Постанова
Іменем України
22 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 750/8002/19
провадження № 61-23255св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - виконавчий комітет Чернігівської міської ради,
треті особи: квартирно-експлуатаційний відділ міста Чернігова, Міністерство оборони України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу виконавчого комітету Чернігівської міської радина рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 19 вересня 2019 року у складі судді Коверзнева В. О. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 11 грудня 2019 рокуу складі колегії суддів: Бобрової І. О., Мамонової О. Є., Шитченко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до виконавчого комітету Чернігівської міської ради, третя особа: квартирно-експлуатаційний відділ
міста Чернігова.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 631 від 13 грудня 2018 року "Про розгляд клопотання щодо зміни статусу службового житла" відмовлено ОСОБА_1 у зміні статусу службової квартири АДРЕСА_1 та закріпленні її за його сім`єю.
Вказаним рішенням порушено його право на забезпечення постійним житлом, що гарантоване Конституцією України та законами України; дане рішення ухвалено незважаючи на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова
від 14 вересня 2018 року, яким визнано протиправним попереднє рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 214 від 17 травня 2018 року про відмову КЕВ міста Чернігова у зміні статусу службової квартири
АДРЕСА_1 та закріпленні її за зареєстрованою і проживаючою у ній сім`єю позивача. Вказував, що він проходить безперервну військову службу у Збройних Силах України та має вислугу 33 роки, є учасником бойових дій та має контузію, а тому відповідно до вимог закону має право на отримання житла для постійного проживання.
ОСОБА_1 просив визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 631 від 13 грудня 2018 року "Про розгляд клопотання щодо зміни статусу службового житла" щодо відмови у зміні статусу службової квартири АДРЕСА_1 та закріпленні її за його сім`єю; зобов`язати виконавчий комітет Чернігівської міської ради прийняти рішення, яким виключити із числа службових квартир - квартиру за адресою:
АДРЕСА_2 з наданням її для постійного проживання йому та членам його сім`ї.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 18 липня 2019 року до участі в справі як третю особу на стороні позивача залучено квартирно-експлуатаційний відділ міста Чернігів.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 05 серпня 2019 року до участі в справі як третю особу на стороні відповідача залучено Міністерство оборони України.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 19 вересня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано пункт 1.1 рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 13 грудня 2018 року № 631 про відмову КЕВ міста Чернігова у зміні статусу службової трикімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Зобов`язано виконавчий комітет Чернігівської міської ради прийняти рішення про виключення квартири АДРЕСА_1 із числа службових жилих приміщень з подальшим її наданням ОСОБА_1 для постійного проживання разом із членами сім`ї.
Стягнуто з виконавчого комітету Чернігівської міської ради на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що відмова у зміні статусу службової трикімнатної квартири АДРЕСА_1 та в закріпленні її за сім`єю ОСОБА_1, що зареєстрована і проживає в ній, є незаконною і такою, що порушує житлові права позивача.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року апеляційну скаргу виконавчого комітету Чернігівської міської ради залишено без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 19 вересня 2019 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу виконавчого комітету Чернігівської міської ради, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
23 грудня 2019 року виконавчий комітет Чернігівської міської ради через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 19 вересня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, помилково вважаючи незаконним рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради, не навели жодної норми, яка порушувала б норми законодавства.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Деснянського районного суду міста Чернігова.
У січні 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги виконавчого комітету Чернігівської міської ради на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова
від 19 вересня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду
від 11 грудня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла
до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Фактичні обставини справи
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є полковником Збройних Сил України (далі - ЗСУ), проходить безперервну військову службу з 01 серпня 1989 року, наразі перебуває на посаді заступника командувача військ з територіальної оборони управління оперативного командування "Північ" Сухопутних військ Збройних Сил України у Військовій частині А4583 (місто Чернігів).
