ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2020 року
м. Київ
справа №812/1663/17
адміністративне провадження №К/9901/48859/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у складі колегії суддів: Ястребової Л.В. (головуючого), Гайдара А.В., Компанієць І.Д. у справі № 812/1663/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонєцке об`єднання Азот" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Приватне акціонерного товариства "Сєвєродонєцке об`єднання Азот" (далі - ПрАТ "Сєвєродонєцке об`єднання Азот", позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс ВПП ДФС, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "С" від 25.10.2017 № 0007581402.
2. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у задоволенні даного позову відмовлено.
3. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року скасовано.
3.1. Адміністративний позов ПрАТ "Сєвєродонєцке об`єднання Азот" до Офісу ВПП ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.
3.2. Визнано протипрваним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "С" від 25.10.2017 № 0007581402.
3.3. Стягнуто на користь ПрАТ "Сєвєродонєцке об`єднання Азот" (код ЄДРПУО - 33270581, місцезнаходження: 93403, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу ВПП ДФС (код ЄДРПУО - 39440996, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г) витрати по сплаті судового збору в сумі 3 360 (три тисячі триста шістдесят) гривень.
4. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
4.1. За результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактами № 28/16-11 від 04.11.2016, № 28-16-14 від 10.11.2016, № 28/16-09 від 04.11.2016, № 28/16-20 від 29.11.2016, № 28/16-19 від 29.11.2016,, № 28/16-08 від 03.11.2016, № 28/16-02 від 27.10.2016, № 28/16-18 від 29.11.2016, № 28/16-21 від 30.12.2016, № 28/16-22 від 30.12.2016, Договір управління майном від 17.05.2013 за період з 01.07.2016 по 01.09.2017 згідно з отриманою податковою інформацією уповноваженого банку АТ "Кліринговий дім", складено акт від 27.09.2017 № 3251/28-10-14-02/33270581, в якому зафіксовано порушення ст. 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валют" по наступних контрактах: № 28/16-11 від 04.11.2016, укладений з компанією "ZNGS AG" (Швейцарія); № 28/16-09 від 04.11.2016, укладений з компанією "ZNGS AG" (Швейцарія).
4.2. На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми "С" від 25.10.2017 № 0007581402 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 82 318,46 грн.
4.3. Посилаючись на викладене, вважаючи зазначене повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.
5. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що обов`язковими підставами для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань, визначених відповідно до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 № 185/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), є знаходження суб`єкта господарювання на території проведення антитерористичної операції та наявність у нього сертифіката Торгово-промислової палати України, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору). Проте, позивачем під час вирішення спору такого сертифіката Торгово-промислової палати України не представлено.
6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний адміністративний суд мовтивував своє рішення тим, що позивач є особою, на яку не поширюється відповідальність передбачена статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 № 185/94-ВР, та не повинен надавати сертифікат Торгово-промислової палати України, а тому у відповідача відсутні правові підстави для нарахування позивачу пені за несвоєчасні розрахунки у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
7. Відповідач звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року та залишити в силі постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року.
8. Касаційна скарга аргументована тим, що обов`язковими підставами для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобовязань, визначених законом, є знаходження СГД на території проведення антитерористичної операції та наявність сертифікату ТПП, який підтверджує наявність обставин непереборної сили відповідно до статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 № 185/94-ВР, якого позивачем до перевірки не надано. Крім того зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте без повного і всебічного зясування всіх обставин справи та доказів, що мають значення для вирішення спору по суті.
9. Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
10. За змістом статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 № 185/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
11. Водночас цією нормою передбачено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.