Постанова
Іменем України
23 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 757/1469/16-ц
провадження № 61-12180св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - Акціонерного товариства "ПОЛЬСЬКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО С.А.",
боржник - Приватне акціонерне товариство "Девон",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Девон", яка підписана представником Чижиком Володимиром Михайловичем, на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2019 року у складі судді Григоренко І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 08 липня 2020 року у складі колегії суддів: Невідомої Т. О.,
Гаращенка Д. Р., Пікуль А. А., у справі за клопотанням Акціонерного товариства "ПОЛЬСЬКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО С.А." про надання дозволу на виконання рішення Арбітражного суду при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві від 15 травня 2014 року у справі № СА 219/13,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст заявлених вимог
У січні 2016 року Акціонерне товариство "ПОЛЬСЬКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО С.А." (далі - АТ "ПОЛЬСЬКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО С.А.") звернулось з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення Арбітражного суду при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві від 15 травня 2014 року у справі № СА 219/13, яким стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Девон" (далі - ПрАТ "Девон") на користь АТ "ПОЛЬСЬКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО С.А." 10 053 304,17 доларів США, а також відсотки за договором у сумі 16 %, від дати подання позову, тобто, з 30 вересня 2013 року до дня оплати; процедурні витрати в третейському суді у розмірі 295 136,00 польських злотих, включно з витратами на представництво у процесі в максимальному розмірі відповідно до регламенту арбітражного суду при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві в сумі 20 000 польських злотих.
На обґрунтування поданого клопотання заявник посилався на те, що між АТ "ПОЛЬСЬКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО С.А." та ПрАТ "Девон" було укладено договір про позику на фінансування пошукових робіт на родовищі "Сахалінське" у Харківській області в Україні від 25 квітня 2001 року № 839/2001, до якого у подальшому доповненням № 2 від 20 вересня 2005 року було внесено зміни, зокрема, в частині третій статті 2 доповнення № 2 сторони вирішили доповнити договір пунктом 3.6 такого змісту: "Будь-які спори, які виникають відповідно до договору і цієї угоди, будуть вирішуватися шляхом досягнення компромісу. Якщо сторони не дійдуть згоди щодо узгодженої позиції протягом 30 днів з моменту першої спроби мирного врегулювання - спір буде розглянуто в Арбітражному Суді при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві, відповідно до Регламенту цього Суду. Арбітражний розгляд буде вестися польською мовою". Заявник вказував, що вищенаведена угода є арбітражним застереженням в розумінні статті II Конвенції, у зв`язку із чим Арбітражний суд при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві був уповноважений розглядати спір у справі № СА 219/13 між стягувачем та боржником.
Посилаючись на те, що рішення Арбітражного суду при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві від 15 травня 2014 року у справі № СА 219/13 за позовом АТ "ПОЛЬСКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО С.А." до ПрАТ "Девон" станом на дату подання цього клопотання не було скасовано або виконано, а також ігнорування боржником обов`язкового для нього судового рішення, представник заявника просив надати дозвіл на примусове виконання рішення Арбітражного суду при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві від 15 травня 2014 року у справі № СА 219/13 та стягнути з ПрАТ "Девон" на користь АТ "ПОЛЬСЬКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО С.А." 10 053 304,17 доларів США, а також відсотки за договором у сумі 16 %, починаючи з 30 вересня 2013 року до дня оплати в еквіваленті у гривні за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали, та 295 136,00 польських злотих в еквіваленті у гривні за курсом НБУ на день постановлення ухвали.
Короткий зміст судових рішень
Справа неодноразово переглядалась судами
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 01 лютого 2017 року, клопотання задоволено.
Надано дозвіл на примусове виконання рішення Арбітражного суду при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві у справі №СА 219/13 від 15 травня 2015 року, відповідно до якого :
стягнуто з відповідача ПрАТ "ДЕВОН", Київ, Україна, на користь позивача - АТ "ПОЛЬСЬКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО С.А." (POLSKIE GORNICTWO NAFTOWE I GAZOWNICTWO S.A.), м. Варшава, суму в 10 053 304,17 доларів США, що на день постановлення ухвали складає за курсом НБУ 100 доларів США =2 549,59 грн - 256 258 723,29 грн разом з відсотками за договором у сумі 16% від дати подання позову, тобто 30 вересня 2013 року, до дня оплати.
