ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 369/3862/16
провадження № 61-14св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Софіївсько-Борщагівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Перша київська обласна державна нотаріальна контора, Управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Києво-Святошинському районі Київської області,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 грудня 2016 року, ухвалене у складі судді Волчка А. Я., та постанову Київського апеляційного суду від 3 грудня 2018 року, прийняту колегією у складі суддів: Чобіток А. О., Немировської О. В., Ящук Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4, Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Перша київська обласна державна нотаріальна контора, управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Києво-Святошинському районі Київської області, про встановлення факту родинних відносин, визнання незаконним та скасування рішень, визнання свідоцтва про право власності на житловий будинок та свідоцтва про право на спадщину за законом недійсними, визнання недійсним договору, скасування державних актів та державної реєстрації земельних ділянок та визнання права власності на частину житлового будинку у порядку спадкування за заповітом.
Вимоги позову обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_5 .
За життя її мати склала заповіт, відповідно до якого все своє майно і все, на що вона матиме право, заповіла їй.
Так як у її свідоцтві про народження помилково ім`я матері було написано спрощено " ОСОБА_5 ", хоча в дійсності вона була ОСОБА_5 , для визнання за нею права власності на спірне нерухоме майно в порядку спадкування їй необхідно встановити факт родинних відносин зі спадкодавцем ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На час смерті ОСОБА_5 відповідно до записів у погосподарській книзі села Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області їй на праві власності належала 1/3 частка житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами на АДРЕСА_1 . Крім того, за вказаною адресою за спадкодавцем було закріплено земельну ділянку площею 0,15 га.
Вказувала, що вона прийняла спадщину після ОСОБА_5 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим будинком та земельною ділянкою, на якій він розміщений, оскільки проживала за вказаною адресою, що підтверджується записами у будинковій книзі та відміткою у її паспорті.
Інші 2/3 частки спірного житлового будинку відповідно до записів у погосподарській книзі села Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області належали брату позивача - ОСОБА_9, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_2 .
1 квітня 2014 року вона звернулась до державного нотаріуса Першої київської обласної державної нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом після ОСОБА_5 , але отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадковий будинок на ім`я спадкодавця.
22 травня 1999 року виконавчим комітетом Софіївсько-Борщагівської сільської ради Київської області на підставі рішення від 14 січня 1997 року за № 2
ОСОБА_9 видано свідоцтво про право власності на житловий будинок на АДРЕСА_1 , в якому 1/3 частка належала ОСОБА_5, яку позивач фактично успадкувала.
Також суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_9, спадщину після прийняли його діти ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4
1 червня 2001 року державним нотаріусом Першої київської обласної державної нотаріальної контори видано на їх ім`я свідоцтво про право на спадщину за законом реєстровий № 1-740, на підставі якого відповідачі успадкували у рівних частках житловий будинок із надвірними будівлями, що знаходиться на
АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 оформили на себе всю земельну ділянку, на якій розташований спірний житловий будинок, розділили її на 2 частини та зареєстрували право на неї, в тому числі і на частину земельної ділянки площею 0,15 га, яка була передана позивачу у постійне користування на підставі рішення виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 12 червня 2001 року № 153/1.
Після відкриття провадження у цій справі позивач збільшила позовні вимоги, пославшись на укладення відповідачами нотаріально посвідченого договору про порядок користування житловим будинком, на частку у якому вона має право. Цей договір став підставою затвердження рішенням 17 сесії 4 скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради № 21/3 від 19 січня 2005 року схеми розподілу між відповідачами земельної ділянки, на якій розташований будинок, і подальшої передачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рішенням 18 сесії 4 скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради № 18 від 1 квітня 2005 року у власність земельної ділянки площею 0,1793 га з видачею відповідного державного акта, а ОСОБА_4 - земельної ділянки площею 0,0997 га.
При вирішення справи просила врахувати, що рішенням виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради № 153/1 від 12 червня 2001 року і № 170 від 10 липня 2001 року їй відповідно надано у постійне користування та передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,15 га на АДРЕСА_1 .
ОСОБА_10 вказувала, що наведені обставини позбавили її можливості зареєструвати своє право власності на успадковане нерухоме майно.
