Постанова
Іменем України
23 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 185/4966/16-ц
провадження № 61-2700св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
| головуючого - | Ступак О. В., | |
| суддів: | Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Усика Г. І., | Погрібного С. О., Яремка В. В., |
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (далі - ТОВ "Порше Мобіліті" або Товариство) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави.
Позов обґрунтовано тим, що на підставі договору від 09 серпня 2013 року № 50009739, укладеного між ТОВ "Порше Мобіліті" та ОСОБА_1 , останній отримав суму кредиту у розмірі 136 005,43 грн - еквівалент суми кредиту в іноземній валюті, що складає 16 751,50 дол. США та суму додаткового кредиту у розмірі 92 484,26 грн - еквівалент суми додаткового кредиту в іноземній валюті, що становить 7 236,64 дол. США, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 9,90 % на рік, які відповідно до пункту 2.3 загальних умов є змінними, з кінцевим терміном повернення кредиту - 15 серпня 2018 року, для купівлі автомобіля марки Volkswagen, модель Golf VII, 2013 року виробництва, кузов № НОМЕР_1, об`ємом двигуна 1 986,00 куб. см та оплати страхових платежів. З метою забезпечення виконання обов`язків позичальника перед позивачем, ОСОБА_2 своїм підписом на кредитному договорі, всіх додатках до нього поручився перед позивачем за виконання ОСОБА_1 обов`язків за кредитним договором. В забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним договором кредиту між Товариством та ОСОБА_1 30 серпня 2013 року укладено договір застави належного йому на праві власності автомобіля марки Volkswagen, модель GOLF VII, 2013 року виробництва, державний номерний знак НОМЕР_2 .
У добровільному порядку відповідачі не виконували зобов`язання за вказаним кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 23 травня 2016 року утворилась заборгованість в сумі 468 295,95 грн, з яких: 116 253,90 грн - сума простроченої заборгованості зі сплати чергових платежів за кредитом; 26 216,05 грн - сума простроченої заборгованості зі сплати чергових платежів за додатковим кредитом; 3 514,90 грн - сума 3 % річних за час прострочення за кредитом; 207,57 грн - сума 3 % річних за час прострочення за додатковим кредитом; 21 405,50 грн - сума інфляційних втрат за час прострочення за кредитом; 843,24 грн - сума інфляційних втрат за час прострочення за додатковим договором; 264 325,06 грн - сума заборгованості за кредитом та додатковим кредитом; 14 697,20 грн - сума заборгованості за процентами; 4 632,53 грн - сума 3 % річних за час прострочення за кредитом та додатковим кредитом.
Враховуючи викладене, позивач, уточнивши свої вимоги, просив суд в рахунок часткового погашення боргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором від 09 серпня 2013 року № 50009739, розмір якої станом на 23 травня 2016 року складає 468 295,95 грн, звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки Volkswagen, модель GOLF VII, 2013 року виробництва, кузов № НОМЕР_1, об`ємом двигуна 1 968,00 куб. см, державний номерний знак НОМЕР_2, що належав на праві власності ОСОБА_3, шляхом продажу вказаного автомобіля з публічних торгів відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження", стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суму штрафу в розмірі 27 201,09 грн у порядку, передбаченому, підпунктом 4.1.2 договору застави транспортного засобу від 09 серпня 2013 року № 50009739.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2019 року в задоволенні позову ТОВ "Порше Мобіліті" відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що предмет застави - автомобіль марки Volkswagen, модель Golf VII, 2013 року виробництва, є таким, що перестав на законних підставах бути предметом договору застави від 13 серпня 2013 року, оскільки позивач (заставодержатель) не скористався можливістю, передбаченою частинами третьою та четвертою статті 577 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), щодо внесення запису про обтяження цього транспортного засобу до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, у зв`язку з чим, ОСОБА_1, хоча й не маючи право відчужувати цей транспортний засіб, відповідно до договору купівлі-продажу відчужив автомобіль, а ОСОБА_3 придбала це майно за відплатним договором, та є добросовісним набувачем.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх порушених прав, оскільки звернути стягнення на предмет договору застави немає можливості.
