Постанова
Іменем України
23 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 200/22935/15-ц
провадження № 61-3709св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Пустовий Сергій Володимирович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2019 року у складі колегії суддів: Деркач Н. М., Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Пустовий С. В., про визнання договору купівлі-продажу частково удаваним, про визнання покупцем, визнання права власності на квартиру, витребування квартири.
Позовна заява мотивована тим, що у 2012 році він вирішив придбати двокімнатну квартиру
АДРЕСА_1 . Для придбання квартири йому не вистачало 200 000,00 грн, які він вирішив взяти у кредит. Проте йому та його батькові було відмовлено у видачі кредиту. Оформити кредит для придбання йому вказаної квартири погодилась на своє ім`я ОСОБА_2 . При цьому вони домовились про те, що після того, як він сплатить кредит, ОСОБА_2 переоформить документи на вказану квартиру на його ім`я.
Позивач зазначав, що ним було передано власниці вказаної квартири
ОСОБА_4 аванс за квартиру у розмірі 12 000,00 грн, що було еквівалентно 1 500,00 доларів США, про що було укладено договір в агенції нерухомості "Світлиця", за послуги якої ним було сплачено - 16 100,00 грн.
27 листопада 2012 року ОСОБА_2 уклала кредитний договір з публічним акціонерним товариством "Укргазбанк" (далі - ПАТ "Укргазбанк"), відповідно до умов якого вона отримала кредит у розмірі 200 000,00 грн для придбання двокімнатної квартири
АДРЕСА_2 . Разом із тим між ОСОБА_2 та банком було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого банком в іпотеку була прийнята вищезазначена квартира.
Також 27 листопада 2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладеного договір купівлі-продажу квартири.
Зазначав, що всі витрати щодо укладення вказаного договору ніс він.
ОСОБА_1 посилався на те, що кредит було надано строком на 15 років, проте він його сплатив за один рік.
З грудня 2014 року по вересень 2015 року проживав однією сім`єю
з ОСОБА_2, як чоловік та жінка, без реєстрації шлюбу.
Також зазначав, що ОСОБА_2 відмовлялася добровільно виконувати їхню домовленість щодо переоформлення документів на квартиру на його ім`я, продовжувала проживати у цій квартирі, не бажала виселятися, а також погрожувала йому щодо його виселення зі спірної квартири.
Крім того 20 жовтня 2015 року ОСОБА_2 було здійснено фіктивний правочин, зокрема подаровано спірну квартиру своєму батькові
ОСОБА_3 .
З урахуванням викладеного та уточнень позовних вимог, ОСОБА_1 просив суд: визнати договір купівлі-продажу квартири, укладений між
ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець), посвідчений
27 листопада 2012 року у приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулініча С. А., реєстровий № 536, щодо квартири
АДРЕСА_1 , частково удаваним у частині покупця; визнати його покупцем вказаної квартири замість ОСОБА_2, визнати за ним право власності на квартиру
АДРЕСА_1 , та витребувати вказану квартиру від ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська
від 09 серпня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано договір купівлі-продажу квартири, укладений між
ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець), посвідчений
27 листопада 2012 року у приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулініча С. А., реєстровий № 536, щодо квартири
АДРЕСА_1 , частково удаваним у частині покупця.
Визнано ОСОБА_1 покупцем квартири АДРЕСА_1, за договором купівлі-продажу квартири, що укладений між ОСОБА_4 (продавець)
та ОСОБА_2 (покупець), замість ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_1, зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_3, право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Витребувано у ОСОБА_3 належну ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1
на користь ОСОБА_1, зобов`язавши його повернути ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю, обґрунтованістю
та наявністю правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання договору купівлі-продажу спірної квартири від 27 листопада 2012 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, визнання його покупцем у цьому договорі, визнання за ним права власності
на цю квартиру та витребування її у ОСОБА_3 на його користь.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 серпня
2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивачем
не доведено факт укладення спірного правочину, що на його думку
є удаваним; спрямованість волі сторін спірного правочину на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети ніж приховати інший правочин; настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж ті, що передбачені удаваним правочином.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2019 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи
із Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.
У квітні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи судом апеляційної інстанції та помилкового скасування рішення суду першої інстанції.
ОСОБА_1 вважав, що судом апеляційної інстанції не вирішено питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин
та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначав, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що саме сім`я ОСОБА_2 понесла будь-які матеріальні витрати
на придбання спірної квартири.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2
та ОСОБА_3 на касаційну скаргу, у якому зазначено, що оскаржуване судове рішення є законними та обґрунтованими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
27 листопада 2012 року між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_2 (позичальник) було укладено кредитний договір № 189/03/47-2012/3, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 200 000,00 грн на придбання житлової нерухомості, зокрема: двокімнатної квартири
АДРЕСА_2 (а. с. 13-18 т. 1).
Згідно договору поруки від 27 листопада 2012 року № 189/03/47-2012/3п, поручителем за виконання позичальником ОСОБА_2 зобов`язань
за вказаним кредитним договором, виступила ОСОБА_7
(а. с. 209-210 т. 1).
З метою забезпечення виконання зобов`язань між банком та ОСОБА_2 27 листопада 2012 року було укладено договір іпотеки № 189/03/47-2012/3з, згідно якого предметом іпотеки було нерухоме майно - двокімнатна квартира АДРЕСА_2, посвідчений 27 листопада 2012 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулінічем С. А., зареєстрований за № 536 (а. с. 216-218 т. 1).
27 листопада 2012 року між ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Вказаний договір посвідчений 27 листопада 2012 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу
Кулінічем С. А., зареєстрований за № 536 (а. с. 10 т. 1).
У квитанціях ПАТ "Укргазбанк" про погашення боргу за кредитним договором № 189/03/47-2012/3 платником є ОСОБА_2 через ОСОБА_1 . Усього сплачена сума на погашення кредиту становила 224 139,87 грн
(а. с. 36-48 т. 1).
Згідно довідки про доходи від 31 жовтня 2012 року, виданої товариством
з обмеженою відповідальністю "Ісконсофт", загальна сума доходу
ОСОБА_1 , який працював на посаді інженера-програміста, за період
з травня 2012 року по жовтень 2012 року становила 31 350,24 грн
(а. с. 49 т. 1).
Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за 2013 рік сума доходу складала
41 888,00 грн та 25 289,58 грн (а. с. 52-53 т. 1).
10 листопада 2014 року ОСОБА_1 було придбано автомобіль, вартістю 338 540 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", положеннями якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.