За таких обставин, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:
- встановити факт, що ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, була матір`ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- визнати недійсним свідоцтво про право власності на житловий будинок, що знаходиться на АДРЕСА_1, видане ОСОБА_9 22 травня 1999 року виконавчим комітетом Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та зареєстроване у Києво-Святошинському бюро технічної інвентаризації 2 червня 1999 року за № 686 у реєстровій книзі № 3;
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 1 червня 2001 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 державним нотаріусом Першої київської обласної державної нотаріальної контори № 1-740;
- визнати недійсним договір про порядок користування житловим будинком учасниками спільної часткової власності, укладений 9 червня 2001 року
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений державним нотаріусом Першої київської обласної державної нотаріальної контори за № 1-791;
- визнати незаконним та скасувати рішення 17 сесії 4 скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради № 21/3 від 19 січня 2005 року, яким затверджено схему розподілу присадибної земельної ділянки на АДРЕСА_1, згідно з якою в користування ОСОБА_4 перейшла земельна ділянка площею 0,0998 га для обслуговування житлового будинку, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в спільне користування перейшла земельна ділянка площею 0,1793 га;
- визнати незаконним та скасувати рішення 18 сесії 4 скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради № 18 від 1 квітня 2005 року, яким надано у спільну сумісну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1793 га для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 ;
- скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку
від 29 вересня 2005 року серії ЯА № 375003, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010532900361, яким посвідчено право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,0997 га з кадастровим номером 3222486201:01:027:0021, цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що знаходиться на АДРЕСА_1 ;
- скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку
від 14 вересня 2006 року серії ЯГ № 199906, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі № 010632900262, яким посвідчено право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (по 1/2 частці кожному) на земельну ділянку площею 0,1793 га, кадастровий номер 3222486201:01:027:0030, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що знаходиться на АДРЕСА_1 ;
- скасувати державну реєстрацію ОСОБА_4 земельної ділянки площею
0,0997 га з кадастровим номером 3222486201:01:027:0021, цільовим призначенням - присадибна ділянка, що знаходиться на АДРЕСА_1 ;
- скасувати державну реєстрацію ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1793 га з кадастровим номером 3222486201:01:027:0030, цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться
на АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами на АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 грудня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт, що ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, була матір`ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визнано недійсним свідоцтво про право власності на житловий будинок на АДРЕСА_1, видане ОСОБА_9 22 травня 1999 року виконавчим комітетом Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та зареєстроване у Києво-Святошинському бюро технічної інвентаризації 2 червня 1999 року реєстровим записом № 686 у реєстровій книзі № 3.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 1 червня 2001 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 державним нотаріусом Першої київської обласної державної нотаріальної контори, реєстровий № 1-740.
Визнано недійсним договір про порядок користування житловим будинком учасниками спільної часткової власності, укладений 9 червня 2001 року
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і посвідчений державним нотаріусом Першої київської обласної державної нотаріальної контори
за реєстровим № 1-791.
Визнано незаконним та скасовано рішення 17 сесії 4 скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради № 21/3 від 19 січня 2005 року, яким затверджено схему розподілу присадибної земельної ділянки на АДРЕСА_1, надано у користування ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0998 га для обслуговування житлового будинку, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в спільне користування земельну ділянку площею 0,1793 га.
Визнано незаконним та скасовано рішення 18 сесії 4 скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради № 18 від 1 квітня 2005 року, яким надано у спільну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1793 га для обслуговування житлового будинку
АДРЕСА_1 .
Скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку
від 29 вересня 2005 року серії ЯА № 375003, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010532900361, яким посвідчено право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,0997 га з кадастровим номером 3222486201:01:027:0021, цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, що знаходиться на АДРЕСА_1 .
Скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку від 14 вересня 2006 року серії ЯГ № 199906, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі № 010632900262, яким посвідчено право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (по 1/2 частці кожному) на земельну ділянку площею 0,1793 га з кадастровим номером 3222486201:01:027:0030, цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що знаходиться на АДРЕСА_1 .
Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,0997 га з кадастровим номером 3222486201:01:027:0021, цільовим призначенням - присадибна ділянка, що знаходиться на АДРЕСА_1 .
Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1793 га з кадастровим номером 3222486201:01:027:0030, цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться на АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами на АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_5, яка померла
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що факт родинних відносин ОСОБА_1 та ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, підтверджено належними та допустимими доказами. Права ОСОБА_1, як спадкоємця після ОСОБА_5, порушено оспорюваними правочинами, оскільки спадкове майно - 1/3 частка житлового будинку на АДРЕСА_1 та відповідна земельна ділянка незаконно перейшла у власність відповідачів.
