Постанова
Іменем України
28 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 128/1967/17
провадження № 61-11467св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
заявник - Стрижавська селищна рада Вінницького району Вінницької області,
заінтересована особа - Державний реєстратор Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області Луценко Євгеній Васильович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Агрофірма "Батьківщина" на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 30 червня 2020 року у складі колегії суддів: Міхасішина І. В., Рибчинського В. П., Стадника І. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У липні 2017 року Стрижавська селищна рада Вінницького району Вінницької області звернулася до суду із заявою, заінтересована особа Державний реєстратор Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області Луценко Є. В., про визнання спадщини відумерлою.
Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_1, якій на праві власності належала земельна ділянка площею 1,7843 га, кадастровий номер 0520655900:07:003:0073, розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області. За відомостями селищної ради спадкоємці ОСОБА_1 за законом чи за заповітом відсутні, проте отримати таку інформацію у нотаріуса заявник можливості не має. 12 грудня 2011 року земельна ділянка передана в оренду приватному підприємству "Агрофірма Батьківщина" (далі - ПП "Агрофірма Батьківщина").
З підстав того, що з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_1 минуло більше одного року, відповідно до статей 1277 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), заявник просив визнати відумерлою спадщиною земельну ділянку площею 1,7843 га, кадастровий номер 052065900:07:003:0073, розташовану на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, що належала ОСОБА_1 та передати цю земельну ділянку як відумерлу спадщину у власність територіальної громади смт Стрижавка Вінницького району Вінницької області в особі Стрижавської селищної ради.
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 19 жовтня 2017 року заяву Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області задоволено. Визнано відумерлою спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: земельну ділянку площею 1,7843 га в межах згідно з планом, що розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер 0520655900:07:003:0073, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії І-ВН № 044154 належала померлій ОСОБА_1 та передано земельну ділянку як відумерлу спадщину у власність територіальній громаді смт Стрижавка, Вінницького району Вінницької області в особі Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_1 минуло більше 20 років, спадкоємці за законом та за заповітом відсутні, що підтверджено листом Вінницької районної державної нотаріальної контори від 13 вересня 2017 року № 1913/01-16, що відповідно до статті 1277 ЦК України є підставою для визнання спадщини відумерлою та переходу прав та обов`язків від спадкодавця до органу місцевого самоврядування.
Не погоджуючись із указаним судовим рішенням, у травні 2020 року особа, яка не брала участі в справі - ПП "Агрофірма Батьківщина" подало апеляційну скаргу.
Апеляційну скаргу обґрунтовувало тим, що суд першої інстанції неправильно застосував до правовідносин щодо відкриття спадщини після смерті ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року, норми статті 1277 Цивільного кодексу України в редакції від 01 січня 2004 року (далі - ЦК України), оскільки спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу Української Радянської Соціалістичної Республіки (далі - ЦК УРСР), а саме статтею 555 ЦК УРСР, відповідно до якої спадкове майно за правом спадкоємства перейшло до держави. Спірна земельна ділянка перебуває в оренді ПП "Агрофірма Батьківщина" на підставі договору від 12 грудня 2011 року, яким встановлено строк його дії до моменту витребування земельної частки (паю) власником. 16 березня 2020 року на адресу ПП "Агрофірма Батьківщина" надійшов лист Стрижавської селищної ради від 10 березня 2020 року щодо припинення дії Договору оренди у зв`язку з набранням законної сили рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 19 жовтня 2017 року у цій справі. Таким чином, ухвалення судом рішення про передачу вказаної земельної ділянки у власність Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області порушує права та інтереси апелянта.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 27 травня 2020 року ПП "Агрофірма "Батьківщина" поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 19 жовтня 2017 року.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 04 червня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 30 червня 2020 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Агрофірма "Батьківщина" на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 19 жовтня 2017 року закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
Закиваючи апеляційне провадження у справі, апеляційний суд виходив із того, що станом на дату звернення до суду з апеляційною скаргою ПП "Агрофірма "Батьківщина" не є спадкоємцем ОСОБА_1, рішення стосовно його прав та обов`язків судом не приймалось, відповідно воно не наділено процесуальним правом на апеляційне оскарження рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 19 жовтня 2017 року.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У липні 2020 року ПП "Агрофірма "Батьківщина" із застосуванням засобів поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 30 червня 2020 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд:
- не надав належну оцінку доводам про те, що рішенням суду першої інстанції вирішено питання щодо земельної ділянки, яка є предметом оренди заявника за договором оренди від 12 грудня 2011 року, а тому заявник має право на оскарження такого судового рішення;
- не звернув увагу на те, що суд першої інстанції застосував норми права, які не підлягають застосуванню до даних правовідносин та неправомірно передав земельну ділянку у власність Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області;
- проігнорував, те що суд першої інстанції, не вирішив питання про залучення до участі у справі усіх зацікавлених осіб - сторін договору оренди землі, зокрема заявника, як орендаря, адже це рішення може вплинути на права та обов`язки останнього;
- помилково закрив провадження у справі з підстав відсутності порушення інтересів заявника рішенням суду першої інстанції.
У вересні 2020 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області на касаційну скаргу ПП "Агрофірма "Батьківщина", у якому заявник посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, просить її залишити без задоволення, а оскаржувану увалу апеляційного суду - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 04 серпня 2020 року касаційну скаргу ПП "Агрофірма "Батьківщина" на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 30 червня 2020 року передано на розгляд судді-доповідачу Журавель В. І.
Ухвалою Верховного Суду від 25 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ПП "Агрофірма "Батьківщина" на підставі пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України, витребувано матеріали справи № 128/1967/17 із Вінницького районного суду Вінницької області, встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
У вересні 2020 року матеріали справи № 128/1967/17 надійшли до Верховного Суду.
Розпорядженням керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2020 року № 2766/0/226-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 128/1967/17 між суддями Верховного Суду у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_2 на підставі службової записки секретаря Другої судової палати Червинської М. Є.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 09 листопада 2020 року касаційну скаргу ПП "Агрофірма "Батьківщина" та матеріали справи № 128/1967/17 передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.