Постанова
Іменем України
22 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 753/18335/19
провадження № 61-13276св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - Гарницького Павла Петровича на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 січня 2020 року у складі судді Лужецької О. Р. та постанову Київського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Писаної Т. О., Приходька К. П., Журби С. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення.
Позовна заява мотивована тим, що вона є основним квартиронаймачем особового рахунку за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказувала, що в квартирі окрім неї зареєстрована її онука - ОСОБА_2, яка змінила замки від вхідних дверей та не допускає її до квартири, чим порушує її права користування житловим приміщенням.
Враховуючи наведене просила суд зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 та вселити її у спірну квартиру.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 15 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 .
Вселено ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1 .
Вирішено питання щодо судових витрат.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що ОСОБА_2 чинить ОСОБА_1 перешкоди в користуванні житлом, в результаті чого остання не може потрапити до квартири, де вона зареєстрована та має право проживати.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У вересні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - Гарницького П. П .
Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 грудня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Гарницький П. П., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, суд розглянув справу за відсутності учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Узагальнені доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди помилково послалися на лист Дарницького УП ГУНП в м. Києві як на доказ, що підтверджує позовні вимоги ОСОБА_1 стосовно перешкоджання їй в користуванні спірною квартирою. У вказаному повідомленні відсутня інформація, що перевіркою встановлено факт перешкоджання ОСОБА_2 позивачу в користуванні квартирою.
Вказує, що у спірній квартирі ОСОБА_2 проживає разом із своїм чоловіком та двома неповнолітніми дітьми. У спірній квартирі зареєстровано п`ятеро осіб: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Зазначає, що з червня 2008 року позивач добровільно виїхала зі спірної квартири та не проживає у ній.
Крім того, вказує, що до участі і справі не було притягнуто інших кварторонаймачів, які також мають право користування спірною квартирою.
Посилається на те, що чоловік ОСОБА_2 - Білик В. О. є адвокатом, у якого перебуває багато кримінальних проваджень, які містять адвокатську таємницю, а тому проживання ОСОБА_1 в однокімнатній квартирі, у якій зберігаються матеріали кримінальних проваджень, може призвести до їх розголошень, що суперечить чинному законодавству України.
Також вказує, що позивач, яка з 2008 року не проживає у спірній квартирі, згідно статей 71, 72 ЖК УРСР втратила право на користування квартирою, а тому будь-які її права з боку відповідача не порушені.
Відзив на касаційну скаргу сторонами не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З довідки № Ц-301, виданої 21 червня 2019 року комунальним концерном "Центр комунального сервісу" Дарницького району м. Києва, вбачається, що основним квартиронаймачем особового рахунку за адресою: АДРЕСА_1 по програмному забезпеченню ПАК "ЄСАН" є ОСОБА_1 (а. с.9).
Як вбачається із відомостей електронного реєстру територіальної громади м. Києва "ГІОЦ/КМДА", ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а. с.14).
Згідно з листом Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві № Ц-2370/125/48/04-2019 ОСОБА_1 зверталась до Дарницького УП ГУ НП у м. Києві з приводу того, що онука ОСОБА_2 без дозволу замінила замки від вхідних дверей та не дає змоги користуватися квартирою АДРЕСА_1 .
Допитана в якості свідка ОСОБА_1 пояснила, що її онука ОСОБА_2 замінила замки від вхідних дверей та не допускає її до квартири АДРЕСА_1 .
Допитана в якості свідка ОСОБА_8 , яка є подругою позивачки, пояснила, що ОСОБА_1 цілими днями ходить по вулиці, оскільки її онука замінила замки від вхідних дверей та не впускає позивачку до квартири АДРЕСА_1, в якій вона зареєстрована.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.