Постанова
Іменем України
22 грудня 2020 року
м. Київ
справа №303/6366/17
провадження № 61-17559св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Обавської сільської ради,
третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 серпня 2019 року в складі колегії суддів: Собослой Г. Г., Кондор Р. Ю., Куштан Б. П.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, Обавської сільської ради, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання незаконними та скасування правових актів органу державної влади, визнання недійсним державного акту на землю та скасування державної реєстрації.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 належить Ѕ частки в будинку АДРЕСА_1 і поруч із ним у будинку АДРЕСА_2 проживає його сестра ОСОБА_2 . Однак, у серпні 2016 року між позивачем та відповідачем виник спір з приводу розмежування земельних ділянок. Після чого позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 у порядку статті 118 ЗК України безоплатно отримала земельну ділянку під будинком АДРЕСА_2 (кадастровий номер 2122786200:12:000:001), яка безпосередньо межує із земельною ділянкою позивача. При цьому межа земельної ділянки з ним узгоджена на була. Межа земельної ділянки проходить по краю фундаменту новобудови на його ділянці, що ускладнює дотримання ним будівельних норм та є причиною претензій відповідача, яка вважає, що фундамент знаходиться занадто близько.
Позивач зазначав, що земельна ділянка під забудову була передана йому рішенням загальних зборів колгоспників ще у 1976 році, а відповідачу всупереч вимогам національного законодавства України та без погодження з ним меж земельних ділянок, було надано у власність земельну ділянку та виготовлено Державний акт на право власності на землю, і тим самим порушено його право як суміжного користувача.
ОСОБА_1 просив:
визнати незаконним та скасувати рішення Обавської сільської ради Мукачівського району про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 2122786200:12:000:001 за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_2 та передачу даної земельної ділянки у власність;
визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 2122786200:12:000:001 за адресою: АДРЕСА_2, виданий на ім`я ОСОБА_2 та скасувати його державну реєстрацію;
стягнути судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду в складі судді: Монич В. О. від 03 липня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення Обавської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 2122786200:12:000:001, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_2 та передачу земельної ділянки кадастровий № 2122786200:12:000:001, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, у власність ОСОБА_2 .
Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий №2122786200:12:000:001 за адресою: АДРЕСА_2, виданий на ім`я - ОСОБА_2 та скасовано його державну реєстрацію.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що 19 квітня 2011 року четвертою сесією шостого скликання Обавської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області прийнято Рішення №83, яким задоволено заяву ОСОБА_2 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку". Так, одним із основних документів прийняття рішення став Акт погодження меж земельної ділянки від 08 червня 2011 року з підписами суміжних користувачів серед яких і підпис позивача по справі ОСОБА_1 . Однак, відповідно до висновку експерта за № 4/160 Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, підписи у четвертого рядку таблиці на зворотному боці Акту погодження меж земельної ділянки від 08 червня 2011 року, який знаходиться №13 у Технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку виконані не ОСОБА_1, а іншою особою. Таким чином, можна зробити висновок, що у порушення вимог статті 198 ЗК України, без належним чином погоджених меж земельної ділянки позивача та відповідача ОСОБА_2, Обавською сільською радою Мукачівського району Закарпатської області була розглянута заява ОСОБА_2 та при прийнято рішення № 83 про задоволення такої, що у свою чергу позивачем доведено і відповідачем не спростовано. Відповідно до статті 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд зробив висновок, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування правових актів органу державної влади, визнання недійсним державного акту на землю та скасування його державної реєстрації підлягають задоволенню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 19 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 03 липня 2018 року скасовано. В позові ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при зверненні з позовом ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_2 в порядку статті 118 ЗК України безоплатно отримала земельну ділянку під будинком АДРЕСА_2 , яка безпосередньо межує із земельною під його будинком і при цьому межа земельної ділянки з ним не узгоджувалася та така проходить практично по краю фундаменту новобудови на його земельній ділянці, що ускладнює дотримання ним будівельних норм та є причиною претензій відповідача, яка вважає, що фундамент знаходиться занадто близько (менше встановлених норм у 1 м.) до її земельної ділянки. Однак, матеріали справи не містять доказів і такі не надані позивачем, що при прийнятті рішення Обавською сільською радою мало місце порушення актів законодавства та порушувалися його права, як землекористувача.
Апеляційний суд вказав, що посилання позивача на висновок експерта за №4/160 згідно якого Акт погодження меж земельної ділянки був підписаний не ним, а іншою особою, не є тим доказом, що свідчить про порушення Обавською сільською радою актів цивільного законодавства при прийнятті оспорюваного рішення. Згідно відповіді Обавської сільської ради від 23 липня 2018 року № 02-23/331 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 жодного разу в період з 2012 по 2018 року не зверталися з питанням вирішення земельних спорів, жодної заяви щодо встановлення меж земельної ділянки чи будь-яких порушень прав на землю від даних громадян не надходило. Земельні спори з питань встановлення межових знаків чи порушення прав землекористувача ОСОБА_1 на засіданні сесії та земельної комісії не розглядалися. Разом з тим, з питань порушення будівельних та санітарних норм зі сторони ОСОБА_1 зверталася ОСОБА_2 06 серпня 2016 року, про що свідчить її заява та акт комісії за наслідками розгляду заяви. ОСОБА_1 не довів, що при прийнятті оспорюваних рішень про надання земельної ділянки у власність Обавською сільською радою були порушені норми цивільного законодавства, такі рішення прийняті відповідно до наданих їм повноважень та не порушують законні права та інтереси позивача.
Аргументи учасників справи
У вересні 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. При цьому посилався на те, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що відхиляючи висновок почеркознавчої експертизи, апеляційний суд повинен був поставити на обговорення та вирішити питання про доцільність проведення повторної експертизи, оскільки без з`ясування питання автентичності підпису з`ясування фактичних обставин є неповним, а доказ, на який посилається позивач ( акт погодження меж) не дослідженим. Мало місце неповне з`ясування всіх обставин справи, недослідження всіх доказів, а саме автентичність підпису в акті погодження меж, будівельного паспорту земельної ділянки, наданої для забудови ОСОБА_1, ще у 1976 році. Натомість взято до уваги акту Обавської сільської ради від 09 серпня 2016 року без належного дослідження, та співставлення з іншими матеріалами справи, який у той же час є недопустимим доказом щодо безпосереднього предмету спору.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
У пункті 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду