ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2020 року
м. Київ
справа №813/3019/17
адміністративне провадження №К/9901/55352/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Судової-Хомюк Н.М., суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й. від 30 травня 2018 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Приватне акціонерне товариство "Фірма "Нафтогазбуд" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, Управління), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 09 серпня 2017 року №0070581201, яким до платника за порушення граничного строку сплати сум грошового зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9990,90 грн.
На обґрунтування позовних вимог Товариство послалося на те, що несплачені суми ПДВ було постановлено стягнути з нього в судовому порядку, проте в подальшому суд розстрочив виконання рішення. Позивач зазначив, що сплатив всю суму податкового боргу відповідно до строків, встановлених у рішенні суду, а тому вважає, що підстави для нарахування штрафних санкцій за порушення строків сплати податкових зобов`язань відсутні.
Суди встановили, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року у справі №813/2453/14 відстрочено виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2014 року про стягнення з Товариства податкового боргу з ПДВ в сумі 374391,73 грн. терміном на один рік з дня винесення ухвали.
Платіжним дорученням №3776 від 27 вересня 2016 року позивачем сплачено всю суму податкового боргу відповідно до строків, встановлених ухвалою суду від 29 вересня 2015 року.
Управління 08 серпня 2017 року провело камеральну перевірку своєчасності сплати Товариством податкового зобов`язання до бюджету, за наслідками якої склало акт №83/13 01-12-11/01293961, у якому встановило, що позивач несвоєчасно сплатив узгоджену суму податкового зобов`язання з ПДВ, чим порушив вимоги пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
За наслідками перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким на підставі статті 126 ПК України за затримку сплати грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 49954,50 грн. позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20%.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки борг зі сплати ПДВ стягнуто в судовому порядку, виконання рішення суду в подальшому було розстрочене, а боржник сплатив у визначений судом строк суму боргу, відсутні підстави вважати, що він порушив граничний строк сплати узгодженого податкового зобов`язання, й, як наслідок, умов для застосування до нього штрафних санкцій.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 30 травня 2018 року постанову суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційний суд, постановляючи рішення, дійшов висновку, що обставини, які зумовлюють застосування штрафу, передбаченого пунктом 126.1 статті 126 ПК України, виникають у силу самого факту погашення грошового зобов`язання з простроченням строків, передбачених ПК України, а не строків, визначених судом у порядку розстрочення виконання судового рішення згідно зі статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент вирішення справи судом першої інстанції; далі - КАС України). А тому, зважаючи на те, що сплата позивачем узгоджених податкових зобов`язань із ПДВ до бюджету здійснена Товариством з порушенням визначених законодавством термінів, нарахування позивачу штрафних санкцій є обґрунтованим.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просило його скасувати.
У доводах касаційної скарги, вказуючи на помилковість позиції суду апеляційної інстанції, зазначає, що рішенням суду про розстрочення сплати податкового зобов`язання були встановлені нові строки для його сплати позивачем, що, враховуючи своєчасне виконання такого судового рішення, виключає підстави для застосування до Товариства штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК України.
Управління подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить останню залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, з посиланням на необґрунтованість такої.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.
Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За правилами пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.