ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 826/15869/16
адміністративне провадження № К/9901/66910/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2018 року (суддя Кармазін О.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року (судді Федотов І.В., Ганечко О.М., Сорочко Є.О.) у справі № 826/15869/16 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства культури України, третя особа - ОСОБА_2, про визнання незаконним наказу, визнання протиправним конкурсного відбору та скасування його результатів,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства культури України (далі - Мінкультури, відповідач), третя особа - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), у якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ Мінкультури від 12 серпня 2016 року № 683 "Про створення конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького";
- визнати протиправним конкурсний добір на посаду генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького, який проведено відповідачем 15 липня - 07 вересня 2016 року;
- скасувати результати конкурсного добору на посаду генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького.
На обґрунтування заявлених вимог позивач указував про те, що конкурсний добір на посаду генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького проведено з порушенням порядку, визначеного Закону України "Про культуру" та підзаконних нормативно-правових актів із цих питань. Зокрема, порушено порядок добору кандидата на посаду та порядок проведення конкурсу і формування конкурсної комісії, протокол комісії від 07 вересня 2016 року всупереч вимог Закону підписано не всіма членами комісії. Крім того позивач вважає, що кандидат на посаду генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького ОСОБА_2, який визначений переможцем конкурсу, не відповідає кваліфікаційним вимогам до генерального директора національного музею, оскільки не має вищої освіти відповідного напрямку та стажу роботи в галузі культури.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2018 року, залишеним без постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Мотиви, з яких виходили суди при прийнятті означених судових рішень, полягають у тому, що конкурсну комісію з проведення добору на посаду генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького та сам конкурсний добір було проведено відповідачем з дотриманням вимог Закону України "Про культуру", а тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування наказу Мінкультури від 12 серпня 2016 року № 683 про створення конкурсної комісії, визнання протиправним конкурсного добору керівника галереї мистецтв та скасування його результатів.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
На рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, у якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Позиція скаржника ґрунтується на тому, що оскаржувані судові рішення прийняті судами першої та апеляційної інстанцій з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення у справі та в силу вимог статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є підставою для скасування судових рішень та ухвалення нового. Скаржник зазначає, що під час вирішення справи суди дійшли висновку, що Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького має статус національного закладу культури, проте при ухваленні рішення суди керувалися вимогами Закону України "Про культуру", які ставляться до кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу, тобто застосували норми права, які не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Позивач стверджує, що встановлені Законом України "Про культуру" вимоги до керівника національного закладу культури підтверджують те, що ОСОБА_2 не відповідає цим вимогам за своїм освітнім та професійним рівнем.
Також у якості аргументів скаржник указує на те, що висновки судів попередніх інстанцій про необмеження права Мінкультури подавати будь-якого кандидата до складу конкурсної комісії суперечать вимогам статті 21-3 Закону України "Про культуру", не відповідають матеріалам справи та фактичних обставинам справи. Висновки судів про те, що рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів комісії, не спростовують того факту, що на Протоколі № 2 засідання конкурсної комісії з конкурсного відбору від 07 вересня 2016 року відсутні підписи членів комісії ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а частина десята статті 21-3 Закону України "Про культуру" визначає, що протоколи засідань конкурсної комісії підписують усі її члени.
Ухвалою від 04 грудня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Бевзенка В.М. (головуючий суддя - суддя-доповідач), Данилевич Н.А., Шарапи В.М. відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
У відзиві на касаційну скаргу Мінкультури просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, оскільки вважає, що вони прийняті внаслідок повного з`ясування судами обставин справи, висновки судів відповідають обставинам справи, судами правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
07 травня 2020 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 06 травня 2020 року № 748/0/78-20, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Бевзенка В.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 16 квітня 2020 року № 5), визначено новий склад суду: Шишов О.О. (головуючий суддя - суддя-доповідач), Дашутін І.В., Яковенко М.М.
