1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

23 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 357/10145/19

провадження № 61-4418св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю спеціалізована ремонтно-будівельна фірма "Житловик",

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 лютого 2020 року у складі судді Шахової О. В.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю спеціалізована ремонтно-будівельна фірма "Житловик" (далі - ТОВ "Житловик") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі відмовлено.

Не погодившись із вказаними ухвалами суду першої інстанції та посилаючись на порушення судом правил територіальної підсудності при її постановленні, відповідач ОСОБА_1 31 січня 2020 року звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 лютого 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 жовтня 2019 року та від 15 січня 2020 року відмовлено.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвала про відкриття провадження з підстав порушення правил підвідомчості (предметної та суб`єктної юрисдикції) та про відмову у закритті провадження не може бути оскаржена окремо від рішення суду в апеляційному порядку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвали Білоцерківського міськрайонного суду від 03 жовтня 2019 року, від15 січня 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 21 лютого 2020 року, просив скасувати оскаржувані судові рішення, направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

Суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що ухвала суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм процесуального права, оскільки суд не врахував наявність між сторонами господарського зобов`язання та помилково відкрив провадження у цивільній справі, яка віднесена до господарського судочинства.

Суд апеляційної інстанції здійснив маніпулювання, підміну визначення поняття підсудності, з яким законодавець пов`язує право сторони направити апеляційну скаргу окремо від рішення суду. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 353 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали першої інстанції щодо: відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.

Тому висновок Київського апеляційного суду про те, що ухвала Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 жовтня 2019 року не підлягає розгляду з підстав порушення предметної та суб`єктної підсудності, не може бути оскаржена окремо від рішення суду відповідно до ЦПК України, не відповідає нормам цивільного процесуального закону та обмежує ОСОБА_1 у доступі до правосуддя.

Аргументи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Білоцерківського міськрайонного суду від 03 жовтня 2019 року та від 15 січня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 20 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі в частині оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 21 лютого 2020 року та витребувано матеріали цивільної справи.

У червні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього кодексу.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку, зокрема, ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження у справі, якщо вона постановлена з порушенням правил підсудності.

Питання цивільної юрисдикції врегульовані у главі 2 "Цивільна юрисдикція" розділу І "Загальні положення" ЦПК України, що розмежовує предметну та суб`єктну юрисдикцію (§ 1); інстанційну юрисдикцію (§ 2) та територіальну юрисдикцію (підсудність) (§ 3).


................
Перейти до повного тексту