Постанова
Іменем України
23 грудня 2020 року
місто Київ
справа № 761/11572/18-ц
провадження № 61-392св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України,
третя особа - Державне підприємство "Електронмаш",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 серпня 2018 року у складі судді Кондратенко О. О. та постанову Київського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Рубан С. М., Желепи О. В., Іванченка М. М.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа - Державне підприємство "Електронмаш" (далі - ДП "Електронмаш"), про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 17 серпня 2009 року між ним та Міністерством промислової політики України, правонаступником якого є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
(далі - Мінекономрозвитку, Міністерство), укладений контракт № 2-63 із керівником підприємства, що є у державній власності, зі строком дії до 16 серпня 2014 року. Факсимільним зв`язком 26 вересня 2018 року він отримав наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 березня 2018 року № 35-п про звільнення його з посади директора ДП "Електронмаш" 26 березня 2018 року з підстав, передбачених пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України. Наказ про звільнення є незаконним, оскільки ним не допущено будь-яких порушень законодавства чи обов`язків, передбачених контрактом. Крім того, відповідачем протиправно не відібрано пояснення щодо підстав звільнення та не зазначено конкретну підставу звільнення.
З урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати наказ Мінекономрозвитку від 23 березня 2018 року № 35-п про звільнення; зобов`язати Мінекономрозвитку поновити його на посаді директора ДП "Електронмаш" та виплатити середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 28 березня 2018 року, та допустити негайне виконання рішення суду в цій частині; стягнути з Мінекономрозвитку 250 000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди, яку направити на благодійність, на допомогу ветеранам та сиротам воїнів АТО.
Стислий виклад заперечень відповідача
Мінекономрозвитку позов не визнало, в обґрунтування заперечень зазначено, що Міністерство як уповноважений орган управління ДП "Електронмаш" ухвалило рішення про звільнення з посади керівника державного підприємства з підстав, передбачених контрактом, у зв`язку з допущеними позивачем порушеннями. При цьому, норми трудового законодавства, що встановлюють порядок звільнення, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13 серпня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалося тим, що наказом Міністерства від 23 березня 2018 року № 35-п ОСОБА_1 звільнено із займаної посади директора ДП "Електронмаш" із підстав, передбачених пунктом 8 статті 36 КЗпП України, відповідно до якої, підставами припинення трудового договору є ті, що передбачені контрактом. Листом від 15 березня 2018 року
№ 2202-14/10930-06 Міністерство звернулося до голови Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації з проханням погодити звільнення позивача з посади директора ДП "Електронмаш" із підстав, передбачених контрактом. Відповідного погодження від голови Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації на звільнення ОСОБА_1 з займаної посади або вмотивованої відмови у погодженні відповідачем не отримано, а тому, з урахуванням пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2013 року № 818 "Про затвердження Порядку погодження з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, і внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203", пропозиція вважається погодженою. При цьому, відсутність погодження на звільнення позивача з місцевою державною адміністрацією не є безумовною підставою для поновлення позивача на роботі з огляду на те, що така підстава не передбачена статтею 36 КЗпП України, а також умовами укладеного сторонами контракту. За своєю суттю така згода має характер рекомендації та не може бути визначальною при вирішенні питання про звільнення за наявності порушення, яке визначене в контракті як підстава для звільнення.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 серпня 2018року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду обґрунтовувалася тим, що відповідачем під час звільнення позивача дотримані вимоги КЗпП України, тому підстави для задоволення позову відсутні. Службовою запискою департаменту управління державною власністю Мінекономрозвитку від 14 березня 2018 року
№ 3243-03/162, встановлено порушення керівником ДП "Електронмаш" законодавства України та умов контракту від 17 серпня 2009 року № 2-63. Доводи про те, що позивача не ознайомлено зі службовою запискою від 14 березня 2018 року, яка стала підставою його звільнення та не відібрано пояснення, колегія суддів оцінила критично, оскільки звільнення позивача відбулося із підстав, передбачених контрактом, а відповідно до умов контракту не передбачено вимог щодо відібрання письмових пояснень перед звільненням. Твердження про те, що наказ про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади міг бути виданий виключно після складання ним акта приймання-передачі справ та майна підприємства, суд відхилив, оскільки такі вимоги не передбачені умовами укладеного між сторонами контракту та КЗпП України.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій засобами поштового зв`язку у січні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується тим, що в наказі не наведено підстав для звільнення. Судом першої інстанції взагалі проігноровано цей аргумент, а апеляційний суд, замість того щоб виступити об`єктивним арбітром у справі про порушення трудових прав, виступив фактично "адвокатом" відповідача. Більшість аргументів, які зазначені в службовій записці Кропивницького, як то ненадання якихось даних, неуточнення відомостей і тому подібне, не мають жодного значення, оскільки не підпадають під такі порушення, як "використання фінансових ресурсів підприємства, у тому числі при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти". Вимогам чинного законодавства не відповідає також твердження суду, що "згода має характер рекомендації", оскільки відповідно до абзацу 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2013 року № 818 за результатами конкурсу керівник центрального органу виконавчої влади подає у 10-денний строк Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голові відповідної місцевої держадміністрації пропозицію щодо погодження призначення на посаду керівника підприємства, який є переможцем конкурсу. Аналіз зазначеного пункту показує, що він містить імперативну норму, а не норму, яка носить рекомендаційний характер. У разі, якщо б зазначена норма носила рекомендаційний характер, то її тексті повинно було б міститися словосполучення не "подає" (як це зазначено), а "може подати". Втім, зазначений пункт містить імперативне визначення - "подає пропозицію".