Стягнуто на користь позивача процедурні витрати в арбітражному суді у розмірі 295 136,00 зл., що станом на день постановлення ухвали складає за курсом НБУ 100 польських злотих =643,0064 грн - 1 897 724,48 грн.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 листопада 2017 року касаційну скаргу ПрАТ "Девон" задоволено частково.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 01 лютого 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала мотивована тим, що в рішенні Арбітражного суду зазначено, що воно є остаточним, проте в ньому не вказано, з якого часу рішення суду вступає в законну силу, а офіційного документа про те, що вказане рішення суду набрало законної сили, до клопотання не додано.
Суди належним чином не перевірили, чи відповідають форма та зміст доданих до клопотання документів вимогам міжнародного договору, зокрема, ту обставину, що рішення іноземного суду не містить відмітки про набрання ним законної сили і відповідного офіційного документа до нього матеріали справи не містять.
Крім того, суди дійшли висновку, що клопотання АТ "ПОЛЬСЬКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО С.А." підлягає задоволенню відповідно до змісту резолютивної частини арбітражного рішення, у якій, зокрема, стягнуто з ПрАТ "Девон" на користь АТ "ПОЛЬСЬКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО С.А" 10 053 304,17 доларів США, а також відсотки за договором у сумі 16 %, від дати подання позову, тобто з 30 вересня 2013 року до дня оплати.
Проте суд першої інстанції, допустивши до виконання рішення, в якому не вказано конкретної суми відсотків, яка підлягає стягненню, не з`ясував, чи не суперечить визнання та звернення до виконання такого рішення іноземного суду публічному порядку в Україні, ураховуючи, що відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади України зобов`язані діяти в межах повноважень, що передбачені законами України, а Закон України "Про виконавче провадження" не надає права державному виконавцю самостійно обчислювати суму, яка належить до стягнення, і для виконання такого рішення державний виконавець змушений буде вийти за межі своїх повноважень. Суд апеляційної інстанції, погодившись із висновками суду першої інстанції, допустив помилкове застосування норм процесуального права при оскарженні судового рішення, яке прийнято з порушенням встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.
Короткий зміст оскаржених судових рішень суду першої та апеляційної інстанції
Ухвалою Печерського районного суду від 23 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 08 липня 2020 року, клопотання АТ "ПОЛЬСЬКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО С.А." про надання дозволу на виконання рішення Арбітражного суду при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві від 15 травня 2014 року у справі № СА 219/13- задоволено.
Визнано та надано дозвіл на примусове виконання рішення Арбітражного суду при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві від 15 травня 2014 року у справі № СА 219/13, відповідно до якого:
стягнуто з відповідача - ПрАТ "ДЕВОН", Київ, Україна, на користь позивача - АТ "ПОЛЬСЬКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО С.А." (POLSKIE GORNICTWO NAFTOWE I GAZOWNICTWO S.A.), м. Варшава, заборгованість у сумі 10 053 304,17 доларів США разом з відсотками за договором у розмірі 16%, яка складається з відсотків за позикою (відсотки за договором) у розмірі 8% річних (від дати подання позову, тобто 30 вересня 2013 року, до дня оплати);
стягнуто на користь позивача процедурні витрати в арбітражному суді у розмірі 295 136,00 польських злотих.
Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що боржником не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що укладений між сторонами у цій справі правочин є таким, що порушує публічний порядок або ж, що виконання рішення іноземного суду загрожувало б інтересам України; арбітражне рішення поширює свою дію виключно на боржника та стягувача, винесене на підставі укладеного між сторонами договору та не матиме наслідком внесення змін до законодавства України. Окрім того, рішення Арбітражного суду при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві у справі № СА 219/13 від 15 травня 2014 року у порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", не було оскаржене відповідачем шляхом подання клопотання про його скасування.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року заяву представника стягувача АТ "ПОЛЬСЬКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО С.А." Бідного Є. М. про виправлення описки в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2019 року у справі за клопотанням АТ "ПОЛЬСЬКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО С.А." про надання дозволу на виконання рішення Арбітражного суду при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві від 15 травня 2014 року у справі № СА 219/13, задоволено.
