Постанова
Іменем України
23 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 295/5482/16-ц
провадження № 61-20612св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "УкрСиббанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "УкрСиббанк" на постанову Житомирського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С., Шевчук А.М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк", банк), перейменоване в Акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - АТ "УкрСиббанк") звернулося до суду з позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 11 997,21 доларів США та 10 051,61 грн заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивований тим, що 03 вересня 2008 року між банком і ОСОБА_1 укладений кредитний договір, відповідно до якого останньому наданий кредит в сумі 14 000,00 доларів США строком до 05 вересня 2033 року із сплатою відсотків у розмірі 14 % річних.
Для забезпечення належного виконання боржником умов кредитного договору 03 вересня 2008 року між банком і ОСОБА_2 укладено договір поруки.
ОСОБА_1 не виконує передбачені договором умови щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків, у зв`язку з чим станом на 05 квітня 2016 року утворилась заборгованість в сумі 11 997,21 доларів США, яка складається із заборгованості за: кредитом у розмірі 10 359,74 доларів США, відсотками у розмірі 1 637,47 доларів США.
Окрім того, банком нараховано 10 051,61 грн пені за порушення умов договору, в тому числі пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 2 736,72 грн, а також пеня за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 7 314,89 грн.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 28 листопада 2018 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту в розмірі 11 997,21 доларів США, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 03 вересня 2008 року складає 311 863,06 грн, і пеню в розмірі 10 051,61 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що станом на 05 квітня 2016 року заборгованість за кредитним договором складає 11 997,21 доларів США, що за курсом НБУ станом на 05 квітня 2016 року становить 311 863,06 грн, з яких: 10 359,74 доларів США - заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість - 560,04 доларів США з 25 травня 2015 року по 05 квітня 2016 року; 1 637,47 доларів США - заборгованість за процентами, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 1 506,71 доларів США 01 квітня 2015 року по 30 березня 2016 року, заборгованість за пенею за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом з 29 травня 2015 року по 05 квітня 2016 року в розмірі 2 736,72 грн і заборгованість по пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами з 29 травня 2015 року по 05 квітня 2016 року - 7 314,89 грн.
01 грудня 2015 року відповідачам направлено вимоги про погашення заборгованості, які відповідач Болеста Й.Д. отримав 10 грудня 2015 року, а відповідач ОСОБА_2 - 03 грудня 2015 року, однак станом на 28 листопада 2018 року вимоги банку залишені без задоволення.
Судом не встановлено наявності обставин припинення поруки, передбачених статтею 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), на які посилалася ОСОБА_2 у запереченнях на позов від 22 грудня 2016 року.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Богунського районного суду м. Житомира від 18 листопада 2018 року скасовано та постановлено нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 10 359,74 доларів США, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Долучені до матеріалів справи Правила (договірні умови) споживчого кредитування позичальників Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк") не містять підпису ОСОБА_1 . Отже, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані позичальнику правила надання банківських послуг і за відсутності у основному договорі умов щодо можливості нарахування банком пені та відсотків у подвійному розмірі від ставки, погодженої сторонами, надані банком Правила не можуть розцінюватись як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із ОСОБА_1 кредитного договору.
Зазначені Правила не є складовою частиною кредитного договору, оскільки вони не підписані та не визнаються позичальником. Лише факт безпосереднього підписання позичальником цих Правил може свідчити про прийняття ним запропонованих йому умов кредитування. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони дійшли згоди та обумовили у письмовому вигляді можливість нарахування банком відсотків у подвійному розмірі та пені у випадку порушення строків сплати чергових платежів.
Наданий позивачем розрахунок вказує на те, що впродовж певних періодів банком застосовувалась відсоткова ставка у розмірі 28 %, що не передбачено основним договором.
Звернувшись до відповідачів з письмовою вимогою достроково сплатити заборгованість, банк змінив строк кредитування з 05 вересня 2033 року на 05 січня 2016 року, й після зазначеної дати втратив право нараховувати відсотки.
Відтак, наданий банком розрахунок відсотків не є належним доказом наявності такої заборгованості. Інших доказів на підтвердження розміру заборгованості зі сплати відсотків суду не надано.
Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту, яка становить 10 359,74 доларів США.
Зазначені кошти підлягають стягненню лише з ОСОБА_1, оскільки, збільшивши розмір відсоткової ставки з 14 % до 28 % річних, банк без згоди ОСОБА_2 збільшив обсяг її відповідальності, що свідчить про припинення поруки на підставі частини першої статті 559 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
14 листопада 2019 року АТ "УкрСиббанк" через представника Гладиш Я. М. надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року, в якій просив скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року та залишити в силі рішення Богунського районного суду м. Житомира від 28 листопада 2018 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "УкрСиббанк".
Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2020 року справу призначено до розгляду.
