ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 320/6463/18
адміністративне провадження № К/9901/36255/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.07.2019, ухвалене у складі головуючого судді Головенко О.Д. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019, ухвалену у складі колегії суддів: Безименної Н.В. (головуючий суддя), Бєлової Л.В. та Ключковича В.Ю. у справі №320/6463/18 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Рокитнянський спецкар`єр" до Головного управління ДПС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. У грудні 2018 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з додатковою відповідальністю "Рокитнянський спецкар`єр" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.08.2018 №0026281411, №0026291411 та №0026301411.
2. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.07.2019, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019, адміністративний позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 29.08.2018 №0026281411, №0026291411 та №0026301411
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. Контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТДВ "Рокитнянський спецкар`єр" з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, за результатами якої встановлено порушення:
3.1.1. пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 51 054 грн., у тому числі по періодах: 2015 рік - 26013,00 грн.; 2016 рік - 25 041,00 грн. та встановлено завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток на суму 323 361,00 за 2017 рік;
3.1.2. п. 188.1 ст. 188 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 940 233,00 грн, у тому числі по періодах: вересень 2015 року - на суму 353 150,00 грн. та грудень 2015 року - на суму 587 083,00 грн.
3.2. У зв`язку зі встановленими порушеннями пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 та п. 188.1 ст. 188 ПК України на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 123.1 ст. 123 та п. 129.1 ст. 129 ПК України відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 29.08.2018 № 0026281411, № 0026291411 та № 0026301411, якими визначено загальну суму грошового зобов`язання 1 155 966,00 грн., з яких: суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 51 054,00 грн. та 6 260,00 грн. - штрафних санкцій; з податку на додану вартість - 940 233,00 грн. та 235 058,00 грн. - штрафних санкцій; 323 361,00 грн. - сума завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток.
3.3. Не погоджуючись з діями контролюючого органу позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодиться суд апеляційної інстанції, виходив з того, що для визначення річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), встановленого за правилами бухгалтерського обліку, розраховується сумарне значення наступних показників звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) форма № 2: чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, дохід від участі в капіталі, інші фінансові доходи, що відповідає висновку, що міститься у листі ДФС України від 10.02.2016 № 2716/6/99-99-19-02-02-15.
4.1. Виходячи із цього, суди дійшли висновку, що позивач з дотриманням вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України вірно задекларував і зазначив в рядку 01 декларації "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку".
4.2. Суди зазначили, що ГУ ДФС у Київській області робить свої висновки про заниження податку на прибуток підприємства лише на підставі порівняння показників бухгалтерського та податкового обліку, на підтвердження чого додає до акту відповідні зведені дані, у яких відсутні будь-які посилання на первинні документи, що свідчили б про встановлене заниження, у зв`язку з чим висновки відповідача про порушення позивачем норм пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України суди визнали є необґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення від 29.08.2018 № 0026281411 та № 0026301411 - протиправними.
4.3. Щодо встановлення контролюючим органом порушень ТДВ "Рокитнянський спецкар`єр" норм п. 188.1 ст. 188 ПК України та винесення податкового повідомлення-рішення № 0026291411 від 29.08.2018 суди вказали, що у 2015 році база оподаткування ПДВ самостійно вироблених товарів повинна була обраховуватися, виходячи із собівартості виробництва, а не із собівартості реалізації чи із даних рентної плати, як це зробив контролюючий орган у даному випадку.
4.4. Суди дійшли висновку, що контролюючим органом при проведенні перевірки не проводився аналіз витрат (не перевірялися бухгалтерські та первинні документи), натомість в акті зазначено ціни реалізації, а не виробничу собівартість.
4.5. Також суди при прийнятті рішень врахували, що проведення перевірки податковим органом в межах кримінальної справи на виконання ухвали слідчого судді, яку скасовано, призводить до відсутності підстав для її проведення і не створює будь-яких правових наслідків для позивача.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Головне управління ДФС у Київській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
5.1. Зазначає, зокрема, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток в сумі 277977грн за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 встановлено заниження податку на прибуток на суму 51054грн, в т.ч. за 2015 рік - на суму 26013грн, за 2016 рік - на суму 25041грн та встановлено завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування по податку на прибуток на суму 323361грн за 2017 року, в результаті допущених порушень пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, а також перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 встановлено його заниження на 940233грн в результаті допущених порушень п. 188.1 ст. 188 ПК України.
5.2. Скаржник вказує на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, оформлених належним чином, сертифікатів якості, актів приймання-передачі продукції, подорожніх листів, документів, що підтверджують місце зберігання товару, що, на думку скаржника, є підтвердженням відсутності господарських операцій.
6. Позивачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в обґрунтування якого зазначено про безпідставність викладених в касаційній скарзі доводів, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
6.1. Позивач зазначає, що податковим органом в акті проведеної перевірки відсутні будь-які посилання на первинні документи, що свідчили б про встановлене заниження.
6.2. Позивач зауважує, що на час прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у судовому порядку вже була скасована ухвала слідчого судді, на підставі якої було прийнято наказ на проведення перевірки.
7. Ухвалою Верховного Суду від 17.02.2020 відкрито касаційне провадження у вказаній справі та замінено відповідача у справі з Головного управління ДФС у Київській області на Головне управління ДПС у Київській області.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
8. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.