконання умов договору в частині своєчасної та повної виплати орендної плати за договором оренди землі, відповідно посилання судів на наявність підстав відповідно до статті 141 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) для розірвання договору є помилковим;
- судом прийнято до розгляду позовну заяву, незважаючи на неповну сплату позивачем судового збору, що фактично призвело до порушення рівності сторін у процесі;
- неправильним є посилання суду першої інстанції на те, що позивач звертався до відповідача із письмовою пропозицією перегляду орендної плати, але відповіді не отримав, що нібито не заперечувалось відповідачем, оскільки ТОВ "СП "Дудківка" заперечувало проти цього у відзиві на позов.
Заявник вважає, що оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми статті 22 Закону України "Про оренду землі", статті 651 ЦК України, пункт "д" частини першої статті 141 ЗК України, вони не надали належної оцінки наявності та істотності порушення умов договору з боку відповідача, які повинні визначатися в кожному конкретному випадку належними та допустимими доказами.
У вересні 2019 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ТОВ "СП "Дудківка", в якій позивач, посилаючись на безпідставність касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки вони є законними та обґрунтованими.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу ТОВ "СП "Дудківка" передано на розгляд судді-доповідачу Сімоненко В. М.
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2019 року поновлено ТОВ "СП "Дудківка" строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи № 179/126/18 із Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У вересні 2019 року матеріали справи № 179/126/18 надійшли до Верховного Суду.
Розпорядженням керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2020 року № 2792/0/226-20 у зв`язку з рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2020 року № 4 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Сімоненко В. М.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 листопада 2020 року касаційну скаргу ТОВ "СП "Дудківка" передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ТОВ "СП "Дудківка", поданої у серпні 2019 року, здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України (у редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ТОВ "СП "Дудківка" підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій встановлено, що земельна ділянка, розміром 6,450 га, розміщена на території Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії Р1 № 129153 від 26 липня 2002 року, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за МД № 8802, кадастровий № 1222382500:01:001:0163, належить позивачеві на праві приватної власності.
29 серпня 2002 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки розміром 6,450 га (кадастровий № 1222382500:01:001:0163), який зареєстровано 10 грудня 2009 року відділом Держкомзему у Магдалинівському районі за № 040912301399.
Відповідно до умов пункту 2.2 договору оренди земельної ділянки відповідач зобов`язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати 1,5 % від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного підвищення коефіцієнту індексації за кожен календарний рік терміну дії договору та у формі:
натуральна - пшениця - 500 кг, фуражне зерно - 1500 кг, сонях - 200 кг, цукор - 75 кг, один візок соломи;
відробіткова - обробіток присадибної ділянки (оранка та культивація) - до 0,5 га, посів - до 0,3 га, механізоване збирання зернових - до 0,3 га, надання транспортних послуг - до 30 км.
Послуги, які надаються Орендарем і не входять (не враховуються) до розміру орендної плати, - ритуальні послуги у випадку смерті орендодавця.
Дані, вказані вище (розмір, платежів за окремими формами орендної плати), встановлюються згідно з біржовими цінами на продукцію, є динамічними та можуть змінюватися щороку у подальшому згідно з пунктом 2.2 договору за умови їх обов`язкового погодження сторонами.
Розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, повинен коригуватися згідно з індексацією грошової оцінки землі та вимог чинного законодавства і не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством.
Орендар за погодженням з орендодавцем може виконувати своє зобов`язання з виплати орендної плати як у грошовій так і у натуральній або у відробітковій без внесення змін до даного договору.
Позивач звертався до відповідача із письмовою пропозицією перегляду орендної плати, проте відповіді не отримав.
ТОВ "СП "Дудківка" сплачувало орендну плату тільки в натуральній та відробітковій формі, здійснюючи поставку пшениці, фуражного зерна, соняшника, цукру та соломи.
Розмір невиплаченої орендної плати в грошовій формі складає: за 2012 рік - 3 607,23 грн (120 241,00 грн : 100 % х 3 %); за 2013 рік - 6 334,32 грн (211 144,00 грн : 100 % х 3 %); за 2014 рік - 6 334,32 грн (211 144,00 грн : 100 % х 3 %); за 2015 рік - 7 911,56 грн (263 718,80 грн : 100 % х 3 %); за 2016 рік - 9 493,88 грн (316 462,58 грн : 100 % х 3 %).
Представником відповідача ТОВ "СП "Дудківка" - заявлено про застосування позовної давності до вимог позивача щодо стягнення заборгованості з орендної плати за договором.
Нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.