Постанова
Іменем України
21 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 2-6618/10
провадження № 61-8890св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги, - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 червня 2010 року у складі судді Лисяк Г. І. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 травня 2020 року у складі колегії суддів: Пʼєнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Позовна заява мотивована тим, що 16 січня 2008 року між ним та ОСОБА_2 укладений договір позики, відповідно до умов якого надав останній 15 000 дол. США на власні потреби, а ОСОБА_2 зобов`язалась грошові кошти повернути на його вимогу не пізніше
01 жовтня 2008 року.
Про одержання вказаної суми вона написала йому розписку.
23 квітня 2008 року він додатково надав ОСОБА_2 в позику
20 000 дол. США на строк до 23 травня 2008 року, про що вона також написала розписку.
Зазначає, що відповідач на його неодноразові звернення про повернення отриманих в позику коштів не відповідає, вказані кошти не повертає.
Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив суд стягнути
з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за договорами позики від 16 січня 2008 року у розмірі 15 000 дол. США та від 23 квітня 2008 року
у 20 000 дол. США, а всього 35 000 дол. США.
Крім того, ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову,
в якій просив накласти арешт на належні відповідачу об`єкти нерухомого майна в сумі позовних вимог.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 22 червня 2010 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на належну ОСОБА_2 квартиру
АДРЕСА_1 .
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що між сторонами виник майновий спір, відповідач є власником спірного майна, а саме квартири
АДРЕСА_1 , невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 27 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 червня 2010 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки іж сторонами виник спір, який має майновий характер, без забезпечення позову може бути утруднено виконання можливого рішення суду, тому суд першої інстанції обґрунтовано забезпечив позов зазначеним способом.
При цьому судом зазначено, що наявність арешту спірного майна не порушувало пріоритетного права АТ "Укоопспілка" на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки на час постановлення ухвали судом першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 03 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
У липні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції належним чином не встановлено фактичні обставини справи та залишено поза увагою інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням заходів забезпечення позову.
Зазначає, що судом першої інстанції накладено заборону відчуження квартири уже за наявності відповідної заборони, що була накладена на підставі договору іпотеки, чим порушено її права, оскільки вона є правонаступником у вищевказаних правовідносинах та іпотекодержателем квартири, шляхом накладення арешту на яку забезпечено позов.
Також зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій суперечать висновкам викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 03 квітня 2019 року у справі № 755/5072/17 та постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі
№ 338/1118/16-ц та від 19 листопада 2019 року у справі № 686/560/17-ц.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 посилався на те, що відповідачу на праві приватної власності належить ряд об`єктів нерухомого майна, які відповідач почала відчужувати з метою невиконання своїх зобов`язань за договорами позики.
Відповідно до частин першої та третьої статті 151 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали судом першої інстанції), суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 152 ЦПК України в редакції, чинній на час постановлення ухвали судом першої інстанції), позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.