Постанова
Іменем України
24 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 757/23781/20
провадження № 51-3138 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Макаровець А.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурорів Парфенюка О.С., Супруна О.О., Іванова Д.В.,
підозрюваного ОСОБА_1,
захисника Пересунька С.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненнями прокурора Парфенюка О.С. на ухвалу судді Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 червня 2020 року.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 червня 2020 року частково задоволено клопотання адвоката Ханіна С.Г. в інтересах ОСОБА_1 про встановлення процесуальних строків у кримінальному провадженні № 62020000000000436 від 19 травня 2020 року та встановлено слідчим Державного бюро розслідувань та прокурорам Офісу Генерального прокурора строк тривалістю один місяць для завершення проведення досудового розслідування і прийняття відповідного процесуального рішення, передбаченого ст. 283 КПК України.
Не погоджуючись із вказаним рішенням слідчого судді, прокурор Парфенюк О.С. оскаржив його в апеляційному порядку.
Суддя-доповідач апеляційного суду на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора Парфенюка О.С. на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 червня 2020 року, мотивуючи своє рішення тим, що апеляційну скаргу було подано на рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі з доповненнями, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі з доповненнями прокурор Парфенюк О.С. порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції на підставі істотного порушення норм кримінального процесуального закону.
При цьому прокурор, посилаючись на постанову Великої ПалатиВерховного Суду від 23 травня 2018 року № 237/1459/17, зазначає, що слідчий суддя постановив ухвалу, яку не передбачено нормами кримінального процесуального закону, а тому апеляційний суд відповідно до вимог чинного процесуального законодавства повинен був відкрити апеляційне провадження та переглянути оскаржуване рішення слідчого судді.
Позиції інших учасників судового провадження
На зазначену касаційну скаргу адвокат Ханін С.Г. в інтересах ОСОБА_1 подав заперечення, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали судді апеляційного суду, просить залишити її без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
У судовому засіданні прокурори Парфенюк О.С., Супрун О.О. та Іванов Д.В. підтримали подану касаційну скаргу та просили її задовольнити. При цьому прокурор Іванов Д.В. вказав на незаконність ухвали апеляційного суду, посилаючись на те, що суд, отримавши апеляційну скаргу прокурора, мав керуватися не ч. 4 ст. 399 КПК України, а положеннями ч. 6 ст. 9, п. 17 ч. 1 ст. 7, ст. 24 КПК України та здійснювати апеляційний розгляд на загальних засадах процесуального закону.
Захисник Пересунько С.В. та підозрюваний ОСОБА_1 заперечували щодо задоволення касаційної скарги прокурора, просили її залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі з доповненнями доводи та дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга з доповненнями прокурора не підлягає задоволенню на таких підставах.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з положеннями ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб у порядку, визначеному законом.
Положеннями ст. 24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК України.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано § 2 глави 26 КПК України.
Вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено положеннями ст. 309 КПК України, і розширеному тлумаченню він не підлягає.
Як убачається з матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 червня 2020 року частково задоволено клопотання адвоката Ханіна С.Г. в інтересах ОСОБА_1 про встановлення процесуальних строків у кримінальному провадженні та встановлено органу досудового розслідування строк тривалістю один місяць для завершення проведення досудового розслідування і прийняття відповідного процесуального рішення, передбаченого ст. 283 КПК України.
Тобто постановлена у цьому провадженні ухвала слідчого судді, якою встановлено слідчим Державного бюро розслідувань та прокурорам офісу Генерального прокурора місячний строк для завершення проведення досудового розслідування, не входить до визначеного у ст. 309 КПК України вичерпного переліку ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження.
Отже, суддя апеляційного суду, дотримуючись вимог ч. 3 ст. 307, ст. 309, ч. 4 ст. 399 КПК України, правильно встановив, що оспорювана ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, та обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою прокурора Парфенюка О.С., належним чином умотивувавши своє рішення.