ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 813/3333/17
адміністративне провадження № К/9901/18581/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін у касаційній інстанції адміністративну справу № 813/3333/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІКО" до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" про визнання протиправними дій
за касаційною скаргою Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року, ухвалене суддею Сакалошем В.М.
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2020 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Гінди О.М., суддів Качмара В.Я., Ніколіна В.В.
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІКО" (далі - ТОВ "ХІКО", позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - ГТУЮ у Львівській області), Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - УДВС ГТУЮ у Львівській області), із залученням третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк", третя особа), в якому просило визнати протиправними дії начальника Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Львівській області щодо відмови повернути виконавчий документ без виконання, а саме: виконавчий напис нотаріуса № 4329, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Магировською О.В. за заявою ПАТ "Укрсоцбанк"; відмови зняття арешту, накладеного на нерухоме майно нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 463,8 м кв, позначені в поверхневому плані літерами " 24", " 25", " 26", " 27", " 28", " 29", " 30", " 31", " 32", " 33", " 34", " 35", " 36", " 37", що знаходяться у будинку "А-9" за адресою: м. Львів, вул. С. Петлюри, 2, а також відмови зняття з реалізації на прилюдних торгах, призначених на 25 липня 2013 року вищевказаного майна.
2. В обґрунтування позову зазначено, що державним виконавцем протиправно та необґрунтовано відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Укрсоцбанк" про відкликання виконавчого документа, а саме виконавчого напису нотаріуса від 14 вересня 2012 року № 4329, без виконання з підстав неналежного її оформлення. Позивач стверджує, що представник ПАТ "Укрсоцбанк" був уповноважений на подання вказаної заяви, а тому відповідь державного виконавця на предмет відсутності у нього відповідних повноважень є незаконною. Додана до заяви копія довіреності була оформлена нотаріально, завірена штампом з написом "З оригіналом згідно" та підписом представника, а Інструкція з організації примусового виконання рішень, взагалі не передбачає нотаріального посвідчення документів, що посвідчують повноваження представників. Вказує, що обмеження повноважень представника на вчинення певної виконавчої дії мають бути застережені у виданій йому довіреності, однак жодних застережень зміст останньої не містив.
3. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року позов залишено без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.
3.1. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позивач пропустив передбачений частиною другою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) десятиденний строк на оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби, доказів поважності причин пропуску такого строку не представив.
4. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 04 березня 2020 року, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року про залишення позовної заяви без розгляду скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
4.1. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду та направляючи справу для продовження розгляду, суд апеляційної інстанції, з яким погодився і суд касаційної інстанції, виходив з того, що фактично до 26 вересня 2017 року у судах різних інстанцій здійснювався розгляд справи щодо правової оцінки тих обставин, які є предметом доказування у розглядуваній справі. По суті такі не були вирішені лише з тієї підстави, що відповідні позовні вимоги були заявлені до неналежного відповідача. Отже, непослідовність судів при розгляді справи № К/800/20974/16 створила перешкоди у реалізації права на судовий захист. У ситуації, що склалася, суд під час розгляду справи № К/800/20974/16, якщо дійшов висновку, що адміністративний позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, повинен був допустити заміну первинного відповідача належним відповідачем. Отже, суд першої інстанції належним чином не дослідив питання пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, чим фактично позбавив останнього можливості захистити свої права та інтереси.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
5. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2020 року, позов задоволено:
5.1. визнано протиправними дії начальника Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Львівській області щодо відмови повернути виконавчий документ без виконання, а саме: виконавчий напис нотаріуса № 4329, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Магировською О.В. за заявою ПАТ "Укрсоцбанк"; відмови зняття арешту, накладеного на нерухоме майно нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 463,8 м.кв., позначені в поверхневому плані літерами " 24", " 25", " 26", " 27", " 28", " 29", " 30", " 31", " 32", " 33", " 34", " 35", " 36", " 37", що знаходяться у будинку "А-9" за адресою: м. Львів, вул.С.Петлюри, 2, а також відмови зняття з реалізації на прилюдних торгах, призначених на 25 липня 2013 року вищевказаного майна;
5.2. стягнуто на користь ТОВ "Хіко" солідарно з ГТУЮ у Львівській області та УДВС ГТУЮ у Львівській області по 800,00 грн сплаченого відповідно до квитанції № 247 від 27 вересня 2017 року суми судового збору.
6. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що додана до заяви про повернення виконавчого документу стягувачу копія довіреності на представника Цимбалова Сергія Олександровича від 9 листопада 2012 року оформлена нотаріально, завірена штампом з написом "З оригіналом згідно" та підписом представника. Даною довіреністю ПАТ "Укрсоцбанк" уповноважив начальника управління примусового погашення заборгованості Західного комерційного макрорегіону (Львів) Департаменту оперативної роботи з проблемною заборгованістю ПАТ "Укрсоцбанк" Цимбалова С.О. вчиняти від імені ПАТ "Укрсоцбанк" дії, зокрема, представляти інтереси в органах місцевої влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності; представляти інтереси в правоохоронних органах, органах нотаріату, органах Державної виконавчої служби, в судах; одержувати документи, підписувати та подавати заяви, клопотання інші процесуальні документи, крім скарг на дії суддів; вчиняти інші дії, пов`язанні з виконанням цієї довіреності. Отже, представник ПАТ "Укрсоцбанк" Цимбалов С.О. був уповноважений на подання заяви про повернення виконавчого документу - виконавчого напису від 14 вересня 2012 року № 4329 стягувачу - ПАТ "Укрсоцбанк", позаяк застережень щодо вчинення вказаних дій у довіреності немає. З огляду на зазначене, твердження відповідача про відсутність у представника стягувача повноважень на вчинення дій щодо подання такої заяви є необґрунтованими. Нотаріального засвідчення копії довіреності не вимагається.
7. Протокольною ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2020 року замінено ГТУЮ у Львівській області на належного відповідача - Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів).
8. Залишаючи без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що саме на суб`єкта владних повноважень, у розглядуваній справі - Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів), покладено обов`язок щодо доказування правомірності своїх дій при відмові повернути виконавчий документ без виконання. Також, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що в судовому засіданні представник позивача підтвердив, що при поданні заяви про повернення виконавчого документа, подавався оригінал довіреності від 9 листопада 2012 року, однак, всупереч частині 2 статті 77 КАС України, апелянтом не спростовано вказаного твердження під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
9. 27 липня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), у якій скаржник просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2020 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
10. В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій з неправильним застосуванням норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема:
10.1. підпункту 2.11.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5) щодо подання заяви про повернення без виконання виконавчого документа представником, якщо довіреність такого представника прямо не містить вказівки про право представника подавати таку заяву;
10.2. підпунктів 2.11.1-2.11.3 Інструкції № 512/5 та пункту 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 7квітня 2003 року "ДСТУ 4163-2003" (далі - "ДСТУ 4163-2003") щодо долучення представником до заяви представника про повернення виконавчого документа без виконання копії довіреності, яка не засвідчена нотаріально, або в іншому передбаченому законодавством порядку;
10.3. підпункту 2.1. глави 4 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок № 296/5) щодо відсутності у довіреності представника чіткого визначення юридичної дії - право на подання заяви про повернення виконавчого документа без виконання;
10.4. статей 72, 77, 78 КАС України щодо встановлення судом апеляційної інстанції обставини подання органу виконавчої служби третьою особою оригіналу довіреності лише зі слів представника позивача, без підтвердження цього відповідними доказами та за відсутності встановлення даної обставини судом першої інстанції;
10.5. частини першої статті 181, частини 1 статті 287 КАС України щодо наявності порушення прав боржника у виконавчому провадженні під час розгляду заяви стягувача про повернення виконавчого документа без виконання. Так, на думку скаржника, ТОВ "ХІКО" є неналежним позивачем у справі, оскільки його права оскаржуваними діями жодним чином не порушено, а тому суд першої інстанції не мав підстав для задоволення позову. Зауважує, що ПАТ "Урсоцбанк" не оскаржувало дій та рішень посадових осіб державної виконавчої служби, вчинених у даному виконавчому провадженні. Наголошує, що покликався на зазначені аргументи у апеляційній скарзі, однак суд апеляційної інстанції не надав їм оцінки та підстав відхилення не навів.
11. 27 липня 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Шишова О.О., суддів Дашутіна І.В., Яковенка М.М.
12. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року прийнято до розгляду касаційну скаргу та відкрито у ній касаційне провадження.
13. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 вересня 2020 року, який здійсненого на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року № 1846/0/78-20 у зв`язку із настанням підстав, що унеможливлює участь судді у розгляді справи, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
14. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 22 грудня 2020 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позиція інших учасників справи
15. 21 вересня 2019 року від ТОВ "ХІКО" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач заперечує проти доводів касаційної скарги і вимог скаржника та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
16. Від інших учасників процесу відзиви на касаційну скаргу не надходили, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України.
Установлені судами фактичні обставини справи
17. 27 березня 2008 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "ХІКО" укладено іпотечний договір, згідно з яким ТОВ "ХІКО" передало в іпотеку нежитлові приміщення першого поверху загальною площею 463,8 м кв, а саме: приміщення позначені в поверхневому плані літерами " 24", " 25", " 26", " 27", " 28", " 29", " 30", " 31", " 32", " 33", " 34", " 35", " 36", " 37", що знаходяться в будинку "А-9" за адресою: м. Львів, вул. С. Петлюри, 2 для забезпечення виконання зобов`язань, передбачених договором кредиту від 26.03.2008 № 600/03.3-64.
18. Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М. та зареєстрований за номером № 2094. Вартість договору іпотеки оцінювалася сторонами в 3600000,00 грн.
19. Згідно з умовами договору кредиту ТОВ "ХІКО" було отримано в ПАТ "Укрсоцбанк" грошові кошти в сумі 1963298,40 грн зі сплатою відсотків у сумі 15,5% та комісії у розмірі та в строк, що визначені договором.
20. 14 вересня 2012 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Магировською О.В. було вчинено виконавчий напис № 4329 про звернення стягнення на нерухоме майно а саме: нежитлові приміщення першого поверху літ. 24 по 37 загальною площею 463, 8 м кв, що знаходяться в будинку "А-9" за адресою: м. Львів, вул. С. Петлюри, 2.
21. На підставі виконавчого напису державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області було відкрито виконавче провадження, проведено опис та арешт майна та передано його на реалізацію.
22. Начальник управління примусового погашення заборгованості ЗКМ ПАТ "Укрсоцбанк" Цимбалов С.О. 19 липня 2013 року подав до ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області заяву №19.1-04/953, відповідно до якої просив повернути виконавчий напис № 4329, вчинений 14.09.2012 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Магировською О.В., припинити чинність накладених арештів та зняти з реалізації нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ХІКО", зокрема: нежитлові приміщення першого поверху літ. 24 по 37 загальною площею 463, 8 м кв, що знаходяться в будинку "А-9" за адресою: м. Львів, вул. С. Петлюри, 2, реєстраційний номер 22739447.
22.1. Крім того, листом від 17 квітня 2015 року директором з ризиків Блоку ризиків ПАТ "Укрсоцбанк", який скерований слідчому CВ Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, підтвердив повноваження працівника ПАТ "Укрсоцбанку" Цимбалова С.О. на подання заяви про повернення виконавчого документу.
23. ВПВР УДВС Головного управління юстиції у Львівській області 24 липня 2013 року скерував ПАТ "Укрсоцбанк" заяву-відповідь, якою було відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Укрсоцбанк", оскільки така, на переконання посадових осіб відповідача, була подана неналежним представником через те, що ксерокопія довіреності не відповідала вимогам чинного законодавства.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
24. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
25. Відповідно до частини першої статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
26. Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно- правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
27. Згідно з ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року касаційне провадження у справі відкрито з підстав визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України з метою перевірки доводів касаційної скарги, зокрема, про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
28. Зі змісту касаційної скарги слідує, що скаржник висловлює свою незгоду із застосуванням судами попередніх інстанцій положень підпунктів 2.11.1-2.11.4 Інструкції № 512/5, пункту 5.27 ДСТУ 4163-2003", підпункту 2.1. глави 4 розділу ІІ Порядку № 296/5, частини першої статті 181 та частини першої статті 287 КАС України.
29. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.
30. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо відсутності підстав для задоволення позову, оскільки ТОВ "ХІКО" є неналежним позивачем у справі, Верховний Суд виходить за наступного.
31. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, у редакції станом на дату звернення позивача із позовом у цій справі, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
32. Згідно із частиною першою статті 6 КАС України, у редакції станом на дату звернення позивача із позовом у цій справі, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
33. Виходячи із положень статті 17 КАС України, у редакції станом на дату звернення позивача із позовом у цій справі, предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.