Постанова
Іменем України
22 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 500/5177/17
провадження № 61-704св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, у складі судді Грубіян Л. І., від 19 березня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Комлевої О. С., Цюри Т. В., від 07 листопада 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування позову вказав, що будучи незадоволеним виконанням укладеного між сторонами договору про надання правової допомоги, відповідач, який був його клієнтом за цим договором, 03 квітня 2017 року написав на нього скаргу до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області (далі - КДКА Черкаської області), у якій виклав безпідставні звинувачення відносно нього як адвоката.
У зазначеній скарзі відповідач також вказав (мовою оригіналу): "Кассационный суд г. Києва "макнул" адвоката ОСОБА_1". Це висловлювання не відповідає дійсності та принижує його честь, гідність та ділову репутацію. Разом із тим, зазначив, що відповідач здійснював незаконну фіксацію його розмов за допомогою технічного аудіо засобу.
Крім того, 14 вересня 2017 року він отримав скаргу відповідача від 12 вересня 2017 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області № 304 від 28 квітня 2017 року, яким відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно нього по скарзі відповідача від 03 квітня 2017 року.
Внаслідок неправомірних дій відповідача йому було завдано моральні страждання і він був змушений звертатися за медичною допомогою.
Він у повному обсязі виконав вищезазначений договір про надання правової допомоги відповідачу, а останній порушив його права як людини та адвоката, чим спричинив йому моральну шкоду, розмір якої слід визначити у суму 100 000 грн.
У лютому 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення моральної та матеріальної шкоди.
В обґрунтування своїх вимог вказав, що внаслідок тривалого розгляду його справи у зв`язку із наданням йому ОСОБА_1 адвокатських послуг неналежної якості, він узяв у борг та витратив значні кошти на оплату цих послуг. Надаючи адвокатські послуги, ОСОБА_2 вийшов за межі укладеного між ними договору, чим свідомо затягнув розгляд справи з метою отримання від нього більшої, ніж обумовлена договором, суми коштів в якості оплати наданої правової допомоги.
Моральну шкоду від протиправної поведінки відповідача він оцінює у 100 000 грн, яка полягає у розладі його душевного здоров`я.
Внаслідок вчинення адвокатом щодо нього вищевказаних протиправних дій,
Йому завдано моральну шкоду, яку він оцінив у 100 000 грн, а також майнову шкоду в сумі 1 100 доларів США.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_2 просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заподіяну йому моральну шкоду в сумі 50 000 грн та майнову шкоду в розмірі 1 100 доларів США, що еквівалентно 30 668 грн, сплачених ним як гонорар за роботу адвоката ОСОБА_1, а також сплачений судовий збір.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04 вересня 2018 року вказані позови об`єднані у одне провадження.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 березня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 було відмовлено.
Предметом апеляційного розгляду справи було рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 березня 2019 року в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 .
Постановою Одеського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2, а рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 березня 2019 року - без змін.
Судові рішення в частині вирішення судами позовних вимог ОСОБА_2 мотивовані тим, що останній не надав суду доказів протиправної поведінки ОСОБА_1 відносно нього, а також будь-яких доказів завдання йому моральної шкоди діями ОСОБА_1 .Про відсутність неправомірних дій ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_2 свідчить також рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії КДКА Черкаської області від 28 квітня 2017 року, яким було відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні його зустрічних позовних вимог та скасувати постанову суду апеляційної інстанції у повному обсязі, ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не надав належну правову оцінку наданим ОСОБА_2 доказам надання адвокатом ОСОБА_1 послуг з правової допомоги неналежної якості, допустивши неповноту у з`ясуванні обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи.
Касаційна скарга не містить доводів щодо вирішення судами позовних вимог ОСОБА_1, а тому законність та обгрунтованість оскаржуваних судових рішень у цій частині не переглядається судом касаційної інстанції відповідно до вимог статті 400 ЦПК України.
У січні 2020 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, мотивований незгодою із її доводами та законністю й обґрунтованістю оскаржуваних судових рішень в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 .
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 12 листопада 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Заочним рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10 березня 2015 року, яке набрало законної сили, задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду та діями попереднього адвоката Волкогонова О. К., позивач ОСОБА_2 звернувся до адвоката ОСОБА_1 про надання йому правової допомоги щодо зміни вказаного судового рішення.
У зв`язку з цим, 13 червня 2015 року між адвокатом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про надання правової допомоги (а.с. 64).
Згідно з умовами договору правова допомога, що надається клієнту з боку адвоката ОСОБА_1 за дійсним договором полягає у участі адвоката у судових засіданнях в якості представника клієнта по вищевказаній справі, складання письмових документів на користь клієнта.
Як вбачається з матеріалів справи вказаний договір виконувався сторонами у подальшому - адвокатом щодо надання правової допомоги (написання апеляційних і касаційних скарги, а також заяв в інтересах клієнта (а.с. 99, 103-105, 108-109), а клієнтом щодо оплати наданих адвокатом послуг.
Ухвалами Апеляційного суду Одеської області від 07 грудня 2015 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 березня 2016 року скарги ОСОБА_2 відхилені, а рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10 березня 2015 року залишено без змін.
03 квітня 2017 року ОСОБА_2 подав скаргу на адвоката ОСОБА_1 до КДКА Черкаської області (а.с.8-11), у задоволенні якої було відмовлено рішенням КДКА Черкаської області № 304 від 28 квітня 2017 року.
12 вересня 2017 року ОСОБА_2 звернувся зі скаргою до Вищої КДКА на рішення КДКА Черкаської області № 304 від 28 квітня 2017 року (а.с.14-16).
Рішенням Вищої КДКА № XI-021/2017 від 30 листопада 2017 року скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення КДКА Черкаської області № 304 від 28 квітня 2017 року - без змін.
Вказані рішення мотивовані тим, що дисциплінарна палата КДКА регіону, з якої погодилася і ВКДКА, не виявила ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката ОСОБА_1 . При цьому зазначено, що питання, які стосуються гонорару, визначення його меж та повернення адвокатом гонорару, не належать до компетенції дисциплінарної палати КДКА регіону.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.