ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2020 року
м. Київ
справа №340/114/20
адміністративне провадження №К/9901/16979/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді- доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості по заробітній платі, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року (суд у складі: головуючого судді - Чепурнова Д.В., суддів: Сафронової С.В, Мельника В.В.)
І. СУТЬ СПОРУ
1. У січні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області (далі - відповідач, Служба), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Служби, яка полягає у незастосуванні при установленні посадового окладу заступнику начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області у 2018 році посадового окладу 9000,00 грн. та у незастосуванні у 2019 році коефіцієнту співвідношення до мінімального розміру посадового окладу у розмірі 2,75;
- стягнути на користь ОСОБА_1 з відповідача заборгованість по заробітній платі у сумі 56319,17 грн., що є сумою без утримання податків та інших обов`язкових платежів.
1.1. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що розмір посадового окладу у 2018-2019 роках йому був визначений у меншому розмірі ніж це передбачено для посади, яку він обіймав.
II ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. ОСОБА_1 працював у Державній службі з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області.
3. З 08 вересня 2016 року переведений на посаду заступника начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області, присвоєно 5 ранг державного службовця.
4. 11 листопада 2019 року звільнений у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".
5. Згідно з довідкою Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області №14 від 26 грудня 2019 року позивачу з 01 січня 2018 року затверджено посадовий оклад у розмірі 8 000.00 грн, а з січня 2019
року - 8490,00 грн.
6. Не погоджуючись із встановленим розміром посадового окладу, позивач звертався до Міністерства соціальної політики України із відповідним зверненням, на що отримано відповідь від 11 липня 2018 року №1150/0/102-18/281. Згідно із наданою відповіддю, встановлення посадового окладу заступнику начальника Державної служби лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області визначається відповідно до схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2018 році, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року №24 "Питання оплати праці працівників державних органів". Вказано, що посадовий оклад заступника начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області встановлюється на рівні "заступника керівника самостійного управління, служби та становить 8 000,00 грн. (юрисдикція державного органу, яка поширюється на територію однієї або кількох областей, міста Києва або Севастополя, 5 групи оплати праці). При цьому, наголошено, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, за своєю правовою природою носять інформаційний, роз`яснювальний, рекомендаційний характер і не повинні встановлювати нових правових норм.
7. Не погоджуючись з діями відповідача при визначенні розміру посадового окладу, вважаючи їх протиправною бездіяльністю, оскільки вони порушують вимоги чинного законодавства та його права, позивач звернувся із позовом до суду.
III ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року позовні вимоги задоволено.
8.1. Визнано протиправною бездіяльність Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області, яка полягає у незастосуванні при установленні посадового окладу заступнику начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області у 2018 році посадового окладу 9000,00 грн. та у незастосуванні у 2019 році коефіцієнту співвідношення до мінімального розміру посадового окладу у розмірі 2,75.
8.2. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з відповідача заборгованість по заробітній платі у сумі 56 319,17 грн., що є сумою без утримання податків та інших обов`язкових платежів.
9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що посадовий оклад позивача у 2018 році повинен був становити 9000 грн., а у 2019 році визначатися із застосуванням коефіцієнту у розмірі 2,75. Внаслідок цього за спірний період у відповідача перед ОСОБА_1 виникла заборгованість по заробітній платі у розмірі 56319,17 грн без утримання податків та інших обов`язкових платежів.
10. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
11. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області є самостійною службою, та не відноситься до головного управління, служби, а тому відповідно посадовий оклад заступника Державної служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області повинен визначатися як заступника керівника самостійного управління, служби, тобто у 2018 році на рівні 8000 грн. та у 2019 році виходячи із коефіцієнту 2,41.
IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕННЯ)
12. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржуване судове рішення, залишивши в силі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року.
13. Позивач вказав, що скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ототожнив територіальний орган центрального органу виконавчої влади із структурним підрозділом територіального органу центрального органу виконавчої влади (самостійне управління, служба). При цьому, в оскаржуваній постанові не обґрунтовано на підставі яких саме норм права суд дійшов такого висновку.
14. На думку ОСОБА_1, судом апеляційної інстанції протиправно не застосовано положення "Переліку посад державної служби, що прирівнюються до відповідних груп оплати праці", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2015 року №15, що потягнуло за собою незаконність, необґрунтованість та безпідставність рішення суду апеляційної інстанції. Згідно із вказаним положенням заступники керівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади по горизонталі знаходяться на одному ієрархічному щаблі із заступниками керівників апаратів місцевих державних адміністрацій. Тому заступники керівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади незалежно від організаційно-правової форми (департамент, головне управління, служба) з урахуванням Схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2018-2019 роках повинні установлюватися посадові оклади на рівні заступників керівників апаратів місцевих державних адміністрацій з урахуванням територіальної юрисдикції цих органів.
15. В касаційній скарзі зазначено, що рішенням суду у справі №340/3094/19 позивача поновлено на посаді заступника начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області з 12 листопада 2019 року.
16. Службою подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просив залишити без змін оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, а скаргу - без задоволення.
17. У відзиві зазначено про правильність висновку суду апеляційної інстанції, що Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області є самостійною службою та не відноситься до головного управління. Отже, посадовий оклад заступника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області повинен визначатися як заступника керівника самостійного управління, служби, тобто у 2018 році на рівні 8000 грн. та у 2019 році, виходячи із коефіцієнту 2,41.
18. Вказав, що Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області не може бути відповідачем у даній справі, адже не затверджує штатний розпис і не встановлює оклади.
V ДЖЕРЕЛА ПРАВА
19. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Відповідно до статті 94 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.
21. Статтею 98 КЗпП України визначено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та (на їх виконання) інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів.
22. Згідно зі статтею б Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі - Закон № 108/95-ВР) основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).
Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.
Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі:
тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати;
міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники) розробляються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
23. Відповідно до частин першої-другої статті 8 Закону № 108/95-ВР держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.
Умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону.
24. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-УІІІ "Про державну службу" (далі - Закон № 889-УІ11).
25. Частиною першою статті 50 Закону № 889-УІІІ передбачено, що держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.
Заробітна плата державного службовця складається з:
1) посадового окладу;
2) надбавки за вислугу років;
3) надбавки за ранг державного службовця;