ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
28 грудня 2020 року
справа № 640/18402/19
адміністративне провадження № К/9901/27657/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу адвоката Андрощука Сергія Васильовича в інтересах ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року в частині відмови у стягненні за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві на користь ОСОБА_1 12 350,00 грн витрат на правничу допомогу (судді - Бєлова Л. В., Аліменко В. О., Безименна Н. В.)
у справі № 640/18402/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
УСТАНОВИВ:
Рух справи
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в м. Києві від 26 квітня 2019 року № 3161166-1305-2615, стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 802,80 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 12 350,00 грн.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року скасовано в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві на користь позивача 12 350,00 грн витрат на правничу допомогу, прийнято в цій частині нову постанову, якою у стягненні з Головного управління ДФС у м. Києві витрат на правничу допомогу відмовлено. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року - залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову, дійшов висновку, що позивач до матеріалів справи, всупереч вимогам 134 КАС України, не надав доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, деталізації наданих послуг та вартості кожної із них.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу, адвокат позивача подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати це судове рішення, та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року.
Скаржник зазначає, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів, які підтверджують надання правничої допомоги. Зокрема скаржник звертає увагу на те, що відповідно до договору про надання правової допомоги (зі змінами внесеними додатковою угодою № 1) оплата передбачалась у розмірі еквівалентному 500 доларам США за супроводження справи, а не за конкретну дію / вид адвокатської діяльності. Еквівалентна сума була визначена на рівні 12350 грн станом на 27 серпня 2019 року
Процесуальна історія справи в суді касаційної інстанції
2 листопада 2020 року Верховний Суд ухвалою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою представника позивача та витребував справу № 640/18402/19 з суду першої інстанції.
13 листопада 2020 року до Суду від податкового органу надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, відповідач просить залишити скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, обґрунтовуючи свої доводи висновками Верховного Суду щодо питання відшкодування витрат на правову допомогу.
8 грудня 2020 року представник позивача надав відповідь на відзив податкового органу.
21 грудня 2020 року справа № 640/18402/19 надійшла до Верховного Суду.
Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції в частині, що оскаржується, не відповідає.
Обґрунтування заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та докази на підтвердження їх понесення.
Суди попередніх інстанцій установили, що на обґрунтування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано:
- копію Договору про надання правової допомоги №0002/13/14/2(1)-13/08/2019 від 13 серпня 2019 року,
- копію Додаткової угоди №1 від 13 серпня 2019 року до Договору про надання правової допомоги від 13 серпня 2019 року,
- ордер серії КС №325997 від 01 серпня 2019 року,
- копію квитанції від 09 жовтня 2019 року №1-2429К на суму 12350,00 грн.
Суд апеляційної інстанції звернув увагу на умови договору, зокрема установив, що пунктами 5.1, 5.2 Договору про надання правової допомоги №0002/13/14/2(1)-13/08/2019 від 13 серпня 2019 року, сторони домовились, що документом, який підтверджує надання правової допомоги за Договором, є акт про надання правової допомоги, який повинен бути підписаний сторонами договору. Акт повинен бути підписаний клієнтом не пізніше п`яти робочих днів від дня отримання від адвоката і повернутий підписаний адвокату. До того ж, у поданій до суду першої інстанції заяві представника ОСОБА_1 адвоката Андрощука С. В. про судові витрати у справі № 640/18402/19 за вх. 03-14/10859/19 від 15 жовтня 2019 року, було зазначено, що акт наданих послуг буде наданий після ухвалення судом відповідного рішення і завершення розгляду справи в Окружному адміністративному суді міста Києва, однак, відповідний акт наданих послуг в матеріалах справи відсутній і не був наданий позивачем.
Джерела права
Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV
Частини перша, третя статті 252. Додаткове судове рішення
Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Частини перша та третя статті 132
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
на професійну правничу допомогу;
сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;
пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Стаття 134. Витрати на професійну правничу допомогу
Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частина перша статті 139. Розподіл судових витрат
При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.