ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 826/20404/15
адміністративне провадження № К/9901/7441/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №826/20404/15
за позовом ОСОБА_1
до Керівника апарату Апеляційного суду м. Києва Радченка Олега Миколайовича
про визнання бездіяльності протиправною, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2016 року (прийняту у складі головуючого судді - Огурцова О.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючий суддя - Мацедонська В.Е., судді: Лічевецький І.О., Мельничук В.П.).
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Керівника апарату Апеляційного суду м. Києва Радченка О. М., в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність керівника апарату Апеляційного суду м. Києва Радченка О.М. щодо неналежного організаційного забезпечення функціонування автоматизованої системи документообігу суду, що призвело до не проведення автоматизованого розподілу апеляції ОСОБА_1 від 14.08.2015 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 07.09.2012 у кримінальній справі №2610/19559/2012, яка була зареєстрована за вх. №37862.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем 14.08.2015 до Апеляційного суду міста Києва через канцелярію подано апеляцію на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 07.09.2012 у кримінальній справі №2610/19559/2012, яка була зареєстрована за вх. №37862, однак в порушення вимог пункту 2.3.1 розділу 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.2010 не була розподілена для розгляду колегії суддів.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що в порушення вимог ст. 349 КПК України (в редакції 1960 року) позивачем апеляційна скарга на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 07.09.2012 у справі №2610/19559/12 була подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а тому відсутні підстави для висновку про допущення відповідачем бездіяльності щодо належного організаційного забезпечення функціонування автоматизованої системи документообігу Апеляційного суду м. Києва в частині непроведення автоматизованого розподілу апеляції позивача на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 07.09.2012 у справі №2610/19559/12.
5. Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 07.09.2012 за результатами проведення попереднього розгляду у справі №2610/19559/12 ухвалено призначити кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України до розгляду.
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що апеляція позивача у справі від 14.08.2015 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.09.2012 у справі №2670/19559/12 була подана не в порядку частини п`ятої статті 349 КПК України (в редакції 1960 року).
7. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 07.09.2012 у справі №2610/19559/12 прийнята у відповідності до статей 237, 240, 244, 245 та 253 КПК України (в редакції 1960 року) під час попереднього розгляду справи, а при прийнятті вказаного судового рішення суд в порядку кримінального судочинства не приймав рішень щодо обрання, зміни або продовження запобіжного заходу, передбачених ст.ст.165-2, 165-3 КПК України.
8. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку, що в порушення вимог ст. 349 КПК України (в редакції 1960 року) позивачем апеляція на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 07.09.2012 у справі №2610/19559/12 була подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, та у відповідності до ч. 2 ст. 349 КПК України (в редакції 1960 року) апеляція правомірно була надіслана до суду першої інстанції для виконання вимог, передбачених статтями 350 і 351 КПК України (в редакції 1960 року), а після надходження до Апеляційного суду м. Києва з Шевченківського районного суду м. Києва контрольного провадження з апеляцією ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 07.09.2012 у справі №2610/19559/12 її було зареєстровано в автоматизованій системі документообігу суду як судову справу та проведено автоматичний розподіл серед суддів судової палати з розгляду кримінальних справ.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
9. Позивачем 13.07.2016 подано касаційну скаргу.
10. У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Рух адміністративної справи у суді касаційної інстанції
11. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.11.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016.
12. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали касаційної скарги К/800/19144/16 за правилами пункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.
13. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2018 для розгляду справи №826/20404/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Бевзенко В.М., судді: Шарапа В.М., Данилевич Н.А .
14. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівником секретаріату Касаційного адміністративного суду від 23.04.2020 №648/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до складу іншої судової палати судді-доповідача Бевзенка В.М.
15. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2020 для розгляду справи №826/20404/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
16. Ухвалою судді Верховного Суду від 28.12.2020 дану адміністративну справу прийнято до провадження в складі зазначеної колегії та призначено її до попереднього касаційного розгляду.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:
17. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
18. Позивач вказує на те, що у кримінальній справі №2610/19559/12 відсутні інші судові рішення, ніж постанова судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.09.2012 щодо застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України, а тому суди дійшли помилкового висновку про порушення позивачем вимог ст. 349 КПК в редакції 1960 року.