Внесено виправлення в резолютивну частину ухвали Печерського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2019 року у справі № 757/1469/16-ц, викладено третій абзац в наступній редакції: "Стягнути з відповідача - ПрАТ "ДЕВОН", Київ, Україна, на користь позивача - АТ "ПОЛЬСЬКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО С.А." (POLSKIE GORNICTWO NAFTOWE I GAZOWNICTWO S.A.), м. Варшава, заборгованість у сумі 10 053 304,17 доларів США разом з відсотками за договором у розмірі 16% (від дати подання позову, тобто 30 вересня 2013 року, до дня оплати)".
Зазначено в резолютивній частині ухвали суду: "Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 29 жовтня 2019 року".
Додатковим рішення Печерського районного суду від 22 січня 2020 року заяву представника стягувача АТ "ПОЛЬСЬКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО С.А." Бідного Є. М. про ухвалення додаткового рішення у справі за клопотанням АТ "ПОЛЬСЬКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО С.А." про надання дозволу на виконання рішення Арбітражного суду при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві від 15 травня 2014 року у справі № СА 219/13, задоволено.
Постановлено додаткове судове рішення у справі за клопотанням АТ "ПОЛЬСЬКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО С.А." про надання дозволу на виконання рішення Арбітражного суду при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві від 15 травня 2014 року у справі № СА 219/13.
Видано виконавчий лист про стягнення з ПрАТ "ДЕВОН", Київ, Україна, на користь АТ "ПОЛЬСЬКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО С.А." (POLSKIE GORNICTWO NAFTOWE I GAZOWNICTWO S.A.), м. Варшава, заборгованість у сумі 10 053 304,17 доларів США разом з відсотками за договором у розмірі 16% (від дати подання позову, тобто 30 вересня 2013 року, до дня оплати) та процедурні витрати в арбітражному суді у розмірі 295 136,00 польських злотих.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У серпні 2020 року 2018 року ПрАТ "Девон" подало касаційну скаргу за підписом представника Чижика В. М., у якій просить скасувати ухвалу Печерського районного суду від 23 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 липня 2020 року, ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні клопотання про визнання та виконання рішення Арбітражного суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що визнання та виконання рішення арбітражного суду суперечить публічному порядку України. При розгляді справи Арбітражним судом у м. Варшава нараховано 16 % розміру капіталізованої суми заборгованості за період з 30 вересня 2013 року до дня оплати. Фактично чинність позики закінчилася 30 вересня 2010 року і без реєстрації відповідних змін до договору в НБУ - умови договору позики не могли бути самовільно продовженими і вважатися дійсними при нарахуванні коштів за період після 30 вересня 2010 року. З цієї причини нарахування відсотків, штрафів та будь-яких інших сум за договором позики за період, що не був зареєстрований в НБУ, згідно вимог чинного на той час валютного законодавства України, є абсолютно безпідставним і незаконним. Суди постановили оскаржувані рішення на підставі невірно оцінки фактичних обставин по справі, а також не дали належної оцінки наслідкам виконання рішення іноземного арбітражного суду, які не сумісні з основами економічної безпеки держави.
Аргументи інших учасників справи
У вересні 2020 року АТ "ПОЛЬСЬКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО С.А." подало відзив на касаційну скаргу за підписом представника Бідного Є. М., у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Відзив обґрунтований тим, що в Арбітражному рішенні чітко визначені умови нарахування відсотків, які підлягають стягненню. ЦПК та судова практика передбачають можливість стягнення з боржників відсотків за рішенням міжнародних комерційних арбітражів та надають чітке роз`яснення стосовного того, яким чином орган (особа), яка здійснює примусове виконання відповідного рішення, має розраховувати остаточну суму таких відсотків. Визнання та надання дозволу на виконання Арбітражного рішення не суперечить публічному порядку в Україні. Арбітражним рішенням присуджено стягнути з боржника на користь стягувача грошові кошти на підставі укладеного між ними приватноправового договору, а тому дія такого рішення поширюється лише на боржника та стягувача та не стосується основ правопорядку України. Будь-яка оцінка державним судом України змісту та висновків, викладених в Арбітражному рішенні, є втручанням у процес розгляду справ у порядку міжнародного комерційного арбітражу, що є недопустимим. Доводи божника щодо необхідності застосування актів НБУ до правовідносин з виконання Арбітражного рішення є безпідставними та не можуть слугувати підставою для твердження про порушення цім рішенням публічного порядку України.