Також суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_2, як поручитель за зобов`язаннями ОСОБА_1 за кредитним договором від 09 серпня 2013 року № 50009739 проставив свій підпис, проте у додатковій угоді від 11 серпня 2014 року № 1 до цього кредитного договору та договору застави транспортного засобу від 13 серпня 2013 року № 50009739 - його підпис відсутній, тому відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) він несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником лише в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.
Крім того, суд першої інстанції вказав, що сума основної заборгованості за кредитним договором має розраховуватись за обмінним курсом іноземної валюти, який існував станом на 08 серпня 2013 року, і який зазначений у кредитному договорі № 50009739 від 09 серпня 2013 року, а саме: 8,1190 грн за 1 дол. США, а не 25,215 грн.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Порше Мобіліті" задоволено частково. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ТОВ "Порше Мобіліті" задоволено частково. У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 09 серпня 2013 року № 50009739 у розмірі 468 295,95 грн, яка складається з: 116 253,90 грн - сума простроченої заборгованості зі сплати чергових платежів за кредитом; 26 216,05 грн - сума простроченої заборгованості зі сплати чергових платежів за додатковим кредитом; 3 514,90 грн - сума 3 % річних за час прострочення за кредитом; 207,57 грн - сума 3 % річних за час прострочення за додатковим кредитом; 21 405,50 грн - сума інфляційних втрат за час прострочення за кредитом; 843,24 грн - сума інфляційних втрат за час прострочення за додатковим договором; 264 325,06 грн - сума заборгованості за кредитом та додатковим кредитом; 14 697,20 грн - сума заборгованості за процентами; 4 632,53 грн - сума 3 % річних; 16 200,00 грн - збитки згідно з пунктом 8.5 загальних умов кредитування, вирішено звернути стягнення на автомобіль марки Volkswagen, модель GOLF VII, 2013 року виробництва, кузов № НОМЕР_1, об`єм двигуна 1 968,00 куб. см, державний номерний знак НОМЕР_2, колір білий, який належить на праві власності ОСОБА_3, шляхом продажу вказаного автомобіля з публічних торгів відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження". Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Порше Мобіліті" суму штрафу в розмірі 27 201,09 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Порше Мобіліті" судовий збір в розмірі 5 880,36 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Порше Мобіліті" судовий збір в розмірі 5 268,33 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що відповідачі не виконали взяті на себе зобов`язання зі сплати заборгованості за договором про надання кредиту, тому є підставними для задоволення позовних вимог в частині звернення стягнення на спірний автомобіль в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 09 серпня 2013 року № 50009739 у розмірі 468 295,95 грн, шляхом продажу вказаного автомобіля з публічних торгів відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження".
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 суми штрафу в розмірі 27 201,09 грн, апеляційний суд виходив із того, що договір про внесення змін (додаткову угоду № 1) до кредитного договору від 09 серпня 2013 року ОСОБА_2 як поручитель не підписував, як і не підписував договір застави від 13 серпня 2013 року, а тому в силу статті 559 ЦК України не повинен відповідати за вказаними зобов`язаннями. Отже, сума штрафу в розмірі 27 201,09 грн, яка передбачена підпунктом 4.1.2 договору застави транспортного засобу, підлягає стягненню лише з ОСОБА_1 .
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
06 лютого 2020 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції. До касаційної скарги заявник додав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та клопотання про зупинення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд:
- не звернув увагу на те, що позивач не довів належними доказами факт наявності заборгованості заявника за кредитним договором від 09 серпня 2013 року № 50009739;
- проігнорував те, що ОСОБА_3 придбала спірний автомобіль за відплатним договором, а тому є добросовісним набувачем;
- не врахував, що на момент подання позову у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, всупереч вимогам частини третьої статті 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", не були зареєстровані відомості про звернення стягнення на спірний автомобіль;
- не звернув увагу на те, що на момент подання ТОВ "Порше Мобіліті" позову про звернення стягнення на спірний автомобіль термін виконання зобов`язань за кредитним договором від 09 серпня 2013 року № 50009739, ще не настав;
- проігнорував те, що позивачем не надано суду належних доказів отримання заявником вимоги про дострокове виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором;
- не надав оцінку співмірності суми заборгованості за кредитним договором та вартості заставленого майна;
- не врахував, що позивач визначив як збитки свої судові витрати (витрати на правничу допомогу);
- не звернув увагу на те, що позивач здійснив нарахування процентів за договором після 05 жовтня 2015 року, тобто, на його думку, дати дострокового припинення зобов`язань за вказаним кредитним договором;
- не надав оцінку тому, що вказана у розрахунку позивача сума заборгованості в доларах США у розмірі 10 482,85, де дата застосування курсу 20 травня 2016 року, 1 долар США дорівнює 25,215 грн, має розраховуватись за обмінним курсом іноземної валюти який існував станом на 08 серпня 2013 року, і який зазначений у кредитному договорі, а саме: 8,1190 грн за 1 долар США.