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга мотивована тим, що позичальник, підписуючи кредитний договір, погодився із тим, що його умови врегульовуються також Правилами (договірними умовами) споживчого кредитування позичальників АКІБ "УкрСиббанк" (далі - Правила), які після підписання договору ставали його невід`ємною частиною. Зазначені правила передбачали право банку нараховувати подвійну процентну ставку у тому разі, коли позичальник порушував строки виконання кредитних зобов`язань. Зазначена подвійна процентна ставка нараховується автоматично на прострочену суму боргу. Також Правила передбачали право на пеню за порушення строку внесення платежів за кредитним договором у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми гривневого еквіваленту суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Підписуючи договір, позичальник підтвердив, що він ознайомлений з Правилами, які є невід`ємною частиною договору. Тому, підписуючи кредитний договір, позичальник підписав і Правила.
Правила були опубліковані у газеті "Голос України" від 30 серпня 2008 року № 164.
Норми цивільного права передбачають врахування під час тлумачення умов договору типові умови (типові договори), отже, Правила підлягали застосуванню.
Правила мали бути застосовані відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної у постанові від 05 вересня 2018 року у справі № 461/1720/16.
Поручитель, підписуючи договір поруки, взяв на себе зобов`язання відповідати перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник. Поручитель був обізнаний з усіма умовами основного договору, у тому числі із процентною ставкою 14 % річних, якщо згідно з умовами основного договору не буде встановлено іншу процентну ставку. У разі зміни кредитного договору, договір поруки не потребує змін.
Зазначених обставин суд апеляційної інстанції не врахував.
Проценти за кредитом мали бути застосовані до моменту припинення кредитних зобов`язань внаслідок належного виконання.
Отже, апеляційний суд порушив норми процесуального права, неповно встановивши обставини, що мали значення для справи.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX"Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною першою статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги і матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Фактичні обставини, встановлені судом
03 вересня 2008 року між позивачем та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту, за умовами якого останній отримав кредит в сумі 14 000,00 доларів США, строком до 05 вересня 2033 року, із сплатою відсотків у розмірі 14 % річних.
Пунктом 1.1 договору передбачено, що, підписуючи цю угоду, позичальник погоджується з викладеною у Правилах пропозицією банку надати позичальнику споживчий кредит на умовах, встановлених в цьому договорі та Правилах. Після підписання сторонами цього договору Правила стають його невід`ємною частиною. Підписуючи договір, сторони підтверджують, що досягли згоди з усіх істотних умов договору, які викладені у цьому договорі та Правилах. Підписи сторін під цим договором вважаються одночасно підписами під Правилами, при цьому, після підписання сторонами цього договору Правила не підлягають додатковому підписанню сторонами і вступають в силу для сторін одночасно із підписанням цього договору.
У пункті 3.1 кредитного договору також зазначено, що підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він ознайомлений і погоджується з Правилами (договірними умовами) споживчого кредитування позичальників АКІБ "УкрСиббанк", які є невід`ємною частиною договору.
Правила (договірні умови) споживчого кредитування позичальників АКІБ "УкрСиббанк" від 21 серпня 2008 року (протокол № 243) опубліковані в газеті "Голос України" від 30 серпня 2008 року № 164.
Долучені до матеріалів справи Правила не містять підпису ОСОБА_1 .
Пунктом 1.3 зазначених Правил передбачено, що процентна ставка за кредитом встановлюється у розмірі, визначеному в договорі. Сторони погоджуються, що згідно з умовами Правил може бути встановлений інший розмір процентної ставки, при цьому, додаткова угода до договору не укладається. У разі несплати коштів за кредитом у визначені договором строки встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення. Новий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором.
Нарахування процентної ставки у подвійному розмірі на прострочену суму основного боргу починається з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня після дня несплати або неповної сплати платежу, встановленого у договорі. Така ставка застосовується до моменту погашення заборгованості (підпункт 1.3.1 пункту 1.3 Правил).
У розділі 4 Правил містяться умови щодо можливості нарахування банком пені на несвоєчасну сплату кредиту та відсотків.
Між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки, згідно з яким поручитель відповідає перед кредитором за виконання ОСОБА_1 кредитних зобов`язань у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату відсотків, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів.
У пункті 1.2 договору поруки зазначено, що поручителю відомі всі умови основного договору, зокрема: сума основного договору - 14 000,00 доларів США; процентна ставка - 14 % річних, якщо згідно з умовами основного договору не буде встановлено іншу процентну ставку.
01 грудня 2015 року банк направив боржнику та поручителю листи з вимогою сплатити поточну заборгованість або повернути повну суму кредиту впродовж 32 календарних днів з дня отримання ними вимоги або впродовж 41 календарного дня з дати відправлення цієї вимоги.
Зазначені письмові вимоги відповідач Болеста Й.Д. отримав 10 грудня 2015 року, а відповідач ОСОБА_2 - 03 грудня 2015 року, проте такі вимоги не були ними виконані.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Доводи касаційної скарги щодо незаконності відмови у стягненні подвійної процентної ставки річних за кредитом і неустойки на підставі Правил (договірних умов) споживчого кредитування позичальників АКІБ "УкрСиббанк" від 21 серпня 2008 року (протокол № 243) є безпідставними.
Відповідно до частин першої і другої статті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статями 626, 628 ЦК України договір визначений як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК Україниістотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.