ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 461/2694/19
провадження № 51-3220 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів Макаровець А.М., Маринича В.К.,
за участю:
секретаря
судового засідання Крота І.М.,
прокурора Титаренка Ю.О.,
захисника Мицика О.В.,
потерпілого ОСОБА_1,
представника потерпілого Деменка А.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційними скаргами захисників Мицика Олега Володимировича та Ревера Сергія Васильовича на вирок Галицького районного суду м. Львова від 10 грудня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 25 червня 2020 року стосовно
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Львова, який зареєстрований та
проживає за адресою: АДРЕСА_1,
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Галицького районного суду м. Львова від 10 грудня 2019 року, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 25 червня 2020 року, засуджено ОСОБА_2 за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, до покарання у виді арешту на строк 3 місяці.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 07 січня 2019 року, знаходячись неподалік будинку № 18 на просп. Шевченка у м. Львові, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, використовуючи дріб`язковий привід щодо неправильного паркування ОСОБА_1 транспортного засобу "Audi Q7", номерний знак НОМЕР_1 , при цьому достовірно знаючи, що останній є почесним консулом Королівства Бельгії у Західному регіоні України, напав на останнього та наніс йому декілька ударів руками по голові та тілу, заподівши потерпілому легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник Мицик О.В., не погоджуючись із судовими рішеннями через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить їх змінити та призначити ОСОБА_2 покарання у виді штрафу. Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд першої інстанції призначив ОСОБА_2 необґрунтовано суворе покарання, без урахування усіх даних про його особу. Суд апеляційної інстанції погодився з цим рішенням, не навівши достатніх мотивів. Також суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання ГО "Народна самооборона Львівщини" про передачу ОСОБА_2 на поруки колективу.
У касаційній скарзі захисник Ревер С.В., не погоджуючись із судовими рішеннями через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ч.1 ст. 296 на ч. 2 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу. Свої вимоги захисник мотивує тим, що суди неправильно кваліфікували дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 296 КК України, оскільки в діях останнього відсутня суб`єктивна ознака даного складу злочину - вираження явної неповаги до суспільства та загальноприйнятих норм моралі, ОСОБА_2 застосував до потерпілого насильство через особисті неприязні стосунки з ОСОБА_1 .
На касаційні скарги захисників потерпілим ОСОБА_1 подано письмове заперечення, в якому він просить залишити їх без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.
Позиція учасників судового провадження
Захисник Мицик О.В. підтримав подані касаційні скарги, просив їх задовольнити.
Прокурор, потерпілий та його представник заперечили проти задоволення касаційних скарг, просили залишити оскаржувані судові рішення без зміни.
Мотиви Суду
Положенням ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
За змістом ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Згідно зі ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.
Як убачається з матеріалів справи, вказаних вимог закону при розгляді кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 дотримано в повному обсязі.
Касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, та правильність кваліфікації його дій за даною нормою кримінального закону судом зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, про що у судовому рішенні наведено докладні мотиви.
Той факт, що ОСОБА_2 грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, підтверджується наданими в суді першої інстанції показаннями потерпілого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, даними, що містяться у відеозаписі з камер відеоспостережень патрульних поліцейських, висновках експертів.
Так, потерпілий ОСОБА_1 показав про те, що він 07 січня 2019 року, керуючи дипломатичним автомобілем "AudiQ7", номернийзнак НОМЕР_1 , в якому знаходилась також його дружина, припаркувався на 2-3 хвилини на розі вул. Дудаєва та просп. Шевченка у м. Львові, щоб купити води через погане самопочуття, а коли повернувся, то побачив біля вказаного транспортного засобу свого знайомого ОСОБА_2, який зробив йому зауваження щодо неправильного паркування. Він пояснив причину зупинки, проте ОСОБА_2 на його пояснення не реагував, продовжував у зухвалій формі висловлювати образи, а при спробі сісти в автомобіль - несподівано наніс три удари кулаками в голову, від яких він ударився головою об транспортний засіб та втратив свідомість. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що по прибуттю патрульної поліції ОСОБА_2 продовжував поводитись зухвало, ображав його як людину і дипломата, оскільки добре знав його дипломатичну місію.
Свідок ОСОБА_3 показала про те, що вона 07 січня 2019 року знаходилась у салоні автомобіля "AudiQ7", яким керував її чоловік ОСОБА_1, останній припаркував указаний транспортний засіб на розі вул. Дудаєва та просп. Шевченка у м. Львові на декілька хвилин, щоб купити води. Коли він повернувся, то до авто підійшов ОСОБА_2, який почав його ображати через неправильну парковку автомобіля, її чоловік намагався пояснити ОСОБА_2 причину зупинки, проте останній не реагував та продовжував ображати, принижувати потерпілого в особливо зухвалій формі. Коли її чоловік намагався сісти в автомобіль, ОСОБА_2 наніс йому декілька ударів кулаками в голову, внаслідок чого потерпілий ударився головою об деталі транспортного засобу. Вона почала кричати та вийшла з автомобіля, після чого викликала поліцію. Весь час ОСОБА_1 намагався зупинити хуліганські дії ОСОБА_2, проте останній на це не реагував, по прибуттю патрульної поліції також поводився зухвало та ображав її чоловіка, як дипломата.