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу Міністерство просило касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, судові рішення залишити без змін. Зазначає, що службовою запискою встановлено наявність необґрунтованого та неефективного використанням фінансових ресурсів, невиконання вимог Закону України
"Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", неефективного використання державного майна та розбіжностей у розмірі вартості державного майна підприємства, що відповідно до підпункту "м" пункту 26 Контракту є підставою для звільнення керівника. Оскільки повідомлення про погодження або вмотивовану відмову у погодженні звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП "Електронмаш" від Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації до Мінекономрозвитку не надходило, то вважається, що пропозиція про звільнення позивача погоджена. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що при укладенні контракту закон надає право сторонам установлювати підвищену, у порівнянні з трудовим законодавством, відповідальність особи й додаткові підстави для розірвання трудового договору - контракту.
ДП "Електронмаш" у своєму відзиві на касаційну скаргу зазначило, що ДП "Електронмаш" здійснило непередбачені фінансовим планом видатки в складі адміністративних витрат на суму 111 000, 00 грн на отримання юридичних послуг, що свідчить про порушення позивачем законодавства під час використання фінансових ресурсів підприємства.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX
(далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За частиною першою статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваної постанови апеляційного суду визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Згідно з пунктом 1.1 Статуту ДП "Електронмаш", затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 28 вересня 2016 року № 1621, підприємство засновано на державній власності і належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та є державним комерційним підприємством.
У пункті 7.3 Статуту визначено, що управління ним здійснюється директором, який призначається на посаду Уповноваженим органом управління шляхом укладення контракту, в якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність директора, умови його матеріального забезпечення, звільнення з посади та інші умови найму за погодженням сторін.
Згідно з наказом Міністерства промислової політики України від 17 серпня 2009 року № 157-Д із ОСОБА_1, директором Державного науково-виробничого підприємства "Електронмаш", укладений контракт на новий термін.
17 серпня 2009 року між Міністерством промислової політики України та ОСОБА_1 укладений контракт № 2-63, як з керівником підприємства, що є у державній власності, відповідно до умов якого ОСОБА_1 призначено на посаду директора Державного науково-виробничого підприємства "Електронмаш" на термін із 17 серпня 2009 року до 16 серпня 2014 року.
Додатковою угодою від 28 липня 2010 року № 82 до контракту від 17 серпня 2009 року № 2-63 із директором ДНВП "Електронмаш", ОСОБА_1 внесені відповідні зміни та доповнення до контракту.
Після спливу строку контракту, який діяв до 16 серпня 2014 року, заступником міністра промислової політики України ОСОБА_1 надано підтвердження повноважень керівника Державного науково-виробничого підприємства "Електронмаш", яким Мінпромполітики України підтвердив повноваження, визначені Статутом підприємства, для подальшого здійснення поточного управління підприємством та державними коштами підприємства, а також його право на отримання заробітної плати директора на умовах зазначеного контракту.
Листом від 15 березня 2018 року № 2202-14/10930-06 Міністерство звернулося до голови Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації з проханням погодити звільнення позивача з посади директора ДП "Електронмаш" з підстав, передбачених контрактом.
Вмотивованої відмови у погоджені на звільнення ОСОБА_1 із займаної посади не отримано.
Наказом міністра економічного розвитку і торгівлі України від 23 березня 2018 року № 35-п ОСОБА_1 звільнено із займаної посади на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України.
Підставою для звільнення ОСОБА_1 з посади стала службова записка директора департаменту управління державною власністю ОСОБА_3 від 14 березня 2018 року № 3243-03/162.
У службовій записці зазначено, що за результатами здійснення аналізу фінансово-господарської ДП "Електронмаш" на предмет виконання керівником ДП "Електронмаш" вимог фінансово-господарської дисципліни та умов контракту встановлено наявність необґрунтованого та неефективного використанням фінансових ресурсів, невиконання вимог Закону України
"Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", неефективного використання державного майна та розбіжностей у розмірі вартості державного майна підприємства, що відповідно до підпункту "м" пункту 26 контракту є підставою для звільнення.
Згідно з підпунктом "в" пункту 25 контракту цей контракт припиняється до закінчення терміну його дії у випадках, передбачених пунктами 26 і 27 цього контракту.
У підпункті "м" пункту 26 контракту від 17 серпня 2009 року № 2-63 зазначено, що керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи органу управління майном, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади, до закінчення терміну його дії у разі порушення законодавства під час використання фінансових ресурсів підприємства, у тому числі при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Отже, умовами контракту визначені підстави, за наявності яких керівник підприємства може бути звільнений, а контракт з ним розірваний.
У службовій записці департаменту управління державною власністю Мінекономрозвитку від 14 березня 2018 року № 3243-03/162 встановлено порушення керівником ДП "Електронмаш" законодавства України та умов контракту від 17 серпня 2009 року № 2-63, зокрема:
1. порушення вимог законодавства в частині дотримання фінансово-господарської дисципліни.