Постанова
Іменем України
24 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 718/3435/19
провадження № 51-4283 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Макаровець А.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Дехтярук О.К.,
захисника Кирилюк Т.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Кирилюк Т.А. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Чернівецького апеляційного суду від 31 серпня 2020 року у кримінальному провадженні № 12019260000000386 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уроджеця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23 червня 2020 року ОСОБА_1 (неповнолітнього на час вчинення злочину) засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі статей 75, 104 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки.
Вказане кримінальне провадження розглянуто із застосуванням положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 04 листопада 2019 року близько 00:10, керуючи технічно несправним автомобілем "ВАЗ 2103", д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись у темну пору доби по автодорозі 0-26111 сполученням Ошихліби-Ставчани поза межами населеного пункту с. Гаврилівці Кіцманського району Чернівецької області, проявив неуважність і самовпевненість, не врахував технічного стану транспортного засобу та дорожньої обстановки, унаслідок чого втратив керування автомобілем, виїхав за межі проїжджої частини, де допустив зіткнення з деревом. У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, пасажир ОСОБА_3 - тяжкі тілесні ушкодження, а пасажир ОСОБА_4 від отриманих травм померла на місці пригоди.
Вироком Чернівецького апеляційного суду від 31 серпня 2020 року апеляційну скаргу прокурора Григорцової Н.С. задоволено частково, а вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23 червня 2020 року в частині призначеного ОСОБА_1 покарання скасовано.
Ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. ОСОБА_1 взято під варту в залі суду.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Кирилюк Т.А. ставить питання про скасування вироку апеляційного суду у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість. Вказує, що, призначаючи покарання, апеляційний суд врахував лише тяжкість вчиненого злочину та обтяжуючу покарання обставину, при цьому не надав належної оцінки особі засудженого та обставинам, що пом`якшують йому покарання. Зокрема, поза увагою апеляційного суду залишилась відсутність негативних характеристик за місцем проживання засудженого, досудова доповідь органу пробації про низький рівень ризику повторного вчинення ним злочину, думка потерпілих, які не мають претензій до ОСОБА_1 . Зазначає, що вказані обставини апеляційний суд врахував лише при призначенні ОСОБА_1 мінімального покарання. Наголошує, що засудженому всього вісімнадцять років, за місцем навчання характеризується позитивно, є доброю, чесною і трудолюбивою особою, яка лише починає свій життєвий шлях, є єдиним, хто допомагає хворій матері по господарству. Крім того, захисник вважає, що ОСОБА_1 вже є покараним, оскільки його діями спричинено смерть рідної сестри, заподіяно тілесні ушкодження найкращому другу та родичу. Також захисник просить врахувати, що злочин ОСОБА_1 вчинив випадково, оскільки рухався за поганих погодніх умов та наткнувся на перешкоду - погане дорожнє полотно, при цьому автомобіль, яким він керував, був технічно несправним. Просить звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі статей 75, 104 КК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
У судовому засіданні захисник Кирилюк Т.А. підтримала касаційну скаргу, просила її задовольнити. Прокурор Дехтярук О.К. просила вирок апеляційного суду залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Мотиви суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, й правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оспорюються, а тому в касаційному порядку не перевіряються.
Доводи касаційної скарги захисника про порушення апеляційним судом загальних засад призначення покарання та його надмірну суворість, на думку колегії суддів, є непереконливими з огляду на наступне.
Відповідно до статей 404, 407 КПК України апеляційний суд переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги і за наслідками її розгляду має право скасувати вирок суду першої інстанції повністю або частково та ухвалити новий, у якому зобов`язаний навести належні й достатні мотиви та підстави прийнятого рішення з урахуванням вимог ст. 409 КПК України.
Вирішуючи питання про скасування або зміну вироку місцевого суду, суд апеляційної інстанції має керуватися положеннями статей 408, 420 КПК України.
Зокрема, положеннями ч. 2 ст. 420 КПК України передбачено, що вирок суду апеляційної інстанції має відповідати загальним вимогам до вироків, визначеним ст. 374 КПК України.