Постанова
Іменем України
21 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 305/1811/16-ц
провадження № 61-13442св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Лугівська сільська рада Рахівського району Закарпатської області, ОСОБА_2,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 23 травня 2019 року в складі колегії суддів: Куштана Б. П., Джуги С. Д., Фазикош Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Лугівської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, ОСОБА_2 та просила скасувати рішення сесії Лугівської сільської ради № 712 від 10 серпня 2015 року про відмову в наданні їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0, 10 га, яка розташована під АДРЕСА_1 ; скасувати рішення 27 сесії Лугівської сільської ради № 623 від 13 березня 2015 року, яким надано ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту з землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність;та визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що рішенням сесії Лугівської сільської ради від 18 грудня 1997 року її чоловіку ОСОБА_2 передано в приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд площею 0, 15 га, на якій вони збудували житловий будинок АДРЕСА_1, в якому вона до цього часу проживає.
У червні 2015 року вона звернулася у Лугівську сільську раду з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0, 10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, і виділити дорогу загального користування.
Рішенням сесії Лугівської сільської ради № 712 від 10 серпня 2015 року їй відмовлено в наданні такого дозволу, посилаючись на те, що рішенням 27 сесії Лугівської сільської ради № 623 від 13 березня 2015 року її сину, відповідачу, вже надано дозвіл на розробку проекту з землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0, 25 га.
Зазначала, що в цю земельну ділянку площею 0, 25 га безпідставно включено земельну ділянку площею 0, 15 га, якою користується вона, чим порушено її права. При цьому належний їй будинок АДРЕСА_1, який розташований на спірній земельній ділянці, включено до земельної ділянки відповідача як надвірну споруду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 22 січня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності та відсутності порушення прав позивача, оскільки остання не надала суду доказів того, що вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та що вона є його спадкоємицею і відповідно має права на спірний житловий будинок і земельну ділянку.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 23 травня 2019 року прийнято відмову позивача від позовних вимог про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1, рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 22 січня 2018 року в цій частині визнано нечинним, а провадження у справі в цій частині закрито.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 23 травня 2019 року рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 22 січня 2018 року скасовано і ухвалено нове про задоволення позову.
Рішення Лугівської сільської ради Рахівського району Закарпатської області № 712 від 10 серпня 2015 року про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0, 10 га, яка розташована в АДРЕСА_1, та рішення 27 сесії Лугівської сільської ради Рахівського району Закарпатської області № 623 від 13 березня 2015 року, яким надано ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту з землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 25 га у власність, скасовано.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що і позивач ОСОБА_1, і відповідач ОСОБА_2 є правомірними користувачами присадибних земельних ділянок площею по 0, 15 га, а тому оскаржувані рішення Лугівської сільської ради порушують цивільні (земельні) права та інтереси позивача на приватизацію земельної ділянки, на якій розташований належний їй на праві власності житловий будинок та господарські споруди за № 200.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2019 року ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 23 травня 2019 року і залишити в силі рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 22 січня 2018 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що він є власником будинку АДРЕСА_1 . Проект землеустрою щодо відведення у власність йому спірної земельної ділянки виготовлений на підставі рішення 27 сесії 6 скликання Лугівської сільської ради № 623 від 13 березня 2015 року та свідчить про те, що земельна ділянка відводиться йому за рахунок земель комунальної власності. Доказів на підтвердження захоплення ним належної позивачу земельної ділянки остання не надала, з клопотаннями про призначення судової експертизи до суду не зверталася.
Проте суд апеляційної інстанції наведеного не врахував, неповно з`ясував обставини справи, внаслідок чого незаконно скасував рішення місцевого суду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
11 вересня 2019 року справа № 305/1811/16-ц надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Установлено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 та проживає в ньому, а відповідач ОСОБА_2 (син позивача) проживає в сусідньому будинку АДРЕСА_2 .
З 07 липня 1961 року ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
Рішенням дев`ятої сесії 22 скликання Лугівської сільської ради народних депутатів від 18 грудня 1997 року "Про передачу земельних ділянок у приватну власність" чоловіку позивача ОСОБА_2 було передано безкоштовно в приватну власність земельну ділянку площею 0, 15 га для обслуговування жилого будинку, яка знаходилася у постійному користуванні.
Також установлено, що рішенням виконавчого комітету Лугівської сільської ради № 29 від 21 липня 1987 року було погоджено рішення зборів уповноважених колгоспників колгоспу "8-Березня" від 29 березня 1987 року, яким відповідачу ОСОБА_2 і його дружині ОСОБА_4 виділено земельну ділянку площею 0, 07 га під будівництво індивідуального жилого будинку, а рішенням цієї ж ради від 24 червня 1993 року відповідачу доділено до наявної присадибної земельної ділянки АДРЕСА_3 ".