Постанова
Іменем України
22 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 753/23907/15-ц
провадження № 61-12586св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "АВТ Баварія",
відповідач - ОСОБА_1,
представник відповідача - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_2, на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва
від 02 березня 2020 року у складі судді Даниленко В. В. та постанову Київського апеляційного суду від 22 липня 2020 року у складі колегії суддів: Вербової І. М., Саліхова В. В., Шахової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "АВТ Баварія" (далі - ТОВ "АВТ Баварія") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "АВТ Баварія" 999 817, 37 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 червня 2011 року між ним та ОСОБА_3 укладений контракт № 11-994 про продаж нового автомобіля марки BMW F10 535і xDrive, номер кузова НОМЕР_1, вартістю
850 368, 75 грн, який того ж дня, після оплати ОСОБА_3 його вартості, був переданий покупцю згідно з актом прийому-передачі № 11-582.
26 квітня 2013 року ОСОБА_3 надіслав на адресу ТОВ "АВТ Баварія" заяву від 18 квітня 2013 року про відмову від контракту з вимогою про повернення сплачених за автомобіль грошових коштів. Зі своєї сторони, ОСОБА_3 зобов`язався після отримання грошових коштів повернути автомобіль.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, після його смерті заведено спадкову справу від 10 червня 2015 року № 56174501. Спадкоємцем після смерті померлого ОСОБА_3 є його син ОСОБА_1, якому 19 листопада
2014 року приватний нотаріус Панченко А. П. видала свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого він прийняв у спадщину автомобіль марки BMW, модель 535і, 2011 року випуску, номер кузову НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
ТОВ "АВТ Баварія" 18 листопада 2014 року приватному нотаріусу
Панченко А. П. подана претензія кредитора, якою товариство просило нотаріуса повідомити спадкоємців ОСОБА_4 про наявність у нього вимоги щодо автомобіля. До цієї претензії ТОВ "АВТ Баварія" також долучені копія заяви від 18 квітня 2013 року, в якій ОСОБА_3 зобов`язався повернути автомобіль, та докази повернення ТОВ "АВТ Баварія" вартості автомобіля в сумі 850 368, 75 грн.
Приймаючи автомобіль у спадщину від ОСОБА_3, ОСОБА_1 був обізнаний і погодився з тим, що на момент відкриття спадщини у
ОСОБА_3 існував обов`язок не використовувати автомобіль і забезпечити його збереження у стані, який існував на момент виявлення недоліків, з метою повернення автомобіля ТОВ "АВТ Баварія", а тому
ОСОБА_1 одночасно із цим прийняв обов`язок, який раніше існував у спадкодавця ОСОБА_3 і не припинився внаслідок його смерті.
02 грудня 2014 року ТОВ "АВТ Баварія" надіслало на адресу ОСОБА_1, як нового власника автомобіля, письмову вимогу про повернення автомобіля. Відповідь на цю вимогу не надходила.
У подальшому, 10 квітня 2015 року, під час технічного обслуговування автомобіля у сервісному центрі ТОВ "АВТ Баварія" (акт виконаних робіт
від 10 квітня 2015 року № 342751) товариство дізналося про зміну власника автомобіля з ОСОБА_5 на ОСОБА_6, про що свідчить копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 07 квітня 2015 року,
серії НОМЕР_3 .
У зв`язку з продажем автомобіля, який ОСОБА_1 був зобов`язаний повернути ТОВ "АВТ Баварія", ОСОБА_1 повинен відшкодувати ТОВ "АВТ Баварія" збитки у розмірі вартості автомобіля, яка становить 999 817, 37 грн відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження
від 16 листопада 2015 року № 20602/15-54.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції, яке переглядалося за нововиявленими обставинами
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 17 березня
2016 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "АВТ Баварія" в рахунок відшкодування завданих збитків 999 817, 37 грн. Також судом стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "АВТ Баварія" у рахунок відшкодування судових витрат 14 997, 27 грн.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, що після смерті ОСОБА_3 відповідно до правил статей 1218, 1282 ЦК України спадкоємець ОСОБА_1 був зобов`язаний повернути позивачу автомобіль. Оскільки прийнятий відповідачем у спадщину автомобіль був ним проданий, він повинен відшкодувати позивачу збитки у розмірі вартості автомобіля, яка становить 999 817, 37 грн, що підтверджується висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 16 листопада 2015 року № 20602/15-54. Відповідно до пункту 8 частини другої статті 16 ЦК України відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом. Особа, якій завдано збитків внаслідок порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування згідно зі статтею 22 ЦК України.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17 березня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову
ТОВ "АВТ Баварія".