Справа переглядалась апеляційним судом неодноразово.
Останньою постановою Київського апеляційного суду від 3 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 грудня 2016 року залишено без змін.
Апеляційний суд виходив з того, що набуття ОСОБА_9 за життя права власності на весь спірний житловий будинок порушує права позивача на спадкування після матері, тому у неї є правові підстави для звернення до суду за захистом своїх порушених прав.
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що порушення прав позивача на спадкове майно розпочалося з моменту отримання нею постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, коли вона мала намір отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на майно, успадковане нею після матері, тобто 1 квітня 2014 року, тому відсутні підстави вважати пропущеною позовну давність, визначену для звернення до суду за цією вимогою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У січні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 грудня 2016 року та постанову Київського апеляційного суду
від 3 грудня 2018 року і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована помилковістю визначення судами попередніх інстанцій почату перебігу позовної давності, оскільки позивач у справі мала об`єктивну можливість дізнатись про порушення її права на спадкове майно з моменту видачі ОСОБА_9 свідоцтва про право власності на житловий будинок, що знаходиться на АДРЕСА_1 , тобто з 22 травня 1999 року.
Заявник вказує на неврахування судами попередніх інстанцій того, позивач зверталась із аналогічними позовами про визнання недійсними оскаржуваних у цій справі свідоцтва про право власності на житловий будинок і свідоцтв про право на спадщину, встановлення факту прийняття спадщини та визнання за нею права власності на 1/3 частку житлового будинку, про що свідчать ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 листопада
2001 року у справі № 2-1789/01 та від 29 жовтня 2007 року у справі № 2-3475. Звертаючись із вказаними позовами, ОСОБА_1 зазначала про порушення спадкових прав, за захистом яких вона звернулась і у цій справі, тому апеляційний суд дійшов помилкового висновку про обрахування початку позовної давності з моменту отримання нею постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій.
Також заявник зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, оскільки позивач вже зверталась з аналогічним позовом, за результатами розгляду якого 14 листопада 2001 року Києво-Святошинським районним судом Київської області постановлено ухвалу про закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову, тому провадження у цій справі підлягало закриттю на підставі пункту 2
частини першої статті 205 ЦПК України в редакції Кодексу, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції.
На думку заявника, позивач не довела належними та допустимими доказами факт належності спірного майна її спадкодавцю.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 5 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та зупинено виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 грудня 2016 року і ухвалою цього ж суду від 10 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, яка є матір`ю позивача.
За життя ОСОБА_5 склала заповіт, посвідчений 18 жовтня 1974 року секретарем Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за № 39, відповідно до якого все своє майно і все, на що вона матиме право, заповіла ОСОБА_1 .
Із записів погосподарської книги села Софіївська Борщагівка за 1980 суди встановили, що за ОСОБА_5 значилися старий будинок 1930 року побудови та 1/3 частка нового житлового будинку 1958 року побудови.
Також судами встановлено, що відповідно до записів у погосподарських книгах села Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області за 1971-1976 роки та за 1980 рік на час смерті ОСОБА_5 на праві власності їй належала 1/3 частка житлового будинку 1958 року побудови з надвірними будівлями і спорудами, житловий будинок 1930 року побудови та на праві постійного користування - земельна ділянка площею 0,15 га
на АДРЕСА_2 . У різних погосподарських книгах вказано різний номер, проте й у розділах цих погосподарських книг, які стосувалися житлового будинку, належного ОСОБА_9, значились теж різні номери цього будинку і вказувалось на 2/3 часток житлового будинку саме 1958 року побудови.
З довідок виконкому Софіївсько-Борщагівської сільської ради Київської області
від 20 лютого 1996 року за № 317 та № 318 суди встановили, що належні
ОСОБА_5 та ОСОБА_9 частки житлового будинку є частинами одного об`єкту нерухомого майна, але з різними присвоєними номерами.
Судами встановлено, що позивач з 1972 року зареєстрована на АДРЕСА_1 .
Зі спадкової справи за 1981 рік № 21 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 суди встановили, що 21 січня 1981 року ОСОБА_1 звернулася до Першої київської обласної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після матері в порядку спадкування за заповітом.
З матеріалів інвентаризаційної справи та технічних паспортів від 24 серпня
1993 року та 15 травня 2001 року на спірний житловий будинок суди встановили, що інвентаризація цього об`єкта вперше проведена у 1993 року на замовлення