23 вересня 2020 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 22 вересня 2020 року № 1785/0/78-20, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шишова О.О. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 21 вересня 2020 року № 12), визначено новий склад суду: Соколов В.М. (головуючий суддя - суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.
Ухвалою від 28 грудня 2020 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Відповідно до наказу Мінкультури від 31 липня 2015 року № 574/0/17-15 за підписом Віце-прем`єр-міністра України - Міністра культури України ОСОБА_1 звільнено з посади генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького, згідно з пунктом 2 статті 36 Кодексу законів про працю України. Підстава: контракт від 01 серпня 2012 року № 553 (пункт 5.2.1. розділу 5 "Внесення змін і доповнень до контракту та його припинення").
Наказом Мінкультури від 14 липня 2016 рок № 539 оголошено конкурс на посаду генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького.
15 липня 2016 року на сайті Міністерства розміщено оголошення про проведення конкурсного добору керівника Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького. Визначено строк приймання документів - з 15 липня по 13 серпня 2016 року. Оголошено про початок формування з 15 липня 2016 року конкурсної комісії. Зазначено, що конкурсний добір починається 15 липня 2016 року та закінчується не пізніше 15 вересня 2016 року. Зацікавлені особи у період з 16 по 22 серпня 2016 року можуть подавати свої пропозиції та зауваження.
Свої кандидатури для участі у конкурсі на зайняття посади керівника галереї мистецтв подали ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .
Крім того 15 липня 2016 року на сайті Мінкультури розміщено оголошення щодо добору кандидатур від громадських організацій у сфері культури для включення до складу конкурсної комісії з конкурсного добору на посаду генерального директора Львівської Національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького.
Наказом Мінкультури від 12 серпня 2016 року № 683 створено конкурсну комісію з проведення конкурсного добору на посаду генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені В.Г. Возницького у складі згідно з додатком. Так, до складу комісії увійшли:
від органу управління: - ОСОБА_7 (генеральний директор Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара"; ОСОБА_10 - віце-президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв; ОСОБА_11 - в.о. генерального директора Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності, голова правління ГО "Музей Майдану";
- від трудового колективу: ОСОБА_4 - голова громадської організації "Фонд муніципальних реформ "Магдебурзьке право"; ОСОБА_12 - голова Громадського руху "Рідна країна"; ОСОБА_13 - академік-секретар відділення теорії та історії мистецтв Національної академії мистецтв України;
- від громадських організацій: ОСОБА_8 - Львівська міська організація "Центр культурного менеджменту"; ОСОБА_9 - громадська організація "Дух і літера" в Шевченківському районі м. Києва; ОСОБА_3 - Всеукраїнська ліга українських жінок.
За результатами засідання конкурсної комісії, яке відбулося 07 вересня 2016 року, переможцем конкурсу на посаду генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького визначено ОСОБА_2 .
Наказом Мінкультури від 14 вересня 2016 року № 630/0/17-16 ОСОБА_2 призначено на посаду генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького.
Вважаючи наказ про створення конкурсної комісії, а також результати конкурсного добору, протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Положеннями частини третьої статті 3 КАС України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Водночас пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
За правилами частини першої статті 341 КАС України (у редакції до 08 лютого 2020 року) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Верховний Суд, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади діяльності у сфері культури, а також суспільні відносини, пов`язані із створенням, використанням, розповсюдженням, збереженням культурної спадщини та культурних цінностей регулює Закон України від 14 грудня 2010 року № 2778-VI "Про культуру" (далі - Закон № 2778-VI; тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За наведеними у пунктах 1, 6 частини першої статті 1 Закону № 2778-VI визначеннями, культура - сукупність матеріального і духовного надбання певної людської спільноти (етносу, нації), нагромадженого, закріпленого і збагаченого протягом тривалого періоду, що передається від покоління до покоління, включає всі види мистецтва, культурну спадщину, культурні цінності, науку, освіту та відображає рівень розвитку цієї спільноти. При цьому діяльність у сфері культури (культурна діяльність) означає творчу, господарську, наукову, бібліотечну, інформаційну, музейну, освітню, культурно-дозвіллєву та розважальну діяльність, спрямовану на створення, тиражування, розповсюдження, демонстрування, популяризацію, збереження і використання культурних благ та культурних цінностей для задоволення культурних потреб громадян.