Постанова Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2019 рокув частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "Порше Мобіліті" заявником не оскаржується, а тому Верховним Судом не переглядається.
У квітні 2020 року від ТОВ "Порше Мобіліті" на електронну адресу Верховного Суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких заявник, не погоджуючись з доводами касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 10 лютого 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2020 року ОСОБА_1 поновлено строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року, відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано матеріали справи № 185/4966/16-ц із суду першої інстанції, встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу. Цією ж ухвалою в задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваної постанови відмовлено.
У лютому 2020 року матеріали справи № 185/4966/16-ц надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана до Верховного Суду 06 лютого 2020 року, то вона підлягає розгляду у порядку, визначеному в ЦПК України в редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про задоволення касаційної скарги частково з огляду на таке.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається із матеріалів справи, що 09 серпня 2013 року між ТОВ "Порше Мобіліті" (кредитор) та ОСОБА_1 (боржник), ОСОБА_2 (поручитель) укладено кредитний договір № 50009739, згідно з умовами якого ОСОБА_1 надано кредит у сумі 136 005,43 грн зі сплатою 9,90 % змінної ставки відповідно до пункту 2.3 загальних умов кредитування, що є частиною кредитного договору, строком кредитування 60 місяців.
11 серпня 2014 року між ТОВ "Порше Мобіліті" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору від 09 серпня 2013 року № 50009739, відповідно до якої позивач зобов`язується надати позичальнику додаткову суму кредиту у сумі еквіваленту 7 236,64 дол. США, в українських гривнях, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути компанії суму додаткового кредиту у повному обсязі, а також сплатити проценти за його використання та інші платежі відповідно до умов кредитного договору, всіх додатків, що є невід`ємними частинами, та цієї додаткової угоди (пункт 1.1).
Відповідно до пункту 1.2 додаткової угоди № 1 сторони встановили, що на дату укладення цієї додаткової угоди еквівалент суми додаткового кредиту у іноземній валюті, прийнятній для сторін, дорівнює 92 484,26 грн.
13 серпня 2013 року між ТОВ "Порше Мобіліті" (заставодержатель) та ОСОБА_1 (заставодавець) укладено договір застави транспортного засобу № 50009739, за яким заставодавець з метою забезпечення виконання викладених нижче зобов`язань заставляє майно, а саме автомобіль марки Volkswagen, модель GOLF VII, 2013 року виробництва, кузов № НОМЕР_1, об`єм двигуна 1968 куб. см, державний номерний знак НОМЕР_2, колір білий. За домовленістю сторін заставна вартість предмета застави становить 272 010,86 грн (пункт 1.1).
Відповідно до пункту 1.4 договору застави у випадку невиконання заставодавцем положень кредитного договору, заставодержатель має право отримувати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами в повному обсязі вимог, включаючи основну суму боргу, проценти за користування кредитом, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання включаючи пеню та інші штрафи, санкції, витрати заставодержателя, а також видатки по зверненню стягнення на предмет застави та його реалізацію.
Згідно з підпунктом 4.1.2. договору застави у разі невиконання та/або неналежного виконання заставодавцем умов, передбачених пунктом 2.3 цього договору заставодержатель може застосувати до заставодавця штрафні санкції у розмірі 10 відсотків від вартості предмета застави, визначеної у пункті 1 цього договору.
Зобов`язання, передбачені зазначеними договорами, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належним чином не виконували.
Відповідно до пункту 3.2 загальних умов кредитування, що є частиною кредитного договору від 09 серпня 2013 року № 50009739, визначено, що ТОВ "Порше Мобіліті" має право визнати термін повернення кредиту та додаткового кредиту, що настав та/або вимагати дострокового розірвання кредитного договору, зокрема у випадку порушення позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини з повернення кредиту та/або додаткового кредиту відповідно до графіка погашення кредиту та/або сплати плати за користування кредитом на строк щонайменше 1 (один) календарний місяць.
Згідно з пунктом 3.3 загальних умов кредитування позичальник зобов`язаний повернути компанії (ТОВ "Порше Мобіліті") у повному обсязі суму кредиту та додаткового кредиту, плату за кредит та штрафні санкції, якщо такі підлягають застосуванню (сума до повернення позичальником розраховується компанією і вказується у повідомленні компанії) протягом 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про таку вимогу позичальником (для фізичних осіб) та протягом 5 календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу позичальником (для фізичних-осіб підприємців та юридичних осіб). Якщо з будь-яких причин повідомлення не буде отримано, перебіг вказаного строку починається з дати відправлення цього повідомлення.
Відповідно до пункту 9.4 загальних умов кредиту будь-які повідомлення та вимоги, передбачені цими умовами, повинні бути надіслані у письмовій рекомендованим поштовим відправленням на адресу сторони вказану в кредитному договорі (або іншу адресу, про яку сторона повідомить у письмовій формі); відправлене таким чином повідомлення вважатиметься отриманим стороною на 3 (третій) робочий день з дня відправлення.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 направлено вимоги (повідомлення) від 05 жовтня 2015 року щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором № 50009739, якими позивач вимагав від відповідачів дострокового повернення суми кредиту у повному обсязі та заборгованості відповідно до договору, які станом на дату направлення вимоги становили 353 924,50 грн.
Зазначеними вимогами позивач повідомив відповідачів, що у випадку неповернення суми кредиту та заборгованості протягом 30 календарних днів з дати одержання цієї вимоги, відбудеться примусове їх стягнення, в тому числі за рахунок автомобіля, що переданий ТОВ "Порше Мобіліті" у заставу.
14 березня 2016 року позивачем через кур`єрську організацію - Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес Мото Україна" здійснено повторно спробу вручення ОСОБА_1, ОСОБА_2 вимог (повідомлень) від 05 жовтня 2015 року щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором № 50009739.
Ці вимоги відповідачами виконані не були.
Тому, станом на 23 травня 2016 року, у відповідачів виникла заборгованість у розмірі 468 295,95 грн, з яких: 116 253,90 грн - сума простроченої заборгованості зі сплати чергових платежів за кредитом; 26 216,05 грн - сума простроченої заборгованості зі сплати чергових платежів за додатковим кредитом; 3 514,90 грн - сума 3 % річних за час прострочення за кредитом; 207,57 грн - сума 3 % річних за час прострочення за додатковим кредитом; 21 405,50 грн - сума інфляційних втрат за час прострочення за кредитом; 843,24 грн - сума інфляційних втрат за час прострочення за додатковим договором; 264 325,06 грн - сума заборгованості за кредитом та додатковим кредитом; 14 697,20 грн - сума заборгованості за процентами; 4 632,53 грн - сума 3 % річних; 16 200,00 грн - збитки згідно з пунктом 8.5 загальних умов кредитування, а також заборгованість зі сплати штрафних санкцій в порядку, визначеному підпунктом 4.1.2 договору застави, у розмірі 27 201,09 грн.
Згідно з листом головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України від 05 квітня 2017 року № 31/5925, обтяження на автомобіль марки Volkswagen, модель Golf VII, 2013 року виробництва, кузов № НОМЕР_1, об`ємом двигуна 1 968 куб. см, державний номерний знак НОМЕР_2, відсутні.
Вказаний автомобіль 13 серпня 2013 року зареєстрований за ОСОБА_1 за державним номерним знаком НОМЕР_2, а 25 грудня 2015 року автомобіль перереєстрований за ОСОБА_3, на підставі договору купівлі-продажу, 29 грудня 2015 року автомобіль перереєстрований при заміні номерного знаку на НОМЕР_3 .
Нормативно-правове обґрунтування
Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частинами першою, другою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.