ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 263/18632/19
адміністративне провадження № К/9901/30458/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2020 року (суддя-доповідач - Сіваченко І. В., судді: Блохін А. А., Гаврищук Т. Г.) у справі № 263/18632/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог, рішень судів попередніх інстанцій
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач), у якому просив визнати недійсною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 1716373 від 07 листопада 2019 року.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 квітня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
23 квітня 2020 року відповідач оскаржив указане рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги.
Короткий зміст рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 квітня 2020 року повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки апеляційна скарга підписана представником відповідача без зазначення посадового становища.
2 червня 2020 року відповідач повторно оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги з проханням поновити строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2020 року апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
Зокрема, суд апеляційної інстанції виходив з положень підпункту 11 пункту 161 "Перехідні положення" Конституції України, яким визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Натомість апеляційна скарга відповідача підписана представником Машталер А. А., яка діє на підставі довіреності від 28 грудня 2019 року № 22551/41/3/01-2019. Однак у матеріалах справи відсутні відомості про те, що Машталер А. А. має статус адвоката і такого документа до апеляційної скарги не додано, а відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містять інформації щодо можливості Машталер А.А. здійснювати самопредставництво Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.
Суд апеляційної інстанції на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України дійшов висновку, що апеляційна скарга та інші процесуальні документи підписані особою, яка не має права її підписувати, що слугує підставою для повернення апеляційної скарги.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції.
Не погодившись з ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2020 року, відповідач подав касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
В обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог відповідач посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано частину четверту статті 1312 Конституції України, яка передбачає можливість винятків щодо представництва в суді, зокрема в малозначних спорах. Ураховуючи, що дана справа є малозначною, то представником Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції може бути не адвокат, а особа на підставі довіреності. Скаржник посилається на позицію Верховного Суду у справі № 527/363/18.
Ухвалою від 30 листопада 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Від позивача відзив на касаційну скаргу не надходив.
За правилами частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Ухвалою від 28 грудня 2020 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В. М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою касаційного оскарження згідно із частиною третьою статті 328 КАС України.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Так, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, керувався положеннями пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, згідно з якою апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо вона подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Однак апеляційний суд не врахував наступного.
Згідно з частинами першою та третьою статті 55 КАС України cторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень) або через представника.
Приписами Закону України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", що набрав чинності 30 вересня 2016 року, Конституцію України доповнено статтею 1312, у якій передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Крім того, Законом № 1401-VIII розділ XV "Перехідні положення" Конституції України було доповнено пунктом 161, у підпункті 11 якого визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року.