Відповідно до статті 12 Закону № 2778-VI до основних видів діяльності у сфері культури належать: створення, виконання, тиражування, розповсюдження, демонстрування (публічний показ і публічне сповіщення) та популяризація творів літератури і мистецтва; створення, збереження, охорона, використання та популяризація національного культурного надбання; проведення наукових досліджень у сфері культури, літературна і художня критика, кінокритика; організація відпочинку і дозвілля громадян.
Суб`єктами діяльності у сфері культури є: держава в особі уповноважених органів виконавчої влади; територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування; професійні творчі працівники; наукові працівники, зокрема, музейних, бібліотечних закладів, історико-культурних заповідників, архівних установ; педагогічні працівники закладів освіти сфери культури; митці, які працюють на засадах мистецького аматорства; працівники культури; заклади культури, а також підприємства, установи та організації всіх форм власності, статути (положення) яких передбачають провадження діяльності у сфері культури; окремі громадяни, об`єднання громадян, які провадять діяльність у сфері культури.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону № 2778-VI базова мережа закладів культури - комплекс підприємств, установ, організацій і закладів культури державної та комунальної форми власності, діяльність яких спрямована на створення умов для забезпечення розвитку творчості людини, збирання, збереження, використання і поширення інформації про матеріальні та духовні культурні цінності, наукові розробки, а також на забезпечення цілісності культурного простору України, доступності національного культурного надбання, дотримання прав громадян у сфері культури.
Спір у даній справи пов`язаний з проведенням конкурсного відбору на посаду керівника Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького та визначення його результатів.
Як слідує з обставин справи, основним видом діяльності Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького є функціонування музеїв, а також діяльність із охорони та використання пам`яток історії, будівель та інших пам`яток культури. Засновником та органом управління Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького є Мінкультури. Статус "національної" галерея отримала відповідно до Указу Президента України від 23 жовтня 2009 року № 861/2009.
Особливості трудових відносин та працевлаштування в закладах культури визначені статтями 21 - 21-5 Закону № 2778-VI.
Так, відповідно до положень частини першої статті 21 указаного Закону керівники державних та комунальних закладів культури призначаються на посаду шляхом укладення з ними контракту строком на п`ять років за результатами конкурсу.
За приписами статті 21-2 Закону № 2778-VI кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу культури визначає конкурсна комісія за результатами відкритого та публічного конкурсного добору на зайняття цієї посади.
Конкурсний добір керівника державного чи комунального закладу культури складається з таких етапів:
оголошення органом управління конкурсу на посаду керівника державного чи комунального закладу культури;
формування складу конкурсної комісії;
подання документів кандидатами на посаду керівника державного чи комунального закладу культури;
добір кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу культури;
призначення органом управління керівника державного чи комунального закладу культури.
Оголошення про конкурс на посаду керівника державного чи комунального закладу культури має містити інформацію про дату початку приймання документів, дату початку формування конкурсної комісії, умови, строки проведення конкурсу та вимоги до кандидатів.
Як зазначалося вище, наказом Мінкультури від 14 липня 2016 рок № 539 оголошено конкурс на посаду генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького, а 15 липня 2016 року на сайті відповідача розміщено оголошення про його проведення.
Судами попередніх інстанцій досліджено та встановлено, що розміщене на сайті Мінкультури оголошення про проведення конкурсного відбору керівника Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького містить інформацію про:
строк приймання документів;
початок формування конкурсної комісії;
умови проведення конкурсу, зокрема документи, які необхідно подати кандидатам;
строки проведення конкурсу та вимоги до кандидатів.
