Постанова
Іменем України
22 грудня 2020 року
м. Київ
справа №490/3352/20
провадження № 61-10146св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги, - товариство з обмеженою відповідальністю "КОНКОРДПЛАСТ 2000",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КОНКОРДПЛАСТ 2000" на ухвалу Миколаївського апеляційного суду, у складі судді Серебрякової Т. В., від 30 червня 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до
ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики від 25 березня 2020 року у сумі 950 000 грн.
Одночасно з пред`явленняv позову ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на частку відповідача у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "КОНКОРДПЛАСТ 2000" (далі - ТОВ "КОНКОРДПЛАСТ 2000", Товариство) в сумі 11 067 211, 14 грн, що складає 50 % статутного капіталу.
Короткий зміст ухвал суду першої інстанції
Ухвалами Центрального районного суду міста Миколаєва, у складі судді Черенкової Н.П., від 10 червня 2020 року матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі № 490/3352/20 передано за підсудністю до Ленінського районного суду
м. Миколаєва.
Суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до вимог статті 27 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) справа підсудна Ленінському районному суду м. Миколаєва за зареєстрованим у встановленим законом порядку місцем проживання відповідача.
Короткий зміст апеляційної скарги
Не погодившись із зазначеними ухвалами районного суду, 24 червня
2020 року ТОВ "КОНКОРДПЛАСТ 2000", яке не брало участі у справі, подало апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду, посилаючись на те, що зазначеними ухвалами від 10 червня 2020 року порушено право та законні інтереси Товариства, оскільки у заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 порушує питання про накладення арешту на частку в статутному капіталі ТОВ "КОНКОРДПЛАСТ 2000". При цьому, більша частка нерухомого майна Товариства фактично знаходиться на території Заводського району м. Миколаєва, а тому позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики має розглядатись за правилами територіальної підсудності Заводським районним судом
м. Миколаєва відповідно до вимог статті 30 ЦПК України.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 30 червня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою
ТОВ "КОНКОРДПЛАСТ 2000" на ухвалу судді Центрального районного суду
м. Миколаєва від 10 червня 2020 року про передачу на розгляд іншого суду позовної заяви, та ухвалу судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 червня 2020 року про передачу на розгляд іншого суду заяви про забезпечення позову, постановлених у цивільній справі № 490/3352/20.
Апеляційний суд виходив із того, що ТОВ "КОНКОРДПЛАСТ 2000" не є стороною вказаної цивільної справи та,постановляючи оскаржувані ухвали, суд першої інстанції не вирішував питання про права та обов`язки Товариства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ТОВ "КОНКОРДПЛАСТ 2000", посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 30 червня 2020 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У липні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ТОВ "КОНКОРДПЛАСТ 2000" на ухвалу Миколаївського апеляційного суду
від 30 червня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 490/3352/20 та витребувано її матеріали з місцевого суду.
У листопаді 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
15 грудня 2020 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 490/3352/20 передано судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що розгляд заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову без залучення ТОВ "КОНКОРДПЛАСТ 2000" до участі у справі, як третьої особи, може призвести до суттєвих порушень майнових прав та законних інтересів Товариства.
На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Д. О. перебуває виконавче провадження № 62172433 з примусового виконання виконавчого листа № 489/2893/18, виданого
22 квітня 2020 року Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 2 238 069, 63 грн та судових витрат. Майном, на яке може бути звернуто стягнення в рамках вказаного виконавчого провадження є корпоративні права ОСОБА_2 у вигляді 50 % статутного капіталу ТОВ "КОНКОРДПЛАСТ 2000".
Відзив на касаційну скаргу не подано
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої-другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі "Делькур проти Бельгії" від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі "Гофман проти Німеччини" від 11 жовтня 2001 року).
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Також у низці рішень Європейського суду з прав людини закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.
Так, у справі "Скорик проти України" від 08 січня 2008 року Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції. Мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право має бути забезпечене справедливими судовими процедурами.