19. Скаржник вказує, що постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.09.2012 у кримінальній справі №2610/19559/12 запобіжний захід щодо позивача залишено без змін.
20. У запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
21. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 07.09.2012 у справі №2610/19559/12 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст.190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України, кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва з обов`язковою участю прокурора на 18.09.2012 о 12 год. 30 хв., запобіжний захід підсудному ОСОБА_1 - взяття під варту, залишено без змін.
22. ОСОБА_1 14.08.2015 подав до Апеляційного суду м. Києва апеляцію на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 07.09.2012 у справі №2610/19559/12, в якій зазначив, що вона подається в порядку ст.ст. 165-2, 165-3 КПК України безпосередньо до суду апеляційної інстанції на підставі ч. 5 ст. 349 КПК України (в редакції 1960 року), яку було зареєстровано Апеляційним судом м. Києва 14.08.2015 за №37.
23. Cупровідним листом від 20.08.2015 №37862 апеляцію ОСОБА_1 було направлено з Апеляційного суду м. Києва до Шевченківського районного суду м. Києва для виконання вимог КПК України.
24. Постановою попереднього розгляду справи Апеляційного суду м. Києва від 08.10.2015 у вказаній кримінальній справі відмовлено в прийнятті до свого розгляду апеляції ОСОБА_1 на постанову попереднього розгляду Шевченківського районного суду м. Києва від 07.09.2012 про призначення судового розгляду у відкритому судовому засіданні кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 358 КК України.
25. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення автоматизованого розподілу апеляцій ОСОБА_1 від 14.08.2015 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 07.09.2012 у кримінальній справі №2610/19559/2012, позивач звернувся до суду з даним позовом.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
26.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012.
27.1. Пункт 15 розділу ХІ. Апеляційні та касаційні скарги, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у кримінальних справах, які були розглянуті до набрання чинності цим Кодексом, або у справах, розгляд яких не завершено з набранням чинності цим Кодексом, подаються і розглядаються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
28. Кримінально-процесуальний кодекс України в редакції 1960 року.
28.1. Глава 13. ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ. Стаття 165-2. Порядок обрання запобіжного заходу.
На стадії досудового слідства запобіжний захід, за винятком запобіжних заходів у вигляді застави або взяття під варту, обирає орган дізнання, слідчий, прокурор.
Якщо орган дізнання, слідчий вважає, що є підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді застави або взяття під варту, він вносить за згодою прокурора подання до суду. Таке ж подання вправі внести прокурор. При вирішенні цього питання прокурор зобов`язаний ознайомитися з усіма матеріалами, що дають підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді застави або взяття під
варту, перевірити законність одержання доказів, їх достатність для обвинувачення.
Подання має бути розглянуто протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання підозрюваного чи обвинуваченого.
Якщо в поданні ставиться питання про взяття під варту особи, яка перебуває на волі, суддя вправі своєю постановою дати дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого і доставку його в суд під вартою. Затримання в цьому випадку не може продовжуватися більше сімдесяти двох годин; а в разі коли особа перебуває за межами населеного пункту, в якому діє суд, - не більше сорока восьми годин з моменту доставки затриманого в цей населений пункт.
Після одержання подання суддя, який визначається в порядку, встановленому частиною третьою статті 16-2 цього Кодексу, вивчає матеріали кримінальної справи, представлені органами дізнання, слідчим, прокурором, допитує підозрюваного чи обвинуваченого, а при необхідності бере пояснення в особи, у провадженні якої перебуває справа, вислуховує думку прокурора, захисника, якщо він з`явився, і виносить постанову: 1) про відмову в обранні запобіжного заходу, якщо для його обрання немає підстав; 2) про обрання підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу.
Суд приймає рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту за відсутності особи лише у разі оголошення її в міжнародний розшук. У таких випадках після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки до місця провадження у справі суд за її участю розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну та виносить постанову.
Відмовивши в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд вправі обрати підозрюваному, обвинуваченому запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.
На постанову судді до апеляційного суду прокурором, підозрюваним, обвинуваченим, його захисником чи законним представником протягом трьох діб з дня її винесення може бути подана апеляція. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови судді.