ПОСТАНОВА
Іменем України
24 грудня 2020 року
Київ
справа №759/769/17
адміністративне провадження №К/9901/44954/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу №759/769/17 за позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року (головуючий суддя - Файдюк В.В., судді: Коротких А. Ю., Літвіна Н. М.),
ВСТАНОВИВ:
У січні 2017 року ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернувся до суду з позовом до Житомирської митниці ДФС (далі за текстом - відповідач, Митниця), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил від 27 грудня 2016 року № 0894/101000014/2016.
Адміністративний позов обґрунтовано порушенням Митницею процедури розгляду справи про порушення митних правил, що полягали у неналежному повідомленні його про розгляд справи та відповідно у її розгляді за його відсутності за наявності клопотання від нього про відкладення розгляду. За позицією позивача, така поведінка відповідача позбавила його прав, закріплених у статті 498 Митного кодексу України (далі - МК України), та обмежила в ефективному юридичному захисті. Крім того, позивач зазначив, що санкція статті 470 МК України містить лише накладення штрафу без зобов`язання вивезти транспортний засіб за межі митної території України.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 27 березня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 12 вересня 2017 року апеляційну скаргу Житомирської митниці ДФС задовольнив. Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 27 березня 2017 року скасував та відмовив в задоволенні адміністративного позову.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що 12 вересня 2016 року ОСОБА_1 через пункт пропуску "Виступовичі-Нова Рудня" митного поста "Північний" Житомирської митниці ДФС ввіз на митну територію України в митному режимі "Транзит" транспортний засіб "VW GOLF", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, країна постійної реєстрації Литва, VIN- НОМЕР_2 .
27 вересня 2016 року на адресу Управління боротьби з митними правопорушеннями Житомирської митниці ДФС надійшла службова записка заступника начальника митного посту "Північний" ОСОБА_2 щодо відсутності в Єдиній автоматизованій інформаційній системі ДФС інформації про вивезення транспортного засобу за межі митної території України.
Відповідно до пункту 1 вказаної службової записки ввезений ОСОБА_1 транспортний засіб за межі митної території України не вивезено, до митного органу не доставлено, чим перевищено більше ніж на 10 діб встановлений статтею 95 МК України строк доставки вказаного транспортного засобу до митного органу призначення.
На підставі вказаної службової записки, Житомирською митницею ДФС 28 вересня 2016 року на адресу Київської міської митниці ДФС було направлено відповідний лист з проханням опитати громадянина ОСОБА_1 про причини не вивезення транспортного засобу "VW GOLF", реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2 .
6 жовтня 2016 року та 4 листопада 2016 року Житомирською митницею ДФС було отримано відповіді Київської міської митниці ДФС, відповідно до якої гр. ОСОБА_1 не з`явився до Митниці для надання відповідних пояснень.
9 листопада 2016 року Житомирською митницею ДФС відносно ОСОБА_1 було складено протокол про порушення митних правил № 0894/101000014/2016 за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 470 МК України. В протоколі про порушення митних правил була визначена дата та час розгляду справи - 27 грудня 2016 року.
На вказану дату та час ОСОБА_1 до митного органу не з`явився.
27 грудня 2016 року справа про порушення митних правил була розглянута без участі ОСОБА_1, за результатами її розгляду позивач був визнаний винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 МК України та до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що Митницею під час винесення оскарженої постанови було порушено процедуру притягнення позивача до адміністративної відповідальності в частині розгляду справи про порушення митних правил за його відсутності. Такі висновки суду вмотивовані тим, що 22 грудня 2016 року ОСОБА_1 направив Митниці повідомлення, що він бажає брати участь у розгляді справи про порушення митних правил, проте, не може бути особисто присутнім під час такого розгляду 27 грудня 2016 року у зв`язку з хворобою. При цьому позивач просив справу без нього не розглядати та перенести її розгляд на іншу дату. Ці обставини не були враховані відповідачем, що свідчить про прийняття Митницею рішення без урахування права особи на участь у процесі його прийняття.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд вказав, що позивач був своєчасно повідомлений про місце і час розгляду справи про притягнення його до відповідальності за порушення митних правил, проте, у визначений час на розгляд такої справи не з`явився. Сам лише факт подання клопотання про перенесення розгляду справи за відсутності підтвердження наведених у ньому обставин, що унеможливлюють участь особи у розгляді справи про порушення митних правил, не тягне за собою автоматичне перенесення її розгляду та не унеможливлює розгляд такої справи за відсутності особи, що притягується до відповідальності. ОСОБА_1 не надав жодних доказів наявності тих обставин, якими він обґрунтовував подане клопотання, зокрема, не надав ні до Митниці, ні під час розгляду справи у суді листок непрацездатності на підтвердження обставин перебування на лікуванні станом на 27 грудня 2016 року. Крім того, суд апеляційної інстанції врахував те, що повідомлення про перенесення розгляду справи, датоване 22 грудня 2016 року, надійшло до митного органу лише 6 січня 2017 року, тобто вже після розгляду справи про порушення митних правил. Вказані обставини, на переконання суду апеляційної інстанції, свідчать про недобросовісне користування позивачем належними йому процесуальними правами.
Не погодившись з постановою апеляційного суду, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року та залишити в силі постанову Святошинського районного суду міста Києва від 27 березня 2017 року.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує, що судом апеляційної інстанції не в повному обсязі встановлено обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, неправильно та неповно досліджено докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права. За позицією скаржника, апеляційний суд безпідставно не взяв до уваги доводи позивача щодо протиправного позбавлення його прав, закріплених у статті 498 МК України, а також обмежено в ефективному засобі юридичного захисту, чим порушено статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Скаржник також вказує на порушення судом апеляційної інстанції приписів статей 185, 186 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), а саме розглянуто апеляційну скаргу Митниці без розгляду питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, хоча з дня ухвалення постанови Святошинського районного суду міста Києва від 27 березня 2017 року минуло майже 5 місяців.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 жовтня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Ухвалою Верховного Суду від 2 грудня 2020 року справу №759/769/17 прийнято до провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" ця касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (до 8 лютого 2020 року).
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі - в редакції чинній до 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Позивач оскаржив постанову Митниці у справі про порушення митних правил від 27 грудня 2016 року № 0894/101000014/2016 з підстав порушення процедури розгляду справи, що виявилось у неналежному повідомленні про розгляд справи та відповідно у розгляді за його відсутності за наявності клопотання про відкладення розгляду.
Статтею 498 МК України визначені права та обов`язки осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та заінтересованих осіб. Так, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у митному органі або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.