Постанова
Іменем України
24 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 369/7170/18
провадження № 61-5154св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О.,
Мартєва С. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа- Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року в складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту проживання з особою на день її смерті.
Заява мотивована тим, що на момент смерті матері заявника - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), він проживав разом з нею у квартирі
АДРЕСА_1 .
Встановлення вказаного факту (постійного проживання з матір`ю) необхідно заявнику для реалізації його прав як члена сім`ї померлого пенсіонера ОСОБА_2 на отримання пенсії спадкодавця, що передбачені
статтею 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених
з військової служби, та деяких інших осіб" та статтею 52 Закону
України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Розмір недоотриманої пенсії складає 57 337,60 грн.
Так, ОСОБА_1 подав до Пенсійного фонду України необхідні для виплати пенсії документи, проте у такій виплаті було відмолено та зазначено, що йому необхідно надати довідку про те, що на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пенсіонерки ОСОБА_2 заявник проживав разом з нею. У разі неможливості надання такої довідки, підставою для виплати недоотриманої пенсії може бути рішення суду про встановлення факту сумісного проживання.
На день смерті матері ОСОБА_2, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1, заявник перебував разом з нею у місті Донецьку та особисто отримав в цей день довідку про причину її смерті, а в подальшому отримав свідоцтво про її смерть та здійснив поховання.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив встановити факт його постійного проживання разом з ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на день її смерті, на час відкриття спадщини у квартирі
АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 30 жовтня 2018 року (в складі судді Ковальчук Л. М.) у задоволенні заяви відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що зібрані у справі докази та пояснення заявника не підтверджують факт його постійного проживання разом з ОСОБА_2 на день її смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Постановою Київського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що подані заявником докази не підтверджують, а спростовують заявлені
у справі вимоги. Так, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зокрема на час смерті останньої, проживали за різними адресами, тому заява про встановлення факту проживання з особою на день її смерті не може бути задоволена під час розгляду цієї справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його заяву про встановлення факту проживання з особою на день її смерті, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 поживав разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 з 1964 року, зокрема і на час смерті останньої, проте у зв`язку
з характером роботи часто перебував у відрядженнях за межами вказаного населеного пункту.
Апеляційний суд не дослідив належним чином зібрані у справі докази, які підтверджують заявлені у справі вимоги, тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 . При цьому судом апеляційної інстанції не враховано, що реєстрація місця проживання має формальний характер і дозволяє лише вести статистичний облік населення, а також не вимагає від громадян України фактичного проживання у зареєстрованому місці та, відповідно, не свідчить про факт такого проживання.
Разом з тим, внутрішнє переміщення внаслідок антитерористичної операції на сході країни має тимчасовий характер (до часу звільнення тимчасово окупованої території) і не може свідчити про зміну фактичного місця проживання заявника та, відповідно, не має значення для розгляду цієї справи.
Інший учасник справи відзиву на касаційну скаргу не направив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Касаційна скарга подана до Верховного Суду ОСОБА_1 13 березня
2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Суди встановили, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2, яка померла
ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьку.
Відповідно до паспорта громадянина України місцем проживання
ОСОБА_2 з 22 травня 1964 року є квартира АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою від 26 листопада 2014 року про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, за життя ОСОБА_2 постійно проживала
у квартирі АДРЕСА_1 та перемістилася
з тимчасово окупованої території (району проведення антитерористичної операції) у квартиру АДРЕСА_2 .
Квартиру АДРЕСА_2 та квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2 вказала як адреси свого проживання у заяві від 26 листопада 2014 року, яку вона подавала до пенсійного фонду.
Відповідно до паспорта громадянина України місцем проживання
ОСОБА_1 з 22 вересня 2000 року є будинок
АДРЕСА_3 .
Згідно з довідкою від 19 листопада 2014 року про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, ОСОБА_1 постійно проживав у будинку АДРЕСА_3 і перемістився з тимчасово окупованої території (району проведення антитерористичної операції) у будинок АДРЕСА_4 .
Відповідно до довідки від 14 грудня 2016 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1
є будинок АДРЕСА_3, фактичним його місцем проживання (перебування) є будинок
АДРЕСА_4 .
ОСОБА_1 02 квітня 2018 року звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою, в якій просив здійснити нарахування та виплату йому недоотриманої пенсії після померлої ОСОБА_2, надати йому завірені копії визначеного розміру пенсії
і щомісячних нарахувань за весь період нездійснених виплат, а також здійснити йому нарахування та виплату допомоги у зв`язку зі смертю пенсіонера. У цій заяві ОСОБА_1 указав адресу свого перебування: будинок АДРЕСА_4, а також адресу листування: будинок
АДРЕСА_5 .
Листом від 02 серпня 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області повідомило ОСОБА_1 про те, що у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 на рахунку Пенсійного фонду України залишилась недоотримана пенсія у розмірі 57 337,60 грн, та визначило перелік документів, які має надати заявник для отримання зазначених коштів, зокрема вказано про необхідність надати довідку про те, що на день смерті пенсіонерки заявник проживав разом з нею, та копії документів, які підтверджують родинний зв`язок з померлою.
Крім того, листом від 02 серпня 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для розгляду питання щодо виплати недоотриманої пенсії
ОСОБА_2 у зв`язку з ненаданням довідки про те, що на день смерті пенсіонерки заявник проживав разом з нею або рішення суду про встановлення факту сумісного проживання, а також про проведення виплати допомоги на поховання.
Адресою ОСОБА_1 в цих двох листах вказано будинок
АДРЕСА_4 .
У заявах, адресованих начальнику штабу АТЦ Служби безпеки України
від 10 травня 2018 року та Головному центу обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 16 травня 2018 року, заявник вказував зареєстроване місце свого проживання у будинку