Отже, зміст оголошення про конкурсний добір керівника Галереї відповідає визначеним Законом вимогам.
Згідно з положеннями статті 21-4 Закону № 2778-VI усі зацікавлені особи можуть взяти участь у конкурсі на посаду керівника державного чи комунального закладу культури. Особа, яка бере участь у конкурсі, упродовж 30 днів з дня оголошення конкурсу подає необхідні документи. Особа, яка подає документи, відповідає за достовірність поданої інформації.
Упродовж трьох робочих днів після закінчення строку подання документів для участі в конкурсі орган управління оприлюднює подані документи, визначені у частині другій цієї статті, на своєму офіційному веб-сайті відповідно до Закону України "Про захист персональних даних".
Усі зацікавлені особи протягом семи днів з дня оприлюднення відомостей про кандидатів можуть подавати пропозиції та зауваження щодо кандидатур на електронну пошту органу управління, які передаються конкурсній комісії.
Під час проведення конкурсу обробка персональних даних учасників здійснюється відповідно до Закону України "Про захист персональних даних".
Судами встановлено, що свої кандидатури для участі у конкурсі на зайняття посади керівника галереї мистецтв подали ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 . Документи, подані для участі у конкурсному добрі, розміщені на сайті Мінкультури 15 серпня 2016 року.
Зазначене спростовує доводи позивача щодо відсутності вказаних документів на сайті Міністерства.
Вимоги до керівника національного закладу культури визначені в статті 21-1 Закону № 2778-VI, а саме ним може бути особа, яка має вищу освіту, стаж роботи у сфері культури не менше трьох років, володіє державною мовою, має досвід роботи на керівних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності не менше трьох років та здатна за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов`язки.
При цьому не може бути призначена на посаду керівника державного чи комунального закладу культури особа, яка: за рішенням суду визнана недієздатною або її дієздатність обмежена; має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення; є близькою особою або членом сім`ї керівників органу, що відповідно до статутних документів здійснює управління державним чи комунальним закладом культури, а саме центрального органу виконавчої влади, органу влади Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування (далі - орган управління).
Як установлено судами та підтверджується матеріалами справи, в оголошенні про проведення конкурсного відбору керівника Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького зазначено вимоги до кандидатів для участі у конкурсі, а саме: вища освіта; стаж роботи у сфері культури не менше трьох років; володіння державною мовою; досвід роботи на керівних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності не менше трьох років; здатність за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов`язки.
Питання відповідності кандидата на посаду керівника Галереї ОСОБА_2 було повною мірою досліджено судами попередніх інстанцій та встановлено відповідність кандидата визначених у Законі № 2778-VI вимогам до керівника національного закладу культури.
Верховний Суд погоджується з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки матеріалами справи підтверджується наявність у ОСОБА_2 вищої освіти, володіння державною мовою, має необхідний стаж та досвід роботи, а також здатність за своїм освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов`язки.
Так, судами перевірено відповідність кандидатури ОСОБА_2 вимозі щодо наявності стажу роботи у сфері культури не менше трьох років та встановлено, що він у період з 04.2011 - 10.2011, а також у період 11.2011 - 07.2016 працював у громадській організації "Незалежний культурологічний журнал "Ї" на посаді головного редактора журналу. Вказана громадська організація здійснює свою діяльність на постійній основі, а зміст журналу свідчить про здійснення діяльності у сфері культури. Виходячи з цього, відповідачем обґрунтовано віднесено діяльність громадської організації "Незалежний культурологічний журнал "Ї" до діяльності у сфері культури, а роботу ОСОБА_2 на посаді головного редактора до стажу роботи у сфері культури.
Суди обґрунтовано не взяли до уваги посилання скаржника на Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджений наказом Мінкультури від 14 квітня 2000 року № 168, оскільки саме Закон № 2778-VI є спеціальним у застосуванні до спірних правовідносин та дає визначення культурній діяльності. У той же час, вказані у Довіднику кваліфікаційні характеристики професій працівників застосовуються під час тарифікації робіт і встановлення кваліфікаційних розрядів (категорій працівникам на підприємствах (установах, організаціях).
