Постанова
Іменем України
22 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 643/16464/17
провадження № 61-4405св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - державний виконавець Московського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Кійко Ірина Олександрівна,
заінтересовані особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на постанову Харківського апеляційного суду у складі колегії суддів:
Котелевець А. В., Піддубного Р. М., Тичкової О. Ю., від 16 січня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог подання
У грудні 2017 року державний виконавець Московського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Кійко І. О. (далі - державний виконавець Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області) звернулася до суду із поданням про визначення частки майна боржника у майні у порядку статті 443 ЦПК України.
Подання мотивовано тим, що на примусовому виконанні Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області перебуває зведене виконавче провадження № 54841463 з виконання виконавчих документів, а саме: виконавчого листа № 2011/9106/12, виданого 30 серпня 2017 року Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 233 700 грн; виконавчого листа № 2011/9106/12, виданого 30 серпня 2017 року Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_3 на користь
ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 233 700 грн. Під час примусового виконання рішення суду виконавцем встановлено, що у ОСОБА_3 відсутнє майно, яке належить на праві власності. На виконання вимог статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року "Про виконавче провадження" з метою вжиття передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішення суду та наданих матеріалів стягувачам стало відомо, що боржник перебуває у шлюбі з ОСОБА_4, шлюб з якою зареєстрований 13 січня 2001 року. 26 грудня 2007 року ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу придбала у власність квартиру АДРЕСА_1 . В цей же день між ОСОБА_3 та ВАТ "КБ "Надра", правонаступником якого є ПАТ "КБ "Надра", укладено договір іпотеки, предметом якого є вищезазначена квартира. Зазначають, що вищевказане майно набуте під час шлюбу боржника ОСОБА_3, тому належить до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя. Боржник добровільно рішення суду не виконує, у зв`язку з чим державний виконавець просить визначити частку майна боржника у праві спільної сумісної власності.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова у складі судді
Сугачової О. О. від 15 серпня 2018 року у задоволенні подання державного виконавця відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що державним виконавцем не підтверджено належними та допустимими доказами факт перебування боржника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі, тому суд дійшов висновку, що підстави вважати квартиру АДРЕСА_1, яка придбана на ім`я ОСОБА_4, спільною сумісною власністю відсутні.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 16 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2018 року скасовано і прийнято нову постанову про задоволення подання.
Визначено, що ідеальна частка, яка належить ОСОБА_3 у спільній сумісній власності на квартиру
АДРЕСА_1 становить Ѕ частку.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спірну квартиру придбано у період перебування подружжя ОСОБА_4 у шлюбі. ОСОБА_3 не спростовано презумпцію спільності права власності подружжя на нерухоме майно. Оскільки квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності подружжя, ідеальна частка, яка належить ОСОБА_3, становить 1/2 частку квартири, у зв`язку із чим подання підлягає до задоволення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ПАТ "КБ "Надра" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення подання, оскільки спірну квартиру придбано ОСОБА_4 не за спільні кошти подружжя, а за рахунок кредитних коштів, наданих банком. Крім того, суд не звернув уваги на зміст положення статті 50 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якого звернення стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому проживає боржник, проводиться в останню чергу, однак державний виконавець не надав доказів відсутності у боржника іншого майна чи коштів, на які може бути звернено стягнення. Вказує, що у прохальній частині апеляційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до того ж суду для продовження розгляду, однак суд вийшов за межі вимог скарги, прийнявши нову постанову про задоволення подання державного виконавця, чим порушив приписи статті 367 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу
У травні 2019 року від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останні посилаються на необґрунтованість доводів скарги та законність прийнятої судом апеляційної інстанції постанови.
У травні 2019 року від ОСОБА_4 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона вказує на те, що суд апеляційної інстанції не повідомив її належним чином про місце, дату та час судового розгляду справи.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 11 листопада 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На примусовому виконанні Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області перебуває зведене виконавче провадження № 54841463 з виконання виконавчих документів, а саме: виконавчого листа № 2011/9106/12, виданого 30 серпня 2017 року Дзержинським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 233 700 грн; виконавчого листа № 2011/9106/12, виданого 30 серпня 2017 року Дзержинським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 233 700 грн.
Боржник з 13 січня 2001 року перебував у шлюбі з ОСОБА_4, який було розірвано на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова
від 14 липня 2011 року.
26 грудня 2007 року ВАТ "КБ Надра", правонаступником якого є
ПАТ КБ "Надра", та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позичальнику надані кредитні кошти у розмірі 148 336 доларів США, для придбання квартири АДРЕСА_1 .
26 грудня 2007 року укладено договір купівлі - продажу, відповідно до умов якого ОСОБА_8 продав ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 .
У пункті 5.2 договору зазначено, що покупець ОСОБА_4 на момент придбання даної квартири перебуває у шлюбі, її чоловіком подана заява про згоду на укладення цього договору.
26 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ПАТ "КБ "Надра" здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За змістом частини шостої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.