Постанова
іменем України
17 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 479/257/18
провадження № 51- 2419км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Бущенка А. П., Стефанів Н. С.,
за участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
прокурора Дехтярук О. К.,
захисника Бездітного В. А. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 19 листопада 2019 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року у кримінальному провадженні № 12018150250000023 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2 та 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 19 листопада 2019 року, залишеним без змін ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року, ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 185 КК - на строк 2 роки, за ч. 3 ст. 185 КК - на строк 3 роки.
На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Відповідно до ст. 71 КК до цього покарання ОСОБА_1 частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 23 травня 2017 року і за сукупністю вироків остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.
Місцевий суд установив, що ОСОБА_1 маючи не зняту і не погашену судимість за злочини проти власності 19 січня 2018 року (у період іспитового строку) близько 21:00 з не зачинених гаража та підсобного приміщення домогосподарства на АДРЕСА_1 повторно таємно викрав належні ОСОБА_2 алюмінієвий казан та мідний кабель загальною вартістю 383.28 грн.
Він же 20 січня 2020 року з будинку на АДРЕСА_2 повторно таємно викрав належні ОСОБА_3 мобільний телефон, принтер та монітор загальною вартістю 1850 грн.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений просить скасувати судові рішення через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та закрити кримінальне провадження у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення його винуватості в суді і вичерпанням можливості їх отримати.
Обґрунтовуючи свої вимоги засуджений вказує, що всупереч п. 6 ч. 2 ст. 242 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) у цьому кримінальному провадженні не було проведено експертизи викрадених предметів для встановлення розміру завданої шкоди, а тому, на його думку, його вина у вчиненні інкримінованих злочинів не доведена поза розумним сумнівом і ґрунтується на припущеннях. У доведеність такої позиції останній також посилається на постанову Верховного Суду від 25 листопада 2019 року у провадженні № 51-10433кмо18 (справа № 420/1667/18).
З огляду на зазначене засуджений вважає, що оскаржувані вирок та ухвала не відповідають вимогам статей 370, 374, 419 КПК і підлягають скасуванню.
Позиція учасників в суді касаційної інстанції
Захисник Бездітний В. А. підтримав касаційну скаргу засудженого і просив її задовольнити.
Прокурор просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржувані рішення без зміни.
Мотиви Суду
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, дійшла висновку про таке.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Відповідно до приписів ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.