Твердження скаржника про те, що Закон № 2778-VI передбачає наявність у керівника національного закладу культури вищої освіти саме у вказаній сфері є помилковими та свідчать виключно про довільне трактування позивачем норм матеріального права. Водночас, вимога про наявність вищої освіти не підлягає будь-якому розширеному тлумаченню.
Як уже зазначалося, одним із етапів конкурсного відбору на посаду керівника національного закладу культури є формування складу конкурсної комісії.
За змістом статті 21-3 Закон № 2778-VI конкурсна комісія складається з дев`яти членів.
Персональний склад конкурсної комісії та зміни до нього (за потреби) затверджує своїм наказом орган управління, що проводить конкурсний добір. Орган управління повинен сформувати персональний склад конкурсної комісії не пізніше 30 днів після оголошення конкурсу на посаду керівника державного чи комунального закладу культури.
У разі проведення конкурсного добору на посаду керівника державного чи комунального закладу культури, яким управляє центральний орган виконавчої влади, по три кандидатури до складу конкурсної комісії подають члени трудового колективу, громадські організації у сфері культури відповідного функціонального спрямування та орган управління.
У разі проведення конкурсного добору на посаду керівника державного чи комунального закладу культури, яким управляє орган влади Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, по три кандидатури до складу конкурсної комісії подають члени трудового колективу, громадські організації у сфері культури відповідного функціонального спрямування та орган управління.
Кандидатури до складу конкурсної комісії від трудового колективу обираються на загальних зборах трудового колективу.
Громадські організації у сфері культури відповідного функціонального спрямування подають по три кандидатури органу управління, який шляхом жеребкування визначає трьох кандидатів до складу конкурсної комісії. Орган управління забезпечує онлайн-трансляцію жеребкування на своєму офіційному веб-сайті.
Члени конкурсної комісії мають бути неупередженими та незалежними. Не допускається втручання в діяльність конкурсної комісії будь-яких органів влади, а також учасників конкурсу.
Членами конкурсної комісії можуть бути: незалежні фахівці у сфері культури, публічного або бізнес-адміністрування; члени професійних, творчих спілок, об`єднань, асоціацій, організацій у сфері культури, зареєстрованих відповідно до закону; члени міжнародних об`єднань, асоціацій, організацій у сферах культури.
Членом конкурсної комісії не може бути особа, яка: за рішенням суду визнана недієздатною або її дієздатність обмежена; має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення; є близькою особою або членом сім`ї учасника конкурсу чи органу управління; є членом трудового колективу закладу культури, на посаду керівника якого проводиться конкурс.
Конкурсна комісія вважається повноважною у разі затвердження в її складі не менше шести осіб.
Орган управління призначає секретаря конкурсної комісії, який бере участь у засіданнях комісії без права голосу. Секретар веде і зберігає протоколи засідань конкурсної комісії, які підписують усі члени конкурсної комісії.
Голова конкурсної комісії обирається членами конкурсної комісії з їх числа та проводить засідання конкурсної комісії.
Наказом Мінкультури від 31 травня 2016 року № 380, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 червня 2016 року № 809/28939, затверджено Положення про формування складу та організацію роботи конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду керівника державного закладу культури, що належить до сфери управління Мінкультури (далі - Положення).
Пунктами 3, 4 розділу I Положення визначено, що конкурсна комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням. Конкурсна комісія здійснює свою діяльність на засадах відкритості, публічності, прозорості, неупередженості, законності, рівності прав її членів, колегіальності прийняття рішень, незалежності, об`єктивності та обґрунтованості її рішень, недискримінаційного ставлення до кандидатів на зайняття вакантної посади керівника державного закладу культури (далі - керівник закладу культури).