Постановою Верховного Суду від 12 грудня 2018 року рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року скасовано, заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17 березня 2016 року залишено в силі. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17 березня 2016 року у справі № 753/23907/15-ц за нововиявленими обставинами за результатами якого просив вищевказане судове рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "АВТ Баварія", відмовити.
Заявник зазначав, що підставою для задоволення позовних вимог став висновок суду про наявність його, як спадкоємця. При цьому, суд посилався на те, що 07 травня 2013 року ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_7 уклали договір відступлення права вимоги (цесії), за яким до останнього перейшло право вимоги за контрактом, в тому числі право вимагати повернення
850 367 грн 75 коп.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 30 липня 2013 року, яке постановою Київського апеляційного господарського суду залишено без змін, позовні вимоги ФОП ОСОБА_7 до ТОВ "АВТ Баварія" в частині стягнення 850 368 грн 75 коп. на підставі договору уступки права вимоги, задоволено.
У подальшому, ТОВ "АВТ Баварія" звернулося до суду з позовом про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (цесії), за яким до ФОП ОСОБА_7 перейшло право вимоги за контрактом та з урахуванням якого, 17 березня 2016 року Дарницьким районним судом
м. Києва було ухвалено судове рішення, щодо якого заявником подана заява про його перегляд за нововиявленими обставинами.
Заявник зазначав, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва
від 07 травня 2019 року, яке постановою Київського апеляційного суду
від 11 вересня 2019 року залишено без змін, договір про відступлення права вимоги (цесії) між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_7, визнано недійсним.
Таким чином, на момент ухвалення судового рішення, а саме станом на
17 березня 2016 року, вищевказаний договір про відступлення права вимоги (цесії) був чинним, проте підстави його недійсності існували вже на той час.
Враховуючи вищенаведене, заявник вважав, що рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17 березня 2016 року підлягає перегляду за нововиявленими обставинами.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02 березня 2020 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 липня 2020 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 17 березня 2016 року за нововиявленими обставинами відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із заявою про перегляд заочного рішення за нововиявленими обставинами, яке було ухвалено судом 17 березня
2016 року. Так, обставина на яку ОСОБА_1 посилається у вказаній заяві та апеляційній скарзі як на нововиявлену, є визнання договору про відступлення права вимоги (цесії), укладеного 07 травня 2013 року між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_7, недійсним. Разом з тим, вищевказаний договір було визнано недійсним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 07 травня 2019 року. Таким чином, зазначена ОСОБА_3 обставина, яку останній вважає нововиявленою, не існувала на час ухвалення заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва
від 17 березня 2016 року, а вона виникла у травні 2019 року, тобто після ухвалення вказаного рішення.
Враховуючи вищенаведене, суди дійшли висновків щодо відсутності підстав для задоволення заяви про перегляд заочного рішення за нововиявленими обставинами, оскільки, зазначена ОСОБА_3 обставина, не є нововиявленою в розумінні статті 423 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2020 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 травня 2019 року у справі № 753/20438/17 вступило в законну силу з 11 вересня 2019 року, а відповідно саме тоді ОСОБА_1 були виявлені істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі йому як особі, що звертається із заявою, на час розгляду справи.
На момент прийняття судового рішення, щодо якого подавалася заява про його перегляд за нововиявленими обставинами, договір про відступлення права вимоги (цесії) між батьком ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_7 не був визнаний недійсним, але підстави його недійсності існували, що власне і підтверджується рішенням Дарницького районного суду м. Києва
від 07 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року.
Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України, яка при розгляді заяви ОСОБА_1 була застосована неправильно, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У вересні 2020 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2020 року справу за заявою
ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду
м. Києва від 17 березня 2016 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ТОВ "АВТ Баварія" до ОСОБА_1 про відшкодування збитків призначено до розгляду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ "АВТ Баварія" на касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником -
ОСОБА_2 , у якому воно просило вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 17 березня