Постанова
Іменем України
23 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 209/4512/14-ц
провадження № 61-6041св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
правонаступник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
представник відповідача - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 ,правонаступником якої є ОСОБА_2, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Городничої В. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_5, після смерті якої відкрилася спадщина на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Спадкоємцями за законом після смерті матері є він та ОСОБА_3 -його племінник та онук спадкодавця, які у встановлений законом строк звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.
Позивач вказував, що ще за життя відносини між спадкодавцем та відповідачем погіршилися, останній не відвідував бабусю, яка останні роки перед смертю тяжко хворіла та через похилий вік була майже у безпорадному стані, потребувала постійного піклування та догляду, проте жодної матеріальної допомоги чи моральної підтримки ОСОБА_3 їй не надавав.
Посилаючись на те, що відповідач свідомо ухилявся від надання спадкодавцю будь-якої допомоги, позивач просив усунути його від права на спадкування за законом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 грудня 2014 року у складі судді Багбая Є. Д. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Усунуто ОСОБА_3 від права на спадкування після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із доведеності позивачем, що спадкодавець перед смертю важко хворіла, через похилий вік була майже у безпорадному стані, потребувала постійного піклування, догляду та матеріальної допомоги, від надання якої відповідач ухилявся.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 червня 2019 року заяву ОСОБА_3, подану його представником ОСОБА_4, про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 грудня 2014 року залишено без задоволення.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року заочне рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 грудня 2014 року скасовано.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження необхідності усунення відповідача від права на спадкування, не доведено перебування ОСОБА_5 у безпорадному стані, а також того, що остання потребувала сторонньої допомоги. Суд також зазначив, що відсутні докази того, що у ОСОБА_5 була необхідність саме у допомозі відповідача, а допомоги, яку їй надавав син, була недостатньо для неї.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Представник ОСОБА_1 - адвокат Чупилко Ю. С. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні спору.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду у справах: № 752/12158/14-ц, № 766/810/17, № 756/11676/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник вказує на порушення норм процесуального права, що унеможливлює встановлення фактичних обставин справи, оскільки судом не досліджено зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_4 подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін, яке ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зазначав, що апеляційний суд, виходячи із відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження необхідності усунення відповідача від права на спадкування, дійшов обґрунтованого висновку про відмову позивачеві у позові.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 24 червня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі. Витребувано справу № 209/4512/14-ц з Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Касаційне провадження відкрито з підстав посилання заявника на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме, застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду у справах: № 752/12158/14-ц, № 766/810/17, № 756/11676/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також порушення норм процесуального права, що унеможливлює встановлення фактичних обставин справи, оскільки судом не досліджено зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 03 листопада 2020 року зупинено касаційне провадження в указаній справі до залучення до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2020 року поновлено касаційне провадження у справі № 209/4512/14-ц.
Залучено до участі у справі правонаступника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
Фактичні обставини справи
Апеляційний суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, після смерті якої відкрилася спадщина за законом на житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 57,4 кв. м, житловою площею 38,6 кв. м.
Спадкоємцями ОСОБА_5 першої черги за законом є її син ОСОБА_1 та онук ОСОБА_3 за правом представлення після смерті свого батька ОСОБА_6, який помер до моменту відкриття спадщини після смерті своєї матері.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у встановлений законом строк прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 шляхом звернення з відповідною заявою до нотаріальної контори.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, передбачених цим Кодексом.
Так, підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, правонаступником якого є ОСОБА_2, стали пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме: неврахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у справах: № 752/12158/14-ц, № 766/810/17, № 756/11676/16-ц, а також пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливлює встановлення фактичних обставин справи, оскільки судом не досліджено зібрані у справі докази.