Постанова
Іменем України
23 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 127/23910/14-ц
провадження № 61-3084св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач -Публічне акціонерне товариство "БМ Банк",
правонаступник позивача - Акціонерне товариство "ВТБ Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - Публічне акціонерне товариство "Компанія страхування життя "Універсальна",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 08 січня 2019 року у складі колегії суддів:
Шемети Т. М., Ковальчука О. В., Панасюка О. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2014 року Публічне акціонерне товариство "БМ Банк" (далі - ПАТ "БМ Банк", банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Компанія страхування життя "Універсальна" (далі - ПАТ "Компанія страхування життя "Універсальна", страхова компанія) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обгрунтування позовних вимог зазначало, що 15 серпня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ Банк" (далі - ТОВ "БМ Банк"), правонаступником якого є ПАТ "БМ Банк", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 1/94/150808, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 112 200,00 швейцарських франків на поточні потреби зі сплатою 10,99 процентів річних, з кінцевим терміном його повернення 14 серпня 2018 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 15 серпня 2008 року між ТОВ "БМ Банк", правонаступником якого є ПАТ "БМ Банк", та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки № 1/94/150808, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Нідзельською І. Є., зареєстрований у реєстрі за № 2009, за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку банку житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1022 га, що розташована за цією ж адресою.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, у зв`язку з чим станом на 30 жовтня 2014 року у нього виникла заборгованість у розмірі 96 689,49 швейцарських франків, що еквівалентно за курсом НБУ 1 317 396,14 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту -
42 902,54 швейцарських франків, що еквівалентно за курсом НБУ 584 547,92 грн; заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом -
46 319,89 швейцарських франків, що еквівалентно за курсом НБУ 631 109,38 грн; пеня - 7 467,06 швейцарських франків, що еквівалентно за курсом НБУ 101 738,83 грн, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості за кредитним договором.
У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ "БМ Банк" про визнання припиненими зобовʼязань за кредитним договором та договором іпотеки, стягнення безпідставно отриманих коштів.
Зустрічну позовну заяву мотивував тим, що зобовʼязання за кредитним договором, на забезпечення виконання яких між ним та банком укладений договір іпотеки, виконані у повному обсязі ПАТ "Компанія страхування життя "Універсальна", з яким він уклав договір добровільного страхування життя, у звʼязку із встановлення йому другої групи інвалідності.
Посилаючись на наведене, ОСОБА_1 просив: визнати його зобов`язання за кредитним договором від 15 серпня 2008 року № 1/94/150808 та договором іпотеки від 15 серпня 2008 року № 1/94/150808 припиненими, зобов`язати ПАТ "БМ Банк" виключити відповідні записи з Державного реєстру іпотек; стягнути з ПАТ "БМ Банк" на його користь безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 5 494,25 швейцарських франків, 154 774,54 грн та 4 438,00 дол. США.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня
2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 15 травня 2015 року, позов ПАТ "БМ Банк" задоволено. Стягнуто з
ОСОБА_1 на користь ПАТ "БМ Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 96 689,49 швейцарських франків, що у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 1 317 396,14 грн. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 липня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня
2015 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 15 травня
2015 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 липня 2015 року задоволено частково. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2015 року, ухвалу Апеляційного суду Вінницької області
від 15 травня 2015 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 липня 2015 року у частині вирішення вимог ПАТ "БМ Банк" до ОСОБА_1, третя особа - ПАТ "Компанія страхування життя "Універсальна", про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Скасовуючи ухвалені у справі судові рішення з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд України вказав на те, що суди на порушення норм процесуального права неповно встановили фактичні обставини справи, необхідні для правильного застосування статей 254, 257, 261, 267 ЦК України, ураховуючи, що умовами кредитного договору передбачені окремі самостійні зобовʼязання, які деталізують обовʼязок боржника повернути борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обовʼязку.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05 липня 2016 року у задоволенні позовних вимог ПАТ "БМ Банк" відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ "БМ Банк", суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив строк звернення до суду за захистом порушеного права, із заявою про застосування якого звернувся відповідач, оскільки позичальник припинив погашення заборговності за кредитним договором 19 травня 2009 року, тоді як з позовом до суду про стягнення заборгованості кредитор звернувся у листопаді 2014 року, і не довів факт переривання позовної давності, вчиненням позичальником дій, передбачених статтею 264 ЦК України.
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 12 вересня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ "БМ Банк" задоволено частково, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 липня 2016 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов ПАТ "БМ Банк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "БМ Банк" заборгованість за кредитним договором, а саме: 39 162,54 швейцарських франків - заборгованість за тілом кредиту; 17 553,55 швейцарських франків - проценти за користування кредитом; 101 738,83 грн - пеня. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 23 травня 2018 року касаційні скарги ПАТ "БМ Банк" та ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Апеляційного суду Вінницької області від 12 вересня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, оскільки апеляційний суд у порушення вимог пункту 5 частини першої статіт 411 ЦПК України розглянув справу за відсутності відповідача, належним чином не повідомленого про дату, час та місце судового засідання, касаційна скарга якого містить посилання на зазначені прооцесуальні порушення.
Ухвалою Апеляційного суду Віннницької області від 01 листопада 2018 року клопотання Акціонерного товариства "ВТБ Банк" (далі - АТ "ВТБ Банк") про заміну сторони у справі задоволено. Замінено сторону позивача ПАТ "БМ Банк" її процесуальним правонаступником - АТ "ВТБ Банк" у зв`язку з укладенням
13 вересня 2018 року між ПАТ "БМ Банк" та АТ "ВТБ Банк" договором про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами №13092018.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 08 січня 2019 року апеляційну скаргу АТ "ВТБ Банк" задоволено, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 липня 2016 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов АТ "ВТБ Банк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь
АТ "ВТБ Банк" заборгованість за кредитним договором станом на 30 вересня 2014 року у розмірі 63 377,72 швейцарських франків, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 42 902,54 швейцарських франків; заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом -17 553,55 швейцарських франків, пеня -
2 921,63 швейцарських франків.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про пропуск позивачем позовної давності до усіх вимог за кредитним договором. Зокрема суд не урахував, що після зарахування у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором страхової виплати, що у валюті кредиту становило 48 485,78 швейцарських франки, ОСОБА_1 у період з лютого 2012 року по липень 2014 року здійснив погашення кредитної заборгованості на загальну суму 17 809,92 швейцарських франки, з огляду на, що на дату звернення із зазначеним позовом про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, у позичальника відсутня прострочена заборгованість за тілом кредиту, тоді як строкова заборгованість за тілом кредиту становить 42 902,54 швейцарських франки.
Ураховуючи, що заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами у позичальника виникла у червні 2009 року, а з позовом до суду позивач звернувся у листопаді 2014 року, а також зважаючи на те, що умовами кредитного договору визначено окремі самостійні зобов`язання позичальника, які деталізують його обов`язок повернути борг частинами, апеляційний суд дійшов висновку, що позовна давність сплинула лише до вимог про стягнення заборгованості зі сплати процентів за кредитним договором за період з червня 2009 року по жовтень 2011 року (що становить
28 766,34 швейцарських франки), а тому з ОСОБА_1 на користь АТ "ВТБ Банк" підлягають стягненню проценти за користування кредитними коштами за період з листопада 2011 року по 30 жовтня 2014 року, що становить
17 553,55 швейцарських франки.
Оскільки до вимог про стягнення пені встановлено спеціальну позовну давність в один рік (частина друга статті 258 ЦК України), апеляційний суд вважав обгрунтованими вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 пені за прострочення сплати процентів, за період з 30 вересня 2013 року по 29 вересня 2014 року, у розмірі 2 921,63 швейцарських франки.
Узагальнені доводи касаційної скарги та позицій інших учасників справи
У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій заявник просив скасуватипостанову Дніпровського Вінницького апеляційного суду від 08 січня 2019 року та залишити в силі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 липня 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи у справі нове судове рішення про часткове задоволення позову АТ "ВТБ Банк", апеляційний суд неправильно визначив початок перебігу позовної давності, не урахував, що право кредитора на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором виникло 01 жовтня 2009 року,з моменту припинення виконання ним зобовʼязань за кредитним договором у зв`язку із встановленням інвалідності, а отже правильним є висновок суду першої інстанції про те, що банк звернувшись з позовом 30 жовтня 2014 року пропустив позовну давність. Суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки його доводам про те, що на дату звернення ПАТ "БМ Банк" з позовом, розмір страхової виплати ПАТ "Компанія страхування життя "Універсальна" повністю покривав його заборгованість за кредитним договором. Стягуючи з нього заборгованість у розмірі 63 377,72 швейцарських франки, суд вдався до самостійного її обрахунку, належним чином не обгрунтував її, безпідставно відхиливши його клопотання про проведення у справі судової бухгалтерсько-економічної експертизи.
Про укладення договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами від 13 вересня 2018 року він повідомлений не був, про заміну сторони позивача у справі з ПАТ "БМ Банк" на АТ "ВТБ Банк" йому стало відомо лише зі змісту оскаржуваної постанови, відповідні зміни до кредитного договору та договору іпотеки за погодження з ним, не були внесені.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з місцевого суду .
Справа надійшла до Верховного Суду у травні 2019 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій установлено, що 15 серпня 2008 року між ТОВ "БМ Банк", правонаступником якого є ПАТ "БМ Банк", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 1/94/150808, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 112 200,00 швейцарських франків на поточні потреби зі сплатою