Постанова
Іменем України
28 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 501/3532/18
провадження № 61-14723св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
скаржник - ОСОБА_1,
особа, дії, рішення якої оскаржуються - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович,
стягувач - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 04 лютого 2019 року у складі судді Петрюченко М. І. та постанову Одеського апеляційного суду від 11 червня 2019 року у складі колегії суддів:
Гірняк Л. А., Журавльова О. Г., Цюри Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д. М., стягувач - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", у якій просив визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д. М. по відкриттю виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-1920/2011, 2/1511/256/2012, виданого 06 липня 2015 року Іллічівським міським судом Одеської області про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1,
ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості за кредитним договором у розмірі 3 493 044,05 грн; визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д. М. про відкриття виконавчого провадження від 31 серпня 2018 року (реєстраційний номер виконавчого провадження 57117586) з виконання виконавчого листа № 2-1920/2011, 2/1511/256/2012, виданого 06 липня 2015 року Іллічівським міським судом Одеської області про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості за кредитним договором у розмірі
3 493 044,05 грн.
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 04 лютого 2019 року скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Постановою Одеського апеляційного суду від 11 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 04 лютого 2019 року залишено без змін.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, залишаючи скаргу без розгляду, виходив із того, що про існування оскаржуваної постанови приватного виконавця ОСОБА_1. дізнався 18 вересня 2018 року, а зі скаргою на рішення державного виконавця звернувся до суду 23 листопада 2018 року, тобто з пропуском десятиденного строку, встановленого пунктом "а" частини першої статті 449 ЦПК України. При цьому скаржник не подав до суду першої інстанції клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення зі скаргою, а без вирішення цього питання його скарга не може бути розглянута по суті.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 04 лютого 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 11 червня 2019 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, залишаючи скаргу ОСОБА_1 без розгляду не застосував вимоги статті 257 ЦПК України чим порушив норми процесуального права, що призвело до винесення незаконної ухвали. Крім того, вважає, що строк на подання скарги не пропущений, оскільки вчасно подано до оператору поштового зв`язку, проте із-за технічних причин скаргу доставлено тільки 27 листопада 2018 року, тому висновки суду не відповідають обставинам справи.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду Штелик С. П. від 16 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
У листопаді 2019 року Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" подало до суду відзив на касаційну скаргуОСОБА_1 , у якому заявник просив залишити вказану касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Штелик С. П. розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2020 року № 3104/0/226-20 призначено повторний автоматичний розподіл судової справи та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу
№ 501/3532/18 (провадження № 61-14723св19) 11 грудня 2020 року призначено судді-доповідачеві Ступак О. В.
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін з огляду на таке.
Обставини встановлені судами
Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечком Д. М. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-1920/2011, 2/1511/256/2012, виданого 06 липня 2015 року Іллічівським міським судом Одеської області, про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості за кредитним договором у розмірі 3 493 044,05 грн про що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 31 серпня 2018 року.
ОСОБА_1 особисто ознайомився із матеріалами виконавчого провадження
18 вересня 2018 року, що підтверджується його підписом у матеріалах виконавчого провадження, копії яких є в матеріалах справи (а. с. 59) та представник ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження 05 жовтня 2018 року.
У бланку служби кур`єрської доставки зазначено дату направлення апеляційної скарги з додатками до Іллічівського міського суду Одеської області - 27 вересня
2018 року (а. с. 9).
Скаржник звернувся до суду із вказаною скаргою 23 листопада 2018 року, що підтверджується експрес-накладною (а. с. 11).
ОСОБА_1 клопотання (заяви) про поновлення строку суду не надав.
Нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до вимог статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважать, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи (пункт "а" частини першої статті 449 ЦПК України).