Станом на 01 липня 2019 року позивач має календарну вислугу в Збройних Силах України 29 років 11 місяців та загальну вислугу - 32 роки 4 місяці 2 дні.
ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Полковник ОСОБА_1 перебуває в загальній черзі на покращення житлових умов Чернігівського гарнізону (місто Чернігів) під номером 988, на першочерговій - під номером 473.
На підставі ордеру виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2017 року ОСОБА_1 та членам його сім`ї виділено службову трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Протоколом засідання комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах ЗСУ від 22 листопада 2017 року комісією затверджено список військовослужбовців, квартири яких пропонується виключити з числа службового житла Міністерства оборони України, серед яких і квартира, в якій проживає сім`я ОСОБА_1 .
Начальником КЕВ міста Чернігів 30 листопада 2017 року голові Чернігівської міської ради ОСОБА_2 був направлений лист № 2634 з проханням винести рішення про виключення з числа службових трьох квартир із числа службових та надати їм статус квартир для постійного проживання, серед яких була службова квартира, в якій проживає родина полковника ОСОБА_1 .
Листом від 19 грудня 2017 року за № 1008 Управління квартирного обліку та приватизації житлового фонду Чернігівської міської ради повідомило КЕВ міста Чернігів про те, що виконавчий комітет міської ради не вбачає за доцільне надання дозволу на зміну статусу службового житла громадянам, які прожили у займаному житловому приміщенні менше 10 років.
Листом начальника Чернігівського гарнізону генерал-майора Кравченка В. А.
від 26 січня 2018 року № 230, за погодженням начальника КЕВ міста Чернігів підполковника Дмитренка О. В., повторно було направлено на адресу голови Чернігівської міської ради клопотання стосовно винесення питання на розгляд виконавчого комітету Чернігівської міської ради та прийняття рішення про виключення одинадцяти квартир із числа службових і надання їм статусу квартир для постійного проживання, серед яких службова трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_3, в якій проживає родина полковника ОСОБА_1 .
Листом секретаря Чернігівської міської ради від 16 лютого 2018 року
№ 1-27/20-839 було повторно відмовлено у виключенні квартир з числа службових, у тому числі і службової квартири, в якій проживає родина полковника
ОСОБА_1 . Підставою для відмови зазначено, що в клопотанні КЕВ про виключення даного житла з числа службових не достатньо мотивовано підстави його виключення із службового житла, а саме, відсутності потреби у його подальшому використанні, та оскільки Міністерство оборони України не ліквідовано, то вбачається і необхідність (потреба) подальшого використання квартири, як службового приміщення.
Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 травня 2018 року № 124 (підпункт 3.6 пункт 3) відмовлено КЕВ міста Чернігова у зміні статусу службової трикімнатної квартири
АДРЕСА_4 та закріпленні її за зареєстрованою і проживаючою у ній сім`ї ОСОБА_1 (а.с.40)
Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 14 вересня 2018 року, яке набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_1 до виконавчого комітету Чернігівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано пункт 3.6 пункту 3 рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 травня 2018 року № 214 про відмову у виключенні із числа службових жилих приміщень квартири АДРЕСА_1 та закріпленні її за зареєстрованою і проживаючою у ній сім`єю ОСОБА_1, зобов`язано виконавчий комітет Чернігівської міської ради розглянути питання про виключення із числа службових квартиру за адресою: АДРЕСА_3, з наданням її для постійного проживання ОСОБА_1
13 грудня 2018 року виконавчий комітет Чернігівської міської ради прийняв рішення за № 631, пунктом 1.1 якого відмовив у задоволенні вимог КЕВ міста Чернігова про зміну статусу службової трикімнатної, житловою площею 56,1 кв. м, квартири АДРЕСА_1 та закріпленні її за зареєстрованою і проживаючою в ній сім`єю ОСОБА_1 . Квартира виділялась згідно з рішенням виконавчого комітету міської ради від 16 березня 2017 року № 116